
Справа № 127/28854/20
Провадження № 2/127/4974/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
29.03.2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі Мутовкіній В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з позивача на користь відповідача у справі заборгованість за період з 11.05.2018 по 31.08.2019 за кредитним договором №001-28116-150913 від 15.09.2013 у розмірі 29 519, 10 грн.
Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений без правових підстав, зокрема не щодо посвідченого нотаріально кредитного договору, а заборгованість за кредитним договором не є безспірною.
Зокрема, відповідно до рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2015 року у цивільній справі №136/949//15-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання неукладеним договору споживчого кредиту, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено та визнано неукаледним кредитний договір №001-28116-150913 від 15.09.2013. Рішення набрало законної сили 17.11.2015.
За захистом своїх порушених прав позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 05 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. та зареєстрований в реєстрі за №5076, таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій позовні вимоги підтримав, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися судом належним чином, своїм правом на відзив та пояснення не скористалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи згоду позивача, суд вважає необхідним розглянути справу без участі відповідача та ухвалити відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Так, у судовому засіданні достовірно встановлено, що 05 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. був вчинений виконавчий напис про стягнення з позивача у справі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором №001-28116-150913 від 15.09.2013 за період з 11.05.2018 по 31.08.2019 у розмірі 29 519, 10 грн Виконавчий напис зареєстровано у реєстрі за №5076 (а.с.48).
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження №60874597 з примусового виконання вказаного виконавчого напису (а.с.16).
Відповідно до рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2015 року у цивільній справі №136/949//15-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання неукладеним договору споживчого кредиту, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено та визнано неукаледним кредитний договір №001-28116-150913 від 15.09.2013. Рішення набрало законної сили 17.11.2015.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до зазначеного вище переліку документів. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Так, у пункті 2 переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
На зазначений пункт 2 переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.
Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 17 травня 2017 року, був визнаний судом незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.
Зокрема, пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).
Оскаржуваний у даній справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 05 листопада 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».
Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року)
Тому, з урахуванням вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.
Окрім того, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1261, 20 грн, понесений позивачем згідно з квитанціями №30049010 від 21.12.2020 та №30048867 від 21.12.2020 (а.с.6-7).
На підставі викладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.15, 16, 18, 546, 547, 626, 1054 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 211, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 05 листопада 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем та зареєстрований в реєстрі за №5076 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором № №001-28116-150913 від 15 вересня 2013 року у розмірі 29 519, 10 грн таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1261 грн 20 коп (тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження за адресою: вул. Січових Стрільців 37/41, м. Київ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, місцезнаходження за адресою: вул. Грушевського, 15, оф. 6, м. Бровари, Броварський район, Київська область;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, місцезнаходження за адресою: вул. Раїси Окіпної, 4, корп.А, оф. 35А, м. Київ.
Суддя
Судове рішення № 95853149, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 29.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/28854/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: