Ухвала суду № 95849669, 29.03.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4406/20

Провадження № 2-з/202/36/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

29 березня 2021 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєсєди Г.В., за участю секретаря: Голобородько О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення продажу нерухомого майна та заборони вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення продажу нерухомого майна та шляхом заборони ДП «СЕТАМ» або будь-якому його регіональному відділенню проводити електронні торги, щодо продажу нерухомого майна, а саме: 1/2 частина нежилого приміщення в будівлі, літ В-3 на 1-мі поверсі приміщення поз. 1-3;1-6, загальною площею 180.6 кв.м., ганки літ. В(3), в(5), в(6), у спільному користуванні - ганок літ. В(2), споруди № 1-2, за адресою: АДРЕСА_1 , по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгенія Петровича, державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання електронних торгів недійсними.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що на 29.03.2021 року повторно було призначено електронні торги щодо реалізації 1/2 частина нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до вирішення справи №202/4406/20 будуть проведені нові торги щодо реалізації частини зазначеного майна. Наголошував, що при проведенні нових електронних торгів буде порушено не тільки його права та законні інтереси, а й права відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яких було визнано переможцями торгів від 02 квітня 2020 року, щодо купівлі нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Підставою забезпечення позову позивачем зазначено те, що невжиття заходів забезпечення може привести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову та доданими до заяви документами, суд приходить до такого.

Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення доданих дій може спричинити порушення правта законних інтересів інших осіб,чи учасників процесу.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача,щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгенія Петровича, державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання електронних торгів недійсними.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігати ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову саме обраним позивачем шляхом є необґрунтованою.

Обраний вид забезпечення позову на думку суду не є співмірним з заявленими позовними вимогами.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року №183/5864/17-ц.

Позивачем не надано жодних доказів того, що існує загроза невиконання рішення, прийнятого за наслідками розгляду даної справи.

Крім того, статтю 150 ЦПК України було доповнено частиною 11, у відповідності до вимог якої, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в обраний позивачем спосіб слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-154, 260-261, 263, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення продажу нерухомого майна та заборони вчинення певних дій - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда