Ухвала суду № 95850719, 29.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4640/21

Провадження № 1-кс/344/1846/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Сивухіної Ю.Ю.,прокурора Свірідова Д.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Антошко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12019090200000899 від 04.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 194, ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що 04 листопада 2019 року близько 02 год 14 хв, ОСОБА_2 , будучи об`єднаним єдиним умислом та діючи згідно заздалегідь обумовленого плану з ОСОБА_1 , з метою реалізації їх спільного злочинного умислу спрямованого на умисне знищення майна шляхом підпалу, підійшов до огорожі житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , перелізши через кам`яний паркан, проник на вказаного домогосподарства.

Після цього, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, ОСОБА_2 підійшов до автомобіля марки «BMW» модель «528XI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував на території домоволодіння, умисно облив легкозаймистою рідиною із полімерної пляшки, яку заздалегідь заготовив ОСОБА_1 , а саме передній бампер, переднє праве крило, задній бампер та заднє праве крило зазначеного автомобіля, який в подальшому підпалив та з місця вчинення злочину скрився.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які виразились у умисному знищенні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/109/26-159АВ/19 від 10.12.2019 спричинено майнову шкоду на загальну суму 438211 грн.

07 грудня 2019 року близько 02 год 42 хв, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на умисне пошкодження майна шляхом підпалу, замаскувавши обличчя балаклавами прибули із спеціально заготовленими для вчинення злочину речами до території, яка прилягає до магазину «Оксамит», що за адресою АДРЕСА_2 , таким чином, що ОСОБА_1 , згідно заздалегідь обумовленого злочинного плану, замаскувався на шляху підходу до приміщення магазину з метою недопущення викриття сторонніми особами їх злочинної діяльності, а ОСОБА_2 направився до території, яка безпосередньо прилягає до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою АДРЕСА_2 .

Після цього, близько 03 год 06 хв, з метою доведення свого спільного злочинного наміру до кінця, ОСОБА_2 за погодженням ОСОБА_1 , підійшов до вхідних дверей магазину «Оксамит», розбив молотком скло дверей, умисно запалив заздалегідь підготовлену ОСОБА_1 легкозаймисту суміш та вкинув її через розбите вікно всередину приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », тобто підпалив його.

В результаті спільних протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які виразились у умисному знищенні або пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, потерплій ОСОБА_6 , спричинив майнову шкоду.

02.03.2020, у період часу із 07 год 40 хв по 16 год 00 хв, ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , групою осіб, з корисливим мотивом та метою вчинення крадіжки чужого майна прибули за адресою АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, утрьох перелізли через металевий паркан вказаного домоволодіння, таким чином таємно проникли на подвір`я вказаного господарства ОСОБА_9 , де з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, переконавшись у відсутності власників та знаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття скла метало пластикового вікна приміщення кухні житлового будинку, проникли до приміщення житлового будинку.

Перебуваючи у вказаному будинку, ОСОБА_1 , діючи спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, розпочали шукати у приміщеннях жилого будинку речі та предмети для свого незаконного збагачення.

В подальшому, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 таємно викрали із дерев`яної шкатулки, яка знаходилась на верхній полиці шафи, що розміщена у коридорі першого поверху житлового будинку наступні ювелірні вироби: золоте кільце з червоним рубіном із радянського золота, 583 проби, масою 8 грам з камінцем, вартістю 4395,96 гривень; золоте кільце, 585 проби, масою 6,20 грам вартістю 4558,05 гривень; золоте кільце з рожевим камінцем, 583 проби, масою 4 грама, вартістю 2564.31 гривень, золотий ланцюжок панцерного плетіння, 585 проби, масою 6 грам, вартістю 4411,02 гривень; золоте кільце « Ябленевий світ» з двома фігурами у вигляді квітів, масою 4 грами, 585 проби вартістю 2940,68 гривень; пару золотих сережок у формі спіралей, масою 4,24 грама, вартістю 3117,12 гривень; золотий браслет панцерного плетіння, масою 3,05 грама, 585 роби, вартістю 2242,27 гривень, пару срібних сережок у вигляді полосок із камінчиками, масою 2,92 грама, 925 проби, вартістю 24259,69 гривень.

Заволодівши вказаними ювелірними виробами, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинув місце події, а викраденими ювелірними виробами розпорядились на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , потерпілій ОСОБА_9 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 24 259, 69 гривень.

22 квітня 2020 року, близько 00 год 00 хв ОСОБА_1 , ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 прибули до території, яка примикає до домогосподарства в АДРЕСА_4 .

В подальшому, о 00 год 13 хв, згідно заздалегідь обумовленого плану ОСОБА_1 , залишився за межами вказаного домогосподарства з метою недопущення викриття їх спільних злочинних дій, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , таємно проникли на територію домогосподарства в АДРЕСА_4 , де реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння транспортним засобом, а саме мопедом марки «HONDA» модель «AF34» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , групою осіб, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, в темну пороу доби, підійшли до вказаного мопеда, який удвох вивезли із території вказаного домогосподарства, тим самим реалізувавши злочинний умисел на його заволодіння.

В подальшому, ОСОБА_1 , діючи спільно із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 транспортували вказаний транспортний засіб на територію нежилого домогосподарства, що по АДРЕСА_5 , який приховали у гаражі вказаного домоволодіння.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які виразились у незаконному заволодінні мопедом марки «HONDA» модель «AF34» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , потерпілому ОСОБА_10 , згідно висновку судової автотоварознавчої експерта №СЕ-19/109/14/4-40АВ/20 від 22.05.2020 спричинено майнову шкоду на загальну суму 5280 грн.

22 квітня 2020 року, близько 00 год 00 хв ОСОБА_1 , ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 прибули до території, яка примикає до домогосподарства в АДРЕСА_4 .

В подальшому, о 00 год 13 хв, згідно заздалегідь обумовленого плану ОСОБА_1 , залишився за межами вказаного домогосподарства з метою недопущення викриття їх спільних злочинних дій, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , таємно проникли на територію домогосподарства в АДРЕСА_4 , де реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння транспортним засобом, а саме мопедом марки «HONDA» модель «AF34» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , групою осіб, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, в темну пору доби, підійшли до вказаного мопеда, який удвох вивезли із території вказаного домогосподарства, тим самим реалізувавши злочинний умисел на його заволодіння.

В подальшому, ОСОБА_1 , діючи спільно із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 транспортували вказаний транспортний засіб на територію нежилого домогосподарства, що по АДРЕСА_5 , який приховали у гаражі вказаного домоволодіння.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які виразились у незаконному заволодінні мопедом марки «HONDA» модель «AF34» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , потерпілому ОСОБА_10 , згідно висновку судової автотоварознавчої експерта №СЕ-19/109/14/4-40АВ/20 від 22.05.2020 спричинено майнову шкоду на загальну суму 5280 грн.

05 лютого 2021 року Івано-Франківським міським судом щодо підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 квітня 2021 року включно, із визначеною заставою 567 500 гривень та покладенням відповідних обов`язків.

Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Найбільш доцільним є продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищенаведені ризики, репутацію підозрюваного, вважає, що обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_1 буде недостатнім, а тому виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного на строк проведення досудового розслідування, тобто до 05 червня 2021 року включно.

Крім того, у разі прийняття судом рішення про застосування як альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, просив врахувати тяжкість злочину, і визначити її розмір у межах 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечив за необґрунтованістю підозри та недоведеністю ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив у клопотанні відмовити або застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

05 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

05 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 квітня 2021 року включно, із визначенням застави в розмірі 567 500 (п`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот) гривень та покладенням відповідних обов`язків, у випадку внесення застави.

29 березня 2021 року, Івано-Франківським міським судом продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 05 червня 2021 року.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bonafide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, найтяжчий з яких згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерплих, свідків, інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню, затягувавши хід досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також наявність доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначених злочинів, зокрема такими у кримінальному провадженні є протоколи огляду місця події, показання потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , показання свідка ОСОБА_11 , висновки за результатом проведення експертиз.

Також враховую вік підозрюваного, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, наявність судимостей, а також обґрунтованої підозри у вчиненні ним нових злочинів на час дії ухвали про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, частиною 5 ст. 182 КПК України також передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У даному випадку слідчий суддя враховує, що відносно ОСОБА_1 судом на даний час вже застосовано запобіжний у вигляді застави в розмірі 288 150 грн., але останній підозрюється у повторному вчиненні тяжких злочинів, що свідчить про недостатність застави у такому розмірі. Внесення застави у розмірі 288 150 грн. не стримує підозрюваного від вчинення нових злочинів, тому наявні виключні випадки визначення застави у розмірі більшому, ніж передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, для категорії тяжких злочинів.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочинів, тому заставу слід встановити у раніше визначеному розмірі - 567 500 (п`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот) гривень.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до - 05 червня 2021 року включно, із визначенням застави в розмірі 567 500 гривень.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 05 червня 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 567 500 (п`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ,на строк до 05 червня 2021 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Свірідова Д.І.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.