Рішення № 95844633, 18.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/437/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рябухи Ю.В.,

представника позивача - Спіциної О.П.,

представника відповідача - Милейко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020.

Позовні вимоги товариство мотивує протиправністю картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020, оскільки імпортована олива базова ізопарафінова Татнефть VHVІ-4 не підпадає під дію встановлених законодавством заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України. Відтак, олива базова ізопарафінова Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4) не належить до підакцизних товарів та обов`язку зі сплати акцизного податку не виникає, єдиним митним платежем, який зобов`язаний сплатити позивач при митному оформленні даного товару є податок на додану вартість за ставкою 20%. Повідомлень щодо невизнання заявленої митної вартості товарів від митного органу товариству не надходило. Отже, відповідач безпідставно, в порушення профільних нормативно-правових актів, відмовив товариству в митному оформленні (випуску) товару за тимчасовою митною декларацією. Крім того, єдиним документом, в якому визначалась необхідність взяття проб (зразків) товарів є повідомлення від митниці декларанту, однак жодного вмотивованого письмового повідомлення позивачу не надавалося. Фактично не здійснивши митне оформлення заявленого 21.12.2020 товару, відповідач, приймаючи незаконне рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товару, порушив принцип незалежного урядування, покладаючи власну помилку на декларанта.

Ухвалою суду від 26.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/437/21 за позовом ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09:30 год 16.02.2021, яке відкладалося на 09:30 год 02.03.2021 та, у подальшому, на 10:30 год 12.03.2021, а також в якому оголошувалася перерва до 12:00 год 18.03.2021.

16.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому митниця заперечує проти задоволення позовних вимог товариства /том 1 а.с. 84-93/. Зазначає, що 22.12.2020 до митного поста "Залізничний" Слобожанської митниці Держмитслужби митним брокером ФО-П ОСОБА_1 до митного оформлення в режимі імпорт була подана митна декларація типу "ІМ40ТН" №UA807090/2020/001666 на товар "1. Олива базова ізопарафінова Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4), (ТУ 38.401-58-415-2014 зі зміною №1) – 193164 кг, з вмістом нафтопродуктів понад 70% в якості основного компоненту, являє собою важкі дистиляри, без вмісту дисульфіду молібдена, використовується для виготовлення товарних олив, таких як трансформаторні, гідравлічні та інші, а також в якості базових олив. Виготовляється з нафтової сировини. вяз.кин.при 100гр.С-4,5-4,6 мм2/с, темп.спалаху у відкритому тиглі.-226-227 гр.С, щільність при 15гр.С-829,00-831,00 кг/м3. Виробник: АТ "TANECO". Країна виробництва: RU.Торгівельна марка: Нема даних.", без урахування вимог статті 260 та ПКМУ №450. За результатами опрацювання АСУР (автоматична система управління ризиками), згідно з положеннями глави 52 МКУ було сформовано додаткові форми митного контролю: 107-3, Існує ризик заявлення неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД з метою ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі (Закон від 16.01.2020 №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві") 571І. З огляду на вищезазначене, в митному оформленні товарів по зазначеній тимчасовій митній декларації було відмовлено у зв`язку з невиконанням вимог частини 3 статті 260 МКУ та пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, в частині необхідності застосування при нарахуванні сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією найбільшої ставки митних платежів з тих, під яку може підпадати товар. Поряд з цим, вимога позивача про скасування картки відмови не є належним та правильним способом захисту прав позивача, оскільки скасування оскаржуваної картки відмови не поновлюватиме митне оформлення за митною декларацією, в прийнятті якої було відмовлено, оскільки вона є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою силу одноразовим використанням, так як стосується лише декларації, в прийнятті якої було відмовлено. Також картка відмови стосується тимчасової декларації №UA807090/2020/001666 від 22.12.2020, однак в позовній заяві йде мова спочатку про незаконність відібрання проб та зразків без (за словами позивача) вмотивованого рішення, що не відповідає дійсності. В переліку митних формальностей, що додаються до відзиву, проби та зразки були відібрані після спрацювання ризиків АСУР, та на підставі листа ДМСУ від 03.06.2020 №16-4/16-02-02/7/1302. Одночасно з цим, митне оформлення було здійснено за первісно поданою декларацією, а тому доводи позивача про те, що "не здійснивши митне оформлення заявленого 21.12.2020 товару відповідач, приймаючи незаконне рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товару, порушив принцип незалежного урядування, покладаючи власну помилку на декларанта", є явно не обґрунтованими, так як оскаржувана картка відмови фактично ніякого відношення до декларації №UA807090/2020/001653 від 21.12.2020 не має, вона стосується декларації №UA807090/2020/001666 від 22.12.2020, і тому дані доводи є такими, що не відповідають дійсності.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 25.02.2021 /том 1 а.с. 157-160/, товариство наполягає на тому, що Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові у справі №9901/415/18 від 16.10.2018 вважає, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Відтак, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020 дійсно є індивідуальним актом, що не позбавляє ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" можливості оскаржувати дане рішення митного органу. Даний факт підтверджується й останнім абзацом картки відмови, в якому вказано, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до статті 25 МКУ може бути оскаржене у митному органі вищого рівня, або в суді. Також товариство зазначає, що ним при митному оформленні товару усі митні платежі, що можуть підлягати сплаті під час поміщення товарів у митний режим, сплачені за найбільшими ставками з тих, під які може підпадати товар. Крім того, відповідно до листа Державної митної служби України від 03.06.2020 №16-4/16-02-02/7/1302 відбір зразків та їх експертиза є причиною затримок митного оформлення нафтопродуктів та фінансових витрат (простій транспорту, складське зберігання та інше). Тому при здійсненні митного контролю необхідно приймати виважені рішення про необхідність відбору зразків. При цьому, необхідно ураховувати позитивну історію імпортера, інформацію на пакуванні нафтопродуктів, зовнішні властивості нафтопродуктів (колір, твердість, пластичність, в`язкість, рухливість, текучість тощо) та здатність переганятися при атмосферному тиску згідно з ІSO 3405 і інше. Керівникам митниць вжити заходи щодо недопущення випадків, коли проби ідентичних товарів будуть частково або постійно направлятися в митні експертні лабораторії, а отримані висновки досліджень не впливатимуть на нарахування акцизного податку. Також даним листом митницям Держмитслужби роз`яснено, що товарами, які класифікуються за кодами 2710196200 - 27101968, 2710197100, 2710197500, 2710199900, 2710203100, 2710203500, 2710203900 та не підлягають оподаткуванню акцизним податком згідно із Законом 466-ІХ і тому не потребують відбору зразків та проб з кожної партії товарів є, зокрема, такі нафтопродукти: базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ІSO 3405 за температури 3500 С зазвичай переганяються у кількості до 35 об.%; товари, проби яких вже досліджувалися в митних експертних установах та були отримані висновки, згідно з якими ці товари не оподатковуються акцизним податком. Таким чином, товариство протягом 4 років поспіль на постійній основі імпортує в Україну оливу базову ізопарафінову Татнефть VHVІ-4, якість якої кожного разу підтверджується відповідними паспортами та численними лабораторними дослідженнями.

У судовому засіданні 18.03.2021 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.03.2021 проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" здійснює господарську діяльність на ринку оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами /том 1 а.с. 16-19/.

Між ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" (покупець) та ТОВ "Татнєфть-АЗС-Центр" (постачальник) укладено контракт №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016, з доповненнями до контракту, за якими постачальник зобов`язався постачати покупцю оливи (олива базова ізопарафінова) Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4), у кількості та на умовах, що визначаються додатками до контракту /том 1 а.с. 26-34/.

В рамках цього контракту позивач протягом 4 років поспіль на постійній основі імпортує в Україну оливу базову ізопарафінову Татнефть VHVІ-4, якість якої кожного разу підтверджується відповідними паспортами та численними лабораторними дослідженнями.

Відповідно до пункту 1 додатку №73 від 03.12.2020 до контракту постачальник зобов`язався відвантажити в грудні 2020 року, а покупець прийняти та оплатити до 180 (сто вісімдесят) +/- 10% метричних тон оливи базової ізопарафінової Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4), ТУ 38.401-58-415-2014 /том 1 а.с. 34/.

В результаті здійснення вказаної поставки ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" через свого брокера з метою митного оформлення товару подало до митного органу наступні документи:

- рахунок/інвойс №5760 від 10.12.2020 /том 1 а.с. 38/;

- рахунок/інвойс №5760/1 від 10.12.2020 /том 1 а.с. 39/;

- попередній рахунок №2016-363/01ВЭД/00261 від 16.12.2020 /том 1 а.с. 40/;

- накладну УМВС №30063999 від 11.12.2020 /том 1 а.с. 43-47/;

- накладну УМВС № 30064031 від 11.12.2020 /том 1 а.с. 48-49/;

- контракт №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 /том 1 а.с. 26-31/;

- додаток №73 від 03.12.2020 до контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 /том 1 а.с. 34/;

- доповнення №11 від 24.12.2018 до контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 /том 1 а.с. 32/;

- доповнення №17 від 23.11.2020 до контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 /том 1 а.с. 33/;

- паспорт якості №5196Н від 07.12.2020 /том 1 а.с. 35/;

- паспорт якості №5216Н від 08.12.2020 /том 1 а.с. 36/;

- паспорт якості №5230Н від 09.12.2020 /том 1 а.с. 37/;

- митну декларацію країни відправлення №10006060/081220/0116100 від 08.12.2020 /том 1 а.с. 41-42/.

При цьому, після подання товариством 21.12.2020 о 09:05:13 митної декларації №UA807090/2020/001653 від митного органу надійшло повідомлення від 21.12.2020 о 12:50:33 про необхідність проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації. Присутність декларанта/представника власника вантажу обов`язкова /том 1 а.с. 51/.

Також 21.12.2020 о 12:52:17 надійшло повідомлення від митного органу щодо спрацювання АСАУР та необхідності проведення процедури відбору проб, зразків товару у присутності представника власника вантажу або декларанта /том 1 а.с. 50/.

Відбір проб відбувся 21.12.2020 з 14:55 до 15:45, про що зазначено в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу /том 1 а.с. 56/.

Після відбору проб, для випуску товару позивачем подано до митного органу тимчасову митну декларацію №UA807090/2020/001666 від 22.12.2020.

Однак, митним органом 22.12.2020 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056, у якій вказано про неможливість митного оформлення товарів у зв`язку з невиконанням вимог частини 3 статті 260 Митного кодексу України /том 1 а.с. 22-23/.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

За приписами статті 256 Митного кодексу України (далі - МКУ) відмова у митному оформленні- це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі – Порядок №631).

Пунктом 7.1 Порядку №631 визначено, що у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (пункт 7.2 Порядку №631).

В оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020 зазначено роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: провести декларування товарів із використанням вимог, викладених в частині 3 статті 260 МКУ, в частині здійснення нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією із застосуванням найбільшої ставки митних платежів з тих, під яку може підпадати товар. Однак чіткої вказівки за якою саме ставкою, на думку митного органу, необхідно здійснити нарахування митних платежів, картка відмови не містить.

Відповідно до частини 2 статті 260 МКУ оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим. Якщо під час митного оформлення товарів митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, може бути здійснений митним органом за тимчасовою митною декларацією у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) здійснюється митним органом за таких умов:

товари не підпадають під дію встановлених законодавством заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України відповідно до частини двадцять першої статті 356 Митного кодексу України;

усі митні платежі, що можуть підлягати сплаті під час поміщення товарів у митний режим, сплачені за найбільшими ставками з тих, під які може підпадати товар, відповідно до частини третьої статті 260 Митного кодексу України, без урахування податкових пільг у разі, коли результати досліджень можуть вплинути на застосування таких пільг;

якщо митним органом не визнано заявленої митної вартості товарів згідно із частиною третьою статті 54 Митного кодексу України, митному органу надається відповідно до розділу X Митного кодексу України забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, що визначається митним органом на підставі наявних відомостей відповідно до статті 308 Митного кодексу України.

У спірному випадку ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" при поданні тимчасової митної декларації №UA807090/2020/001666 від 22.12.2020 у повному обсязі нарахувало та сплатило усі митні платежі, під які може підпадати товар з комерційною назвою "олива базова Татнефть VHVІ-4" за найбільшими ставками (код УКТЗЕД - 2710199900, інші мастильні матеріали та інші дистиляти).

Так, відповідно до пункту 27 частини 1 статті 4 МКУ митні платежі: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Із перелічених митних платежів, при поданні тимчасової митної декларації №UA807090/2020/001666 від 22.12.2020 декларантом ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" нараховано та сплачено податок на додану вартість за ставкою 20% із операції ввезення на митну територію України товарів (продукції), що у повній мірі відповідало вимогам розділу V Податкового кодексу України (код платежу згідно класифікатора митних платежів "028", відомості у графі 47 тимчасової митної декларації).

Законом України "Про митний тариф України" №647-ІХ від 04.06.2020 (набрання чинності 02.07.2020) визначено ставку мита 0% при ввезенні на митну територію України товару з кодом УКТЗЕД - 2710199900 (інші мастильні матеріали та інші дистиляти).

Відповідно при поданні тимчасової митної декларації №UA807090/2020/001666 декларантом не нараховувалося і не сплачувалося ввізне або інші види мита, які визначені у главі 49 МКУ, що також повністю відповідало вимогам Закону України "Про митний тариф України" №647-ІХ від 04.06.2020.

Згідно з підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємці" №786-ІХ від 14.07.2020, який набув чинності 08.08.2020 та діяв на момент подання тимчасової митної декларації №UA807090/2020/001666 від 22.12.2020) акцизний податок за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів справлявся з товарів з кодами УКТ ЗЕД, які наводяться у цій статті та, які є рідким паливом на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 3500С (за методом ІSO 3405, еквівалентним методу АSTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ІSO 3405 (або аналогічним методом АSTM D 86) при температурі 3500С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об.%.

Згідно паспортів якості на товар №5196Н від 07.12.2020, №5216Н від 08.12.2020, №5230Н від 09.12.2020, виданих виробником АО "Танеко", РФ, Республіка Татарстан, імпортована олива базова ізопарафінова Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4) призначена для виготовлення товарних олив, таких як універсальні все сезонні моторні оливи, оливи для промислового обладнання, енергетичні оливи тощо, тобто, вказаний товар не може застосовуватися (використовуватися) у якості палива /том 1 а.с. 35-37/.

До тимчасової митної декларації №UA807090/2020/001666 від 22.12.2020 декларантом подавалися паспорти якості на товар, у яких зафіксовано фракційний склад нафтопродукту при його розгонці за методом ASTM D 86 при температурі 350°С та атмосферному тиску , а саме:

-3,0 об.% (паспорт якості №5196Н від 07.12.2020);

- 2,8 об.% (паспорт якості №5216Н від 08.12.2020);

- 2,9 об.% (паспорт якості №5230Н від 09.12.2020).

З перелічених паспортів якості можливо чітко встановити, що товар з комерційною назвою "олива базова ізопарафінова Татнефть VHVІ-4" під час фракційної розгонки за методом ІSO 3405 (або аналогічним методом АSTM D 86) при температурі 3500С та атмосферному тиску переганяється не більше 35 об.%, а тому ця олива не є підакцизним товаром згідно підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України та не обкладається акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів.

Отже, у спірному випадку фракційний склад товару під комерційною назвою "олива базова Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4)" підтверджується відомостями з паспортів якості на цей товар /том 1 а.с. 35-37/.

Відтак, олива базова ізопарафінова Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4) відповідно підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" №786-ІХ від 14.07.2020) станом на 22.12.2020 не належала до підакцизних товарів і обов`язку зі сплати акцизного податку у ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" при її ввезенні на митну територію України не виникло.

Вказана позиція повністю узгоджується з роз`ясненнями, наданими Державною митною службою України в листі від 03.06.2020 №16-4/16-02-02/7/1302, у якому вказано про те, що товари з кодами УКТЗЕД, зокрема, 2710199900, не є підакцизними та не оподатковуються акцизним податком у разі, якщо цими товарами є:

базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 за температури 350° C зазвичай переганяються у кількості до 35 об. %;

товари, проби яких вже досліджувалися в митних експертних установах та були отримані висновки, згідно з якими ці товари не оподатковуються акцизним податком /том 1 а.с. 141-144/.

Слід зауважити, що долученими ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" до матеріалів справи відповідними митними/тимчасовими митними деклараціями, висновками СЛЕД Держмитслужби, а також відомостями з паспортів якості товарів підтверджується ввезення позивачем на митну територію України упродовж 2020-2021 років товару з комерційною назвою "олива базова Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4)", код УКТЗЕД 2710199900 (поставка згідно контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016), декларування якого у заявлений митний режим здійснювалося зі сплатою лише одного митного платежу – податку на додану вартість за ставкою 20% (код платежу 028 у графі 44 митних декларацій) /том 1 а.с. 179-211/.

При цьому, 22.01.2020 та 04.09.2020 Спеціальною лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД Держмитслужби) зроблені висновки за результатами досліджень проб товару з комерційною назвою "олива базова Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4)", код УКТЗЕД - 2710199900 (поставка згідно контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016), за якими лабораторними дослідженнями не підтверджено належність товару до підакцизних /том 1 а.с. 184-186, 196-198/.

Під час вказаного митного оформлення митний орган безпосередньо керувався нормою підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України і не вимагав від декларанта додаткових документів та не проводив зайвих митних формальностей.

Так, при розмитненні ідентичного товару у січні 2020 року декларантом аналогічно було подано до митного органу тимчасову митну декларацію у зв`язку із відібранням проб товару і проведенням лабораторних досліджень.

Незважаючи на відсутність результатів (висновків) лабораторних досліджень митний орган прийняв тимчасову митну декларацію №UA807090/2020/000035 від 14.01.2020, а у подальшому, після отримання митним органом висновку СЛЕД Держмитслужби №1420003500-0021 від 22.01.2020 декларантом 23.01.2020 до митного органу було подано додаткову до тимчасової митну декларацію із відомостями, що не відрізнялися від задекларованих у тимчасовій митній декларації /том 1 а.с. 179-186/.

У спірному ж випадку у обох повідомленнях, надісланих митним органом представнику митного декларанта, не відображена інформація, що відібрання проб (зразків) товару здійснюватиметься з метою встановлення належності чи не неналежності товару до категорії підакцизних.

Разом з тим, у оскаржуваному рішенні про відмову в прийнятті тимчасової митної декларації, оформленому карткою відмови №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020 підставою для прийняття цього рішення є невиконання декларантом вимог частини 3 статті 260 МКУ. Як умову для прийняття тимчасової митної декларації вказано необхідність сплати декларантом усіх митних платежів за найвищими ставками відповідно до частини 3 статті 260 МКУ.

В частині 3 статті 260 МКУ зазначено, що для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Однак, у даній ситуації позивач володів точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, адже імпортував аналогічний товар протягом тривалого часу, а тому, за відсутності чітких вимог від митного органу про сплату конкретних видів платежів, нарахував та сплатив за найвищими ставками усі митні платежі з тих, під яку міг підпадати товар згідно чинного законодавства України на момент подання тимчасової митної декларації.

Таким чином, єдиним митним платежем, який позивач зобов`язаний був сплатити, та як наслідок сплатив, при поданні тимчасової митної декларації №UA807090/2020/001666 від 22.12.2020 є податок на додану вартість за ставкою 20%.

За змістом відзиву на позов митниці, за результатами опрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) у відповідності до глави 52 МКУ митним органом сформовано додаткові форми митного контролю щодо поданих декларантом: митної декларації №UA807090/2020/001653 та тимчасової митної декларації №UA807090/2020/001666.

Підставою для здійснення додаткових митних формальностей, на переконання відповідача, слугували результати АСАУР, якою зафіксовано наявність ризику заявлення декларантом неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТЗЕД з метою ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі (Закон від 16.01.2020 № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві") 5711.

Згідно скріншоту з АСМО (автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор"), який наданий відповідачем як додаток до відзиву /том 1 а.с. 138-140/, вбачається, що підставою для здійснення додаткових митних формальностей за митною декларацією №UA807090/2020/001653 та тимчасовою митною декларацією №UA807090/2020/001666 став лист Державної митної служби України від 03.06.2020 №16-4/16-02-02/7/1302.

Проте, суд вважає, що діючи виключно із застосуванням роз`яснень Державної митної служби України згідно листа від 03.06.2020 №16-4/16-02-02/7/1302 митниця не проаналізувала норми податкового законодавства, чинні на момент подання митних декларацій 21.12.2020 та 22.12.2020, та, як наслідок, не врахувала те, що опис товару з кодом УКТЗЕД – 2710199900 згідно Закону України "Про митний тариф України" не відповідає опису товару, наведеному в підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (у редакції Закону №466-ІХ), адже визначення "рідкі палива на основі газойлів (дизпаливо)" було повністю відсутнім у Законі України "Про митний тариф України", та до підакцизного товару законодавцем помилково віднесено базові оливи та інші товари, які використовуються як пальне, хоча розмитнювалися за кодами, перелік яких наведений у статті 215 ПКУ.

Таким чином, після набрання чинності Законом №466-ІХ 23.05.2020 виявлено практичну неможливість його застосування як митними органами, так і суб`єктами господарювання (декларантами), а тому Державною митною службою України надані роз`яснення щодо порядку застосування Закону №466-ІХ, зокрема, наведені ознаки за якими митні органи повинні відрізняти підакцизні товари з кодами УКТЗЕД, наведеними у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України від непідакцизних товарів з такими ж кодами.

Законодавчі неузгодженості, які вирішувалися застосуванням роз`яснень листа Державної митної служби України від 03.06.2020 №16-4/16-02-02/7/1302 щодо олив базових, фракційний склад яких є менш ніж 35 об.% повністю вирішені шляхом внесення відповідних змін до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" №786-ІХ від 14.07.2020, що набрав чинності 08.08.2020.

За викладених обставин, у спірному випадку мало місце поверхневе вивчення митним органом усіх документів, наданих позивачем до митного оформлення (зокрема, паспортів якості на товар, визначення технічних характеристик товару згідно товарно-супровідних документів) та прийняття оскаржуваного рішення із застосування результатів АСАУР без попереднього вивчення вимог чинного податкового законодавства та, у зв`язку з цим, протиправного застосування норм Податкового кодексу України у редакції, яка не була чинною на момент подання позивачем митних декларацій 21.12.2020 та 22.12.2020.

Поряд з цим, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що заявлена товариством позовна вимога про скасування картки відмови не є належним та правильним способом захисту прав останнього, оскільки скасування оскаржуваної картки відмови не поновить митне оформлення за митною декларацією, в прийнятті якої було відмовлено, оскільки вона є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою силу одноразовим використанням, так як стосується лише декларації, в прийнятті якої було відмовлено.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16.10.2018 у справі №9901/415/18 вказала на те, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Відтак, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020 дійсно є індивідуальним актом, що не позбавляє ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" можливості оскаржувати дане рішення митного органу.

Даний факт підтверджується й останнім абзацом картки відмови, в якому вказано, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до статті 25 МКУ може бути оскаржене у митному органі вищого рівня, або в суді.

У відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні представник відповідача зауважував на тому, що 31.12.2020 митним органом завершене митне оформлення товару, а тому, навіть якщо право позивача було порушене не прийняттям тимчасової митної декларації, то в подальшому, право останнього на випуск товару у вільний обіг було відновлено митним органом 31.12.2020 шляхом прийняття митної декларації №UA807090/2020/001653.

З огляду на факт прийняття відповідачем митної декларації №UA807090/2020/001653 останній наполягає на тому, що скасування рішення митного органу про відмову у прийнятті тимчасової митної декларації №UA807090/2020/001666, оформлене карткою відмови №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020, не поновить порушеного права позивача, адже дія цього рішення є повністю вичерпаною фактом його виконання.

Однак, вказані доводи митного органу суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно з частиною 5 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Отже, основним законом України передбачена можливість застосування способів захисту права, в тому числі, не передбачених процесуальними нормами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі N 1-10/2004, згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Ознаки, притаманні законному інтересу, визначені у вже згадуваному рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі N 1-10/2004. Поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який:

а) виходить за межі змісту суб`єктивного права;

б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;

г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово "її");

(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду:

а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або

б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або

в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або

г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

З наведеного випливають такі ознаки "потерпілого" від порушення законного інтересу:

(а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов;

(б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обгрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності;

(в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду);

(г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. Суд повинен захищати усе розмаїття законних інтересів особи, а тому у кожній конкретній справі дослідження інтересу особи через призму наведених критеріїв буде слугувати гарантією захисту таких інтересів.

Оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті. Це питання повинно вирішуватися, насамперед, судом першої інстанції, який має широку дискрецію.

Таким чином, у спірному випадку позивач наділений правом захисту як свого порушеного права так і порушеного законного інтересу, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.05.2020 у справі №640/11643/19, від 15.06.2020 у справі №818/1801/17, від 20.02.2019 у справі №522/3665/17.

Крім того, про порушення спірною карткою відмови законних інтересів ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" свідчать: - понесені товариством додаткові витрати на оплату послуг зі зберігання вантажу на станції Харків - Сортувальний та користування залізничними вагонами /том 1 а.с. 212-216/; - понесені позивачем за умовами контракту додаткові витрати на оплату простою цистерн /том 1 а.с. 265/; - неналежним чином та з порушенням встановлених строків виконані зобов`язання ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" з поставки товару - "оливи базова Татнефть VHVІ-4 (TANECO base 4)" на користь інших суб`єктів господарювання (його контрагентам-покупцям) /том 2 а.с. 1-8/.

Всі вказані вище обставини негативно впливають на ділову репутацію позивача, наслідком чого є втрата довіри існуючих контрагентів та позицій на ринку у сфері торгівлі нафтопродуктами.

Резюмуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.12.2020 №UA807090/2020/80056 діяв не у спосіб та не у відповідності до чинного законодавства України, чим порушив право позивача на випуск товару у вільний обіг згідно тимчасової декларації, при прийнятті оскаржуваної картки відмови керувався не чинним законодавством України, а тому суд вважає вказану картку відмови такою, що прийнята протиправно та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, ідентифікаційний код 38194448) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленко, 16-Б, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 43332958) про визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22 грудня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленко, 16-Б, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, ідентифікаційний код 38194448) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29.03.2021 в зв`язку з направленням без відбуття у відрядження головуючого судді на підвищення кваліфікації з 19.03.2021 по 26.03.2021 включно.

Суддя О.В. Гіглава