Рішення № 95855741, 15.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1261/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі - Секереш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про визнання права власності на трактор, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про визнання права власності на трактор.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 22.08.2016 року ним на підставі договору № 14 купівлі - продажу було придбано трактор ХТЗ-121, 1994 р.в., зав. № НОМЕР_1 , двигун ЯМЗ-236 № НОМЕР_2 , за який він сплатив безпосередньо в касу продавця вартість трактора передбачену п.1.1. договору в сумі 50 000,00 грн. В цей же день ОСОБА_1 отримав згаданий трактор ,про що було складено видаткову накладну № 14 від 22.08.2016 року та Акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки та запчастин. Після цього трактор було передано перевізнику для доставки в с. Тарнівці. В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, щодо проведення у встановленому законом порядку державної реєстрації трактора, до якої додав документи, які підтверджують виникнення права власності на трактор. Однак листом від 29.01.2018 року № 01-09/293 ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації. Позивач вважає таку відмову відповідача безпідставною, з огляду на наступне. Позивач вказує на те, що щодо спірного трактора має місце вчинення правочину про відчуження майна та фактична передача трактора позивачу у власність та з огляду на наявність правовстановлюючих документів, зважаючи, на те, що моментом виникнення права власності є дата передачі йому трактора ( 22.08.2016 року), однак таке право не визнається відповідачем , просить суд визнати за ним ОСОБА_1 право власності на трактор ХТЗ-121, 1994 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 .

Аргументи учасників справи :

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомений про дату, час і місце розгляду справи. Надав суду заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розглянути справу у його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити. Зокрема зазначив, що позивач ОСОБА_1 придбав трактор ХТЗ-1214, 1994 р.в. за договором та звернувся до відповідача з метою його реєстрації. Однак відповідач у реєстрації трактора йому відмовив. Вважає, що ОСОБА_1 набув право власності на трактор на підставі договору купівлі-продажу. Після оголошеної в судовому засіданні перерви в наступні судові засідання представник позивача не зявлявся.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначає, що Головне управління не заперечує проти визнання права власності на вказаний трактор, однак у зв`язку з відсутністю у позивача необхідних документів, подання яких передбачено постановою КМУ № 694 від 08.07.2009 року, здійснення належної його реєстрації не є можливим, так як така дія буде неправомірною і буде суперечити вимогам нормативно-правових актів, що регламентують реєстрацію сільськогосподарської техніки. Вважають, що позивачем не доведено право власності .Вважають, що вони не можуть виступати відповідачем у даній справі. Після оголошеної в судовому засіданні перерви в наступне судове засідання представник відповідача не зявився, надіслав заяву про продовження розгляду справи у їх відсутності у зв`язку із епідеміологічною ситуацією, позовні вимоги заперечують.

19.03.2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

22.03.2018 року позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив.

26.03.2018 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без його участі.

01.10.2020 року представником відповідача через канцелярію суду подано додаткові письмові пояснення

15.03.2021 року представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27 лютого 2018 року відкрито провадження в справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожний при вирішенні питання про його цивільні права і обов`язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до судової процедури з усіма атрибутами контролю за порушеннями при звільненні з роботи з боку працедавців - власників та керівників господарських товариств, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, наякі вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власноїініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Як встановлено судом, 22.08.2016 року між ФОП ОСОБА_2 як продавець та ОСОБА_1 як покупець, було укладено договір купівлі-продажу №14 ,(надалі-договір), за умовами якого ФОП ОСОБА_2 відпускає , а покупець ОСОБА_1 приймає і проводить розрахунок за трактор ХТЗ-121, 1994 р.в., зав. № НОМЕР_1 , двигун ЯМЗ-236 № НОМЕР_2 в сумі 50,000 грн. ( а.с. 3)

Згідно п. 2.1. вказаного договору покупець проводить розрахунок шляхом перехування коштів на розрахунковий рахунок продавця або готівкою.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на виконання умов договору сплатив грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. , що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №8 від 22.08.2016 року та видатковою накладною № 14 від 22.08.2016 року. (а.с. 4,5)

Відповідно до акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки та запчастин продавець відпустив, а покупець прийняв сільськогосподарську техніку, а саме трактор ХТЗ-121, 1994 р.в., зав. № НОМЕР_1 , двигун ЯМЗ-236 № НОМЕР_2 . ( а.с.6)

Як встановлено судом, трактор було передано перевізнику для доставки в с. Тарнівці, що стверджується товарно-транспортною накладною за № 3 від 22.08.2016 року. ( а.с.7)

Відповідно до довідки виданої ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 22.01.2018 року за № 01-09/198 трактор ХТЗ-121, 1994 р.в., зав. № НОМЕР_1 , двигун ЯМЗ-236 № НОМЕР_2 на обліку і в розшуку в ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області не значиться.

Судом встановлено, що всічні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській областііз заявою, щодо проведення у встановленому законом порядку державної реєстрації трактора, до якої додав документи, які підтверджують виникнення права власності на трактор.

ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській областілистом від 29.01.2018 року № 01-09/293 ОСОБА_1 відмовило у реєстрації трактора ХТЗ-121, 1994 р.в., зав. № НОМЕР_1 , двигун ЯМЗ-236 № НОМЕР_2 , у зв`язку з тим, що реєстрація трактора на підставі поданих документів згідно постанови КМУ № 694 від 08.07.2009 року є неможлива. ( а.с. 9)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випад-ках.

Відповідно до ч .1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено обов`язкову реєстрацію транспортного засобу при укладанні угоди щодо його придбання.

Згідно п. 3 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.07.2009 року №694 власники, крім суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв`язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин.

Питання щодо можливості здійснення реєстрації трактора роз`яснені позивачу листом Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 29.01.18 за № 01-09/293.

В зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що позов про визнання права власності на трактор є безпідставним, адже Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області є неналежним відповідачем, оскільки виконує технічну функцію, яка полягає у відомчій реєстрації механізмів ( трактора), та окрім цього сам по собі факт звернення позивача з заявою про реєстрацію трактору та відповідь на цю заяву, в якій роз`яснено підстави реєстрації спірного майна не дає підстав вважати, що зі сторони відповідача мала місце відмова у реєстрації цього трактора та, що відповідач не визнає або оспорює право власності позивача на нього, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

До аналогічних правових висновків прийшов Хмельницький Апеляційний суд у постанові від 06.05.2020 року у справі № 687/379/19.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається,виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог з мотивів викладених вище.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України,№ 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати поклада-ються на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81, 82, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про визнання права власності на трактор - відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 ),

Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області (місце знаходження : вул. Минайська, 39 А, м. Ужгород, 88015, ЄДРПОУ 40314229)

Дата складання повного тексту судового рішення 24.03.2021.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: К.К. Бенца