Рішення № 95855649, 25.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11498/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Зборовської Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 20.09.2010 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг б/н шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якого відповідачу відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку та у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 9400 грн. 21.09.2010 року відповідачем була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у якій відповідач власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання зазначеної кредитки і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, станом на 30.06.2020 року виникла заборгованість у розмірі 76022,64 грн., з яких: 9147,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 62973,60 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 3901,76 грн. - нарахована пеня.

Ураховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 76022,64 грн. за кредитним договором № б/н від 20.09.2010 року та судові витрати в розмірі 2102 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак при зверненні з позовом подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому просить розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання повторно не з`явилася, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик рекомендованими поштовими відправленнями, про причини неявки суд не повідомлено, відзив на позовну заяву не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.09.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (змінило найменування на АТ КБ «Приватбанк»), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н шляхом приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України), який складається із анкети-заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту. Відповідач отримала кредитну картку для користування кредитним картковим рахунком та у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 9400 грн.

21.09.2010 року ОСОБА_1 підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у якій вона підтвердила, що з фінансовими умовами надання зазначеної кредитки і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. У даній довідці зазначено, серед іншого, розмір процентної ставки за користування кредитом, пеня та штрафи за порушення строків платежів.

З наявною у матеріалах справи довідки банку про видані кредитні картки за кредитним договором вбачається, що датою відкриття останньої картки ( НОМЕР_1 ) є 14.02.2012 року, строк дії кратки - 10/15.

Доказів щодо продовження строку дії кредитної картки матеріали справи не містять.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого згідно з наданим банком розрахунком заборгованості станом на 30.06.2020 року має заборгованість у розмірі 76022,64 грн., з яких: 9147,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 62973,60 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 3901,76 грн. - нарахована пеня.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту та пені з відповідача на користь банку відповідно до положень кредитного договору та ст. 526 ЦК України.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а саме, з відповідача підлягає до стягнення сума нарахованих процентів станом на 30.10.2015 року (дати спливу визначеного кредитним договором строку кредитування), тобто до закінчення строку дії кредитної картки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Однак, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 711/6227/14-ц.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 12911,31 грн., яка розрахована станом на 30.10.2015 року згідно з наданим банком розрахунком заборгованості.

Нараховані банком проценти поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становитиме 25960,35 грн., з яких: 9147,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12911,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 3901,76 грн. - нарахована пеня, яку з неї слід стягнути на користь банку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні даного позову сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн.

Відтак, оскільки суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову, то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 714,68 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.09.2010 року в розмірі 25960 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 35 коп., з яких: 9147,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12911,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 3901,76 грн. - нарахована пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 714 (сімсот чотирнадцять) гривень 68 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст рішення складено 25 березня 2021 року.

Головуюча А.І. Сарай