Рішення № 95844863, 25.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2021 року м. Рівне №460/1284/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.01.2019: №0000091304, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн 00 коп; №0000121304, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн 00 коп; №0000101304, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 212490 грн 04 коп; №0000111304, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору у розмірі 17707 грн 50 коп.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що між ОСОБА_1 (Позичальник) та ПАТ «УкрСиббанк» (Банк) укладений Договір про надання споживчого кредиту від 27.06.2008 №11366380000, відповідно до якого Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 66000,00 дол США, еквівалент - 320027,40 грн. Банком було прийняте рішення про проведення Акції, спрямованої на погашення заборгованості, за умовами якої у разі відшкодування позичальником понесених дотичних до кредиту витрат, а також часткового погашення заборгованості, то кредитні зобов`язання позичальника достроково припиняються. Прийнявши участь в Акції, позивач 30.05.2017 сплатив банку 11050,00 лод США, еквівалент - 298793,00 грн та збір у розмірі 3654,00 грн.; загальна сума платежів - 302447,18 грн. Проте, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування податкових зобов`язань з ПДФО, військового збору та штрафних санкцій, які є протиправними, оскільки кредитні зобов`язання да Кредитним договором були припинені, шляхом участі позивача в Акції; жодних документів щодо проведення відносно позивача перевірки останній не отримував; позивач був позбавлений можливості надавати відповідні пояснення та документи щодо предмета перевірки. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що на підставі наказу від 30.10.2018 №2675 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб та самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Рівненській області проведено документальну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатами якої складений Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань подання до органів ДФС декларації про майновий стан та доходи за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, своєчасності та повноти сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору» від 22.11.2018 №2564/17-00-13-04/ НОМЕР_1 . Актом перевірки встановлено факт порушення позивачем норм податкового законодавства: не подано декларацію про майновий стан за 2017 рік після отримання доходу у вигляді прошеної банком суми кредитної заборгованості; занижено податкові зобов`язання зі сплати ПДФО та військового збору на суму доходу у вигляді прошеної банком суми кредитної заборгованості. Відповідач вказує, що прощена банком сума кредитної заборгованості є об`єктом оподаткування, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Пояснення третьої особи обґрунтовані тим, що Банком сформоване Повідомлення про анулювання боргу від 30.03.2017 №24-2-01-09/26, відповідно до якого АТ «УкрСиббанк», як кредитор, повідомив позивача про анулювання кредитної заборгованості за Кредитним договором від 27.06.2008 №11366380000, а саме суми основного боргу у розмірі 34955,49 дол США, еквівалент - 945200,19 грн по курсу НБУ станом на 30.03.2017. Таке повідомлення отримане позивачем, а тому останній був усвідомлений про необхідність подання податкової декларації та сплати ПДФО і військового збору за об`єктом оподаткування - отримане додаткове благо у вигляді прошеної (анульованої) суми заборгованості за Кредитними договором. Третя особа просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 04.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 27.06.2019; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Ухвалою суду від 27.06.2019 підготовче засідання відкладене на 25.07.2019.

Ухвалою суду від 25.07.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 25.07.2019) підготовче засідання відкладене на 05.09.2019.

Ухвалою суду від 05.09.2019 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасюка Ю.М. про зупинення провадження у справі - задоволено; провадження в адміністративній справі №460/1284/19 зупинене до набрання законної сили рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/11992/19.

Ухвалою суду від 12.01.2021 поновлено провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 09.02.2021.

Ухвалою суду від 09.02.2021 підготовче засідання відкладене на 04.03.2021.

Ухвалою суду від 04.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 25.03.2021.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули. Позивач та відповідач подали до суду заяви про розгляд справи за відсутності їх уповноважених представників.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Тому, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, оскільки потреба заслухати свідка чи експерта відсутня.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу керівника Головного управління ДФС у Рівненській області від 30.10.2018 №2675 (а.с. 46) головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб та самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Рівненській області проведено документальну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатами якої складений Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань подання до органів ДФС декларації про майновий стан та доходи за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, своєчасності та повноти сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору» від 22.11.2018 №2564/17-00-13-04/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки) (а.с. 52).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 03.01.2018: №0000091304 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн (а.с. 8) (далі - ППР №0000091304); №0000121304 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн (а.с. 9) (далі - ППР №0000121304); №0000101304 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 212490,04 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням - 169992,03 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 42498,01 грн (а.с. 10) (далі- ППР №0000101304); №0000111304 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» у загальному розмірі 17707,50 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням - 14166,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3541,50 грн (а.с. 11) (далі - ППР №0000111304).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень - ППР №0000091304, №0000121304, №0000101304 та №0000111304, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

У Розділі III «Висновки» Акта перевірки зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення:

(1) підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, абзацу в) пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), а саме: неподання Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;

(2) підпунктів 16.1.2, 16.1. 3 пункту 16.1 статті 16, абзацу а) пункту 176.1 статті 176 ПК України, а саме: встановлено відсутність ведення обліку доходів та витрат за 2017 рік;

(3) абзацу д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 179.7 статті 179 ПК України, а саме: не оподаткування доходу в сумі 945200,19 грн, отриманого у 1 кварталі 2017 року, як додаткове благо у вигляді залишкової суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) ПАТ «УкрСиббанк», в результаті чого перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 169992,03 грн;

(4) підпунктів 1.2, 1.3, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, а саме: не оподаткування доходу в сумі 945200,19 грн, отриманого у I кварталі 2017 року, як додаткове благо у вигляді залишкової суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) ПАТ «УкрСиббанк», в результаті чого перевіркою донараховано військовий збір за 2017 рік в сумі 14166,00 грн;

(5) пункту 44.1 статті 44, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та / або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

В Акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення суми ПДФО, яка підлягає сплаті платником податків самостійно виявлено порушення норм ПК України - не подано до контролюючого органу Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, в результаті чого не оподатковано дохід в загальній сумі 944400,19 грн, отриманий у 4 кварталі 2017 року, як додаткове благо у вигляді залишкової суми боргу (кредиту) прощеної (анульованої) ПАТ «УкрСиббанк» - ознака доходу «126», який підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.

Суд зазначає, що описова та резолютивна частини Акта перевірки містять різні відомості щодо зазначення періоду: «1 квартал 2017 року» та «4 квартал 2017 року».

В Акті перевірки вказано, що зазначене прощення відповідно до інформації ПАТ «УкрСиббанк» здійснювалося з відповідним повідомленням боржника про таке анулювання боргу згідно Договору про прощення боргу та включенням суми прощення до Податкового розрахунку 1-ДФ за ознакою 126 за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що контролюючий орган для формування висновків про порушення позивачем податкового законодавства використовував лише лист ПАТ «УкрСиббанк» від 27.07.2018 №14-02/34626/1 (а.с. 66), де вказано про неможливість надання банком контролюючому органу відповідних документів (банківська таємниця); та про те, що прагнучи до партнерських відносин банк підтверджує інформацію про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичній особі ОСОБА_1 у 2017 році за ознакою 126.

Відповідно до підпункту 14.1.47. пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

За правилами пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

За правилами підпункту «д» підпункту 164.2.17. пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Так, між ОСОБА_1 (Позичальник) та ПАТ «УкрСиббанк» (Банк) укладений Договір про надання споживчого кредиту від 27.06.2008 №11366380000, відповідно до якого Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 66000,00 дол США, еквівалент - 320027,40 грн (а.с. 12).

Банком сформоване Повідомлення про анулювання боргу від 30.03.2017 №24-2-01-09/26 (а.с. 35), відповідно до якого АТ «УкрСиббанк», як кредитор, повідомив позивача про анулювання кредитної заборгованості за Кредитним договором від 27.06.2008 №11366380000, а саме суми основного боргу у розмірі 34955,49 дол США, еквівалент - 945200,19 грн по курсу НБУ станом на 30.03.2017.

Основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності».

Основним питанням, яке потребує вирішенню у цій справі, є правомірність віднесення суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу як додаткове благо на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Вимоги щодо сплати позивачем військового збору, обрахованого з такої суми, є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов`язані із нарахуванням податковим органом оподатковуваного доходу як об`єкту оподаткування військовим збором.

Слід виходити з того, що з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України «Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань», яким встановлено певні податкові преференції, а саме: невіднесення до додаткового блага платника податку і невключення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сум курсової різниці та процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Курсова різниця обчислюється як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню. Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, предбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Додаткове благо як об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у розумінні абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначається як різниця між прощеною (анульованою) сумою основного боргу та сумою курсової різниці.

При цьому, сума курсової різниці згідно із приписами пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України дорівнює різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним кусом НБУ станом на 1 січня 2014 року.

Обрахунок податковим органом об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб був зроблений без з`ясування необхідних складових для такого розрахунку: (1) відповідач нарахував податкові зобов`язання по ПДФО та військовому збору виключно на підставі листа ПАТ «УкрСиббанк» від 27.07.2018 №14-02/34626/1, де вказано лише про неможливість надання банком контролюючому органу відповідних документів (банківська таємниця); та про те, що прагнучи до партнерських відносин банк підтверджує інформацію про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичній особі ОСОБА_1 у 2017 році за ознакою 126; (2) вказаний лист, який став підставою для формування відповідачем висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, не містить жодного посилання на суми прощеного боргу, на періоди прощення боргу, на конкретизацію структури прощеного боргу (основний, проценти, штрафи тощо); (3) даний лист не містить жодної інформації про те, чи була анульована сума боргу курсовою різницею, що суттєво впливає на можливість віднесення таких сум до об`єкта оподаткування; (4) відповідачем не з`ясовано про можливу дату зміни валюти зобов`язання позивачки за кредитом з іноземної валюти у гривню та суму основного боргу позивачки за кредитом на зазначену дату; (5) не наведено в Аті перевірки обставини щодо курсової різниці.

В свою чергу, відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки та оформлення Акта перевірки), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.2. статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.

За правилами пункту 85.4. статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Зі змісту наведених вище норм вбачається, що контролюючий орган під час проведення перевірки має право отримати від платника податків необхідну інформацію та документи згідно запиту, з метою встановлення дійсних обставин.

Судом встановлено, що контролюючий орган не звертався до позивача в межах проведення позапланової документальної невиїзної перевірки з проханням (запитом) надати відповідні документи та відомості, що стосуються питання наявності чи відсутності факту прощення (анулювання) боргу.

Позивач фактично не мав можливості надати відповідну інформацію щодо анулювання боргу під час проведення перевірки.

Також в матеріалах справи міститься квитанція від 30.03.2017 №48, відповідно до якої позивач сплатив заборгованість по Кредитному договору у розмірі 11060,00 дол США, еквівалент - 298793,18 грн (а.с. 18) та квитанція від 30.03.2017 №47 про сплату суми у розмірі 3654,00 грн.

На момент укладення Кредитного договору еквівалент позики становив 320027,40 грн, сплачено було відповідно до квитанцій від 30.03.2017 №48 та №47 суму у розмірі 302447,18 грн.

При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

В свою чергу, оскаржуваними ППР №0000101304 про збільшення суми грошового зобов`язання по ПДФО у загальному розмірі 212490,04 грн, та №0000111304 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» у загальному розмірі 17707,50 грн, визначені такі суми податкових зобов`язань, які за своєю суттю не є пропорційними щодо сум отриманого кредиту в еквіваленті національної валюти до суми, яка була сплачена, та до суми яка була прощена.

Окрім того, як встановлено з матеріалів справи, позивач подавав до банку заяву від 30.03.2017 щодо розгляду питання щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №1136638000 від 27.06.2008 шляхом участі в Акції, що спрямована на погашення довгострокової простроченої заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу (а.с. 36).

Тобто позивач прийняв пропозицію Банку, оголошену в умовах Акції, сплативши узгоджену суму коштів, тому у даному випадку зобов`язання за договором припинилися, оскільки відбулася зміна зобов`язання - передання відступного.

Суд зазначає, що надаючи правову оцінку правомірності чи протиправності рішення суб`єкта владних повноважень - акта індивідуальної дії, перевірці підлягають обставини, що слугували підставою для винесення оскаржуваного рішення.

У даному випадку у контролюючого органу були відсутні правові підстави для збільшення суми грошового зобов`язання по ПДФО за ППР №0000101304 та про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» за ППР №0000101304 на підставі лише одного листа банку, який не містив жодної інформації щодо сум прощеного боргу.

Вказаними ППР №0000101304 та ППР №0000101304 також до позивача застосовані штрафні санкції у порядку пункту 123.1 статті 123 ПК України.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на попередній висновок суду про протиправність визначення позивачу сум грошових зобов`язань з ПДФО та військового збору, оскаржувані ППР №0000101304 та №0000101304 підлягають скасування в цілому: в частині основних зобов`язань та в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Оскаржуване ППР №0000121304 також підлягає скасуванню, оскільки позивач не мав обов`язку подавати податкову декларацію за даним фактом.

Щодо оскаржуваного ППР №0000091304 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн, суд зазначає таке.

Акт перевірки (Розділ III Висновки) містить посилання щодо порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та / або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Пункт 44.1 статті 44 ПК України:

«Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу».

Пункт 44.3. статті 44 ПК України:

«Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву».

Пункт 85.2. статті 85 ПК України:

«Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту. Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі. Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Опис такого порушення міститься в Акті перевірки, де зазначено, що при проведенні перевірки позивачем не надано документів щодо нарахованого доходу у вигляді залишкової суми боргу, прощеної ПАТ «УкрСиббанк», не надано жодного пояснення та документального підтвердження стосовно отримання або неотримання даного доходу.

Проте, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів надіслання під час проведення перевірки на адресу платника податків листа (вимоги, запиту) про надання документів.

Відповідно до пункту 121.1. статті 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Суд зазначає, що у даному випадку контролюючий орган не мав правових підстав застосовувати до позивача штрафні санкції відповідно до пункту 121.1. статті 121 ПК України з посиланням на порушення норм пункту 85.2. статті 85 ПК України.

Не запитуючи у платника податків під час проведення перевірки документів, що стосувалися предмета перевірки, відповідач фактично позбавив позивача можливості надати відповідні пояснення та документи; відповідач не забезпечив право позивача на участь у прийнятті рішень.

Тому, оскаржуване ППР №0000091304 є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2308,79 грн, сплачена відповідно до квитанції від 30.05.2019 №21, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, 2/12; код ЄДРПОУ 09807750) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Рівненській області) від 03 січня 2018 року №0000091304, №0000121304, №0000101304, №0000111304.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 2308 (дві тисячі триста вісім) грн 79 (сімдесят дев`ять) коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25 березня 2021 року

Суддя К.М. Недашківська