Рішення № 95849616, 25.03.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/185/21

провадження №2/176/258/21

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

судового розпорядника Андросовича О.І.

представника позивача- адвоката Мотуз О.В.

представника відповідача Дідук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька на виробництві,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить стягнути з відповідача на свою користь в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , суму грошових коштів у розмірі 550 000,00 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів в якості відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 07 березня 2019 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .Від даного шлюбу має малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05 листопада 2020 року на дільниці змішаних робіт Смолінської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» стався груповий нещасний випадок з двома потерпілими особами, з них 1 - зі смертельним наслідком із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання трудових обов`язків відповідно до режиму роботи підприємства.

Нещасний випадок стався з наступних обставин, так 05 листопада 2020 року ОСОБА_3 , прохідник підземний дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК» прибув на роботу у другу зміну о 14 годині 20 хвилин та пройшовши передзмінний медичний огляд направився до нарядної дільниці де й отримав від майстра гірничого письмовий наряд на виконання наступної роботи: прибирання гірничої маси, ремонт вантажно-доставної машини PFL- 20, буріння шпурів самохідною буровою каретою Boomer -104. Вказаний наряд на робочому зміну було видано ланці прохідників у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та його учня ОСОБА_6 надалі прибувши на робоче місце, гірничий майстер ОСОБА_7 надав ОСОБА_3 та його колегам дозвіл на виконання наряду, після чого працівники розподіли між собою змінне завдання наступним чином: ОСОБА_4 , мав приступити до роботи з буріння шпурів за допомогою самохідної бурової карети Boomer-104, прохідник ОСОБА_5 мав спершу допомогти ОСОБА_4 в підготовці бурової карети Boomer-104 до її запуску, після чого піти до камери ГШО, де його вже мав чекати учень прохідника ОСОБА_6 . У цей час прохідник ОСОБА_3 , мав займатися підключенням рукавів високого тиску до циліндру підйому балансиру вантажно-доставної машини PFL-20.

При огляді циліндру вантажно-доставної машини PFL-20, ОСОБА_3 зрозумів що різьбове з`єднання флянцу гідравлічного циліндру потребує посилення за допомогою зварних робіт. У цей час неподалік з прохідником виконував роботи електрогазозварник ОСОБА_8 якого ОСОБА_3 і поросив обварити флянець. У процесі зварювальних робіт на останній прихватці, виникла потреба прибрати фіксатор (упор) балансира, який було встановлено між рамою машини і балансиром підйому ковша, для запобігання падіння балансира. Після зварювальних робіт ОСОБА_3 самостійно продовжив ремонт циліндра підйому балансиру, при цьому не встановив упор балансиру на місце між рамою машини і балансиром підйому ковша. Приблизно о 17 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 під час під`єднання рукавів високого тиску до циліндру підйому балансира, знаходячись між рамою та балансиром вантажно- доставної машини PFL-20, попросив подати ОСОБА_6 ( учня прохідника) гайковий ключ, коли ОСОБА_6 подав гайковий ключ, відбулося падіння балансиру. ОСОБА_6 , знаходячись під ковшем частково, зміг вибратися з під нього та позвати на допомогу. Після чого прибігли інші працівники, вони побачили ОСОБА_3 , затиснутого між рамою і балансиром ковша, та намагались його звільнити, однак так і не вийшло. Зрештою на місце нещасного випадку було викликано Державну воєнізовану гірничо-рятувалну службу Державної служби надзвичайних ситуацій, які після прибуття надали реанімаційні дії ОСОБА_3 та приблизно о 19 годині доставили його на поверхню шахти. О 19 годині 02 хвилини на нульовій відмітці стволу «головного» лікарем КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради ОСОБА_3 , було констатовано смерть.

По факту нещасного випадку проведено розслідування та складено акт за формою Н-1/П спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2020 року о 17 годині 44 хвилині, який затверджений Начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області ОСОБА_9 29.12.2020 р.

Внаслідок смерті ОСОБА_3 їх спільному сину ОСОБА_2 завдана незгладима моральна шкода, яка полягає в глибоких моральних та душевних стражданнях, у зв`язку з втратою близької та дорогої для нього людини його батька. Дитина відчула досить серйозний стрес та потрясіння, наслідком яких стала депресія та страждання. До теперішнього часу син не може оговтатись від осягнутого лиха та втрати близької людини. Заподіяна дитині моральна шкода має прояв перш за все, у незгладимих душевних стражданнях, яких дитина зазнає безперервно до теперішнього часу у зв`язку з трагічною смертю близької людини. Зі смертю батька дитина відчула почуття самотності та покинутості, яке вкрай складно подолати, оскільки батьківську ласку, любов, увагу та почуття нічим та ніким замінити неможливо.

У зв`язку з тим, що батько помер, дитина позбавилась можливості отримувати ті позитивні емоції від життя, ту турботу та допомогу в організації життя і побуту, у тому числі матеріальне забезпечення, які отримував до смерті батька.

Розмір моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 550 000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь в інтересах малолітнього ОСОБА_2 без утримання податків та зборів.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2021 року по справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі пославшись на доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову в повному обсязі, пославшись на доводи викладені у відзиві на позов та вважає заявлені позивачем вимоги необґрунтованими.

Так, вказала, що дійсно 05 листопада 2020 року на дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» стався груповий нещасний випадок з двома потерпілими особами, з них -1 зі смертельним наслідком, а саме з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працював за професією «прохідник підземний» на дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «СхідГЗК».

Відповідно до наказу Управління Держпраці України в Кіровоградській області від 09.11.2020 року №69-Т створено комісію та проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався на дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» та складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05.11.2020 року о 17 год.44 хв. за Формою Н-1/П від 29.12.2020 року. Висновком комісії встановлено, що зазначений нещасний випадок визнається таким , що пов`язаний з виробництвом.

Також спеціальна комісія з розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком визначила осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку та, які допустили порушення вимог нормативно правових актів з охорони праці, посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів, а саме: ОСОБА_3 - прохідник дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» при виконанні ремонтних робіт самотужки прибрав, а потім не встановив запобіжний упор балансиру на місце між рамою машини і балансиром підйому ковша чим порушив вимоги пунктів 1.6,3.102 Інструкції з охорони праці №82 для прохідника затвердженої наказом генерального директора ДП «СхідГЗК» №46 від 25.01.2018 року та ОСОБА_7 - майстер гірничий дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «СхідГЗК», що не здійснив належний контроль за безпечним виконанням робіт підвищеної небезпеки на дільниці.

Оскільки основною причиною настання нещасного випадку встановлено та документально підтверджено порушення трудової і виробничої дисципліни саме ОСОБА_3 при виконанні трудових обов`язків, у тому числі невиконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та організаційно розпорядчих документів підприємства, відповідач заперечує проти твердження позивача що саме відповідачем завдано моральну шкоду.

Також зазначила, що відповідачем на дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» забезпечено безпечні умови праці на робочому місці, проконтрольовано забезпеченість робочих справним інструментом, матеріалами, запобіжними пристосуваннями, спецодягом, засобами індивідуального захисту, джерелами світла та питною водою та виконано вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, тому позивачем безпідставно зазначено, що у смерті ОСОБА_10 є лише вина відповідача та жодним чином не враховано, що самим ОСОБА_10 порушено вимоги інструкції з охорони праці що і стало причиною нещасного випадку. Встановлення причинного зв`язку нещасного випадку з умовами праці ще не є підставою наявності протиправних дій ДП «СхідГЗК», а тому факт вини відповідача в порушенні законних прав позивача визначений ст.43 Конституції України, ст.153 КЗпП України є недоведеним, а отже відсутня умова за наявності якої наступає відповідальність відповідача щодо відшкодування моральної шкоди.

Вважає, що позивачем не надано жодного доказу того, що малолітньому ОСОБА_2 завдано моральну шкоду саме діями відповідача, зокрема, не підтверджено факту порушення його прав, завдання моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльності ДП «СхідГЗК», не встановлено причинного зв`язку між нещасним випадком і протиправним діянням та виною в його заподіянні. За таких обставин, заявлена сума позову в розмірі 550 000 грн. необґрунтована жодним доказом та недоведена у встановленому порядку, а також не відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 березня 2019 року виконавчим комітетом Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис №10 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у результаті нещасного випадку ОСОБА_3 загинув під час виконання трудових обов`язків, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Смолінською селищною радою Маловисківського району Кіровоградської області (т.1, а.с.26).

Наказом управління Держпраці у Кіровоградській області № 69-Т від 09 листопада 2020 року призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з прохідником підземного дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» ОСОБА_3 .

29 грудня 2020 року начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області Кухаренко О.А. затверджено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2020 року о 17 год.44 хв.на Смолінській шахті державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» форми Н-1/П (а.с.13).

За результатами спеціального розслідування, комісія дійшла висновку визначеного у Акті Н-1, що нещасний випадок визнано таким, що повязаний з виробництвом, в наслідок падіння устаткування (обладнання) або їх конструктивних елементів. Актом також встановлені причини настання нещасного випадку: 1) основна - організаційна - порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі невиконання вимог інструкції з охорони праці, а саме: не виконання вимог пунктів 1.6, 3.102 інструкції з охорони праці № 82 для прохідника, затвердженої наказом генерального директора ДП «Схід ГЗК» від 25.11.2018 року № 46; п.п. 2.17,2.18 Робочої інструкції прохідника 6 розряду дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК» від 28.02.2018 року № 120; п.п. 2.8, 2.13 Посадової інструкції майстра гірничого підземної дільниці, затвердженої наказом директора Смолінської шахти від 28.03.2018 року № 120; абзац 3 п. 29 розділу II «Правил безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом» НПАОП 0.00-1.77-16; 2) супутні - організаційна -порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог розділу організації робіт і заходів безпеки « Проекта организации работ по ремонту подьемного цилиндра подьема опускания балансира погрузочно-доставочной машины РFL -20»; недотримання вимог п.п. 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5 Положення «Про нарядну систему організації робіт у підрозділах ДП «Схід ГЗК», затвердженого наказом від 30.05.2018 року за № 326.

Особами, які допустили порушення вимог законодавстав з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування визнано:

ОСОБА_7 - майстер гірничий дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК» - не здійснив належний контроль за безпечним виконанням робіт підвищеної небезпеки на дільниці, чим порушив вимоги абзацу 3 п. 29 розділу II «Правил безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом» НПАОП 0.00-1.77-16, вимоги п. 2.8 та 2.13 Посадової інструкції майстра гірничого підземної дільниці, затвердженої наказом директора Смолінської шахти від 28.03.2018 року № 120 та вимог п.п. 2.2.3,2.2.4,2.2.5 Положення «Про нарядну систему організації робіт у підрозділах ДП «Схід ГЗК», затвердженого наказом від 30.05.2018 року за № 326;

ОСОБА_3 - прохідник дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК» при виконанні ремонтних робіт самотужки прибрав, а потім не встановив запобіжний упор балансиру на місце між рамою машини і балансиром підйому ковша, чим порушив вимоги пунктів 1.6, 3.102 «Інструкції з охорони праці № 82 для прохідника, затвердженої наказом генерального директора ДП «Схід ГЗК» № 46 від 25.01.2018р., не виконав вимоги п.п. 2.17, 2.18 Робочої інструкції прохідника 6 розряду дільниці змішаних робіт Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК» від 28.02.2018 року № 120, та не виконав вимоги розділу організації робіт і заходів безпеки « Проекта организации работ по ремонту подьемного цилиндра подьема опускания балансира погрузочно-доставочной машины РFL -20».

Відповідно до ст.ст.1, 3 ст.43, ч. 1 та 2 ст. 46 Конституції України Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно п. 3,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган (частина друга статті 153 КЗпП України).

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

В момент настання нещасного випадку ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ДП «СхідГЗК» ,отже обов`язок щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті на виробництві покладається саме на роботодавця.

Розмір моральної шкоди, яка підлягає компенсації, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Судом встановлено, що загиблий ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 є матір"ю дитини. З цих підстав, суд приходить до висновку, що позивач, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , має право на компенсацію моральної шкоди від відповідача.

Обґрунтовуючи моральну шкоду позивач вказував на те, що смертю батька дитині завдана моральна шкода яка полягає у тому що хлопчик у віці 4 років втратив близьку людину, годувальника сім`ї , що має безповоротну дію, зазнав душевних страждань , що призвело до істотних вимушених змін у його житті. Дитина відчула досить серйозний стрес та потрясіння, наслідком яких стала депресія та страждання. До теперішнього часу син не може оговтатись від осягнутого лиха та втрати близької людини. Заподіяна дитині моральна шкода має прояв перш за все, у незгладимих душевних стражданнях, яких дитина зазнає безперервно до теперішнього часу у зв`язку з трагічною смертю близької людини. Зі смертю батька дитина відчула почуття самотності та покинутості, яке вкрай складно подолати, оскільки батьківську ласку, любов, увагу та почуття нічим та ніким замінити неможливо.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності будь-яких доказів перенесених малолітнім ОСОБА_2 моральних страждань, оскільки померлий ОСОБА_3 являється батьком малолітнього, втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню. ОСОБА_2 позбавлений можливості матеріальної та моральної підтримки батька у подальшому своєму житті відновити попередній стан життя сина позивача неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Не ґрунтуються на законі й доводи відповідача у частині того, що встановлення причинного зв`язку нещасного випадку з умовами праці не є підставою наявності протиправних дій відповідача,оскільки у відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, судом встановлено, що ОСОБА_3 , який був батьком сина позивача, загинув під час виконання трудових обов`язків, про що складено Акт про нещасний випадок форми Н-1/П, пов`язаний з виробництвом від 29.12.2020 року. Зазначений акт на момент розгляду справи не скасовано, дія вказаного акту не зупинена.

Доводи представника відповідача з приводу наявності в діях загиблого порушень законодавства про охорону праці, судом не приймаються, оскільки не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку, що стався на виробництві.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач своїми неправомірними діями завдав моральну шкоду, оскільки в результаті нещасного випадку на виробництві загинув батько малолітнього ОСОБА_2 , що призвело до хвилювань та моральних страждань зі сторони позивача та її малолітнього сина.

Враховуючи викладене, виходячи із засад розумності та справедливості,беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і тривалість душевних страждань у зв`язку зі смертю батька, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, який назавжди втратив турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених дитиною моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.

В той же час, суд вважає, що стягнення моральної шкоди у розмірі 550 000 грн. є надмірним, оскільки відшкодування моральної шкоди не має призводити до навіть неістотного збагачення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача ДП «СхідГЗК» в дохід держави судовий збір в сумі 2000,00 грн. ( 200 000,00 х 1%=2000,00).

На підставі викладеного, та керуючись ст.153 КЗпП України, ст.ст. 16, 23, 1167, 1168 ЦК

України, ст.ст. 4, 12, 23, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ЄДРПОУ 14309787, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 - 200 000 (двісті тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ЄДРПОУ 14309787, на користь держави судовий збір в розмірі 2 000 грн. (дві тисячі) гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська

Дніпропетровської області