Ухвала суду № 95853524, 26.03.2021, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1750/20

Провадження № 2/222/94/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді Доценко С.І.,

за участі секретаря судового засідання Болбат Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ажур» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ажур» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором оренди № 46/06/16, укладеного 01.06.20216 року між ТОВ «Ажур» та ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 направила заперечення проти позову та зазначила, що позов поданий з порушенням правил предметної та суб`єктної підсудності та просила закрити провадження в справі на підставі ст.255 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Предметом позову є правовідносини які виникли між позивачем, який є юридичною особою та фізичною особою – підприємцем Степановою, яка на день укладення договору зареєстрована як фізична особа – підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію (в додатковій угоді а.с.6).

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Разом з тим статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України) громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, знайшло підтвердження про те, що провадження по справі відкрито з порушенням правил предметної та суб`єктної підсудності.

Відповідно до ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому провадження по справі слід закрити тому що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1ст.255 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Закрити провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ажур» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя С.І. Доценко