Рішення № 95843351, 26.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року № 320/1638/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (08138, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, хутір Фермерський, вул. Вишнева, 12А, код ЄДРПОУ 35892372) (далі – Позивач) з позовом до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43337359) (далі – Відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000568/2 від 20 вересня 2019 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Контракту №1012/12, укладеного 12 жовтня 2012 року між ТОВ «ТЕКССОЛ-С» (покупець) та DawoodExports (Pvt) Ltd., компанією, зареєстрованою в Ісламській Республіці Пакистан (далі - продавець), (далі - Контракт) та додаткових угод до нього Позивач придбав товар. З метою митного оформлення Позивач подав Відповідачу митну декларацію №UA125110/2019/417521 та документи, а саме: Packinglist (пакувальний лист); рахунок-фактуру (Інвойс); Коносамент (BillofLading); автотранспортну накладну; сертифікати про походження товару; висновки за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи; акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; прейскурант (прайс-листок 2019) виробника товару; Контракт та додаткові угоди до нього; вантажну (весовую); доручення; листи Укрлегпром «Щодо систематичного перешкоджання господарській діяльності підприємств легкої промисловості»; сертифікат; акт про взяття проб (зразків) товарів. Крім того, на виконання Запиту Відповідача Позивач надіслав додатково пояснення та копії запитуваних документів, серед яких: прибуткова накладна, податкова накладна, лист DawoodExports (Pvt) Ltd. та переклад до нього, рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, довіреність.

Відповідачем, на переконання Позивача, неправомірно було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 20 вересня 2019 року № 125000/2019/000568/2 (далі – Рішення про коригування), а також складено відповідну картку відмови, незважаючи на подані Позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом.

Правовою підставою для звернення до суду Позивач зазначив вимоги: статті 49 Митного кодексу України (далі – МК України), яка визначає зміст митної вартості товарів; статті 51 МК України, яка регулює визначення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України; статті 53 МК України, яка визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості; статті 57 МК України щодо методів визначення митної вартості товарів.

30 березня 2020 року представник Позивача надіслав до Київського окружного адміністративного суду відповідь на відзив Відповідача (а.с.59-60), у якому зазначив, що Відповідач не навів нових аргументів щодо законності оскаржуваного Рішення про коригування, ніж ті, що наведені у позовній заяві.

02 квітня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив Відповідача на позовну заяву(а.с.65-68), в якому він заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що в силу вимог 54 МК України має право впевнитись у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, а у разі необхідності – запитувати інформацію у декларанта. В свою чергу, відповідно до вимог статті 53 МК України декларант зобов`язаний надати запитувану інформацію (документи).

Відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що: 1) в Інвойсі вказано, що імпортований товар є стоковим. Інші документи в підтвердження зазначеного відсутні; 2) у пункті 4 Контракту передбачено оплату за товар протягом 25 календарних днів з дати оформлення коносаменту. Коносамент MAEUРК370468 складений 26.06.2019 року. Пункт 3 Контракту передбачає оплату за товар протягом 30 днів з дати оформлення Інвойса. У додатку від 21.06.2018 № 385 оплата здійснюється протягом 90 календарних днів після поставки товару на склад покупця. При цьому не передбачено, яким чином здійснюється початок строку оплати. В Інвойсі умови та термін оплати за товар не визначені. 3) прайс-лист виробника від 22.06.2019 року б/н не містить дати складання документу, термін його дії та виданий на конкретних умовах поставки - CIF Одеса. 4) в Інвойсі зазначено коносамент, який був виставлений тільки 26.06.2019 року, тобто на чотири дні пізніше дати складання Інвойсу, що ставить під сумнів достовірність наданих документів.

На переконання Відповідача, відповідно до ч.2 ст.58 МК України з поданих Позивачем документів не можливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Тому реалізуючи своє право на можливість упевнитися у достовірності та точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товарів, гарантоване ч.5 ст.54 МК України та статтею 17 Угоди про застосування VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року, Відповідач витребував від Позивача додаткові документи. Проте, надані додатково Позивачем документи не підтвердили заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Відповідач зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення діяв відповідно до вимог частини 6 статті 54 МК України щодо права митного органу відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав; керуючись вимогами статті 320 МК України, відповідно до якої форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Метод визначення митної вартості за ціною контракту (основний метод), на думку Відповідача, не міг бути застосований у зв`язку із неможливістю обчислення заявлених Позивачем даних та відсутністю підтверджуючих документів. У зв`язку з цим був застосований резервний метод.

Ухвалою від 02 березня 2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 02 квітня 2020 року (а.с.53-54).

Ухвалою від 02 квітня 2020 року суд продовжив строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів та відклав підготовче засідання до 02 червня 2020 року (а.с.62-63).

Ухвалою від 02 червня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 02 липня 2020 року (а.с.126).

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, наявністю клопотання позивача та відсутності представника відповідача судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (місцезнаходження: 08138, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, хутір Фермерський, вул. Вишнева, буд. 12А, ідентифікаційний код 35892372) (ТОВ «Текссол-С», Позивач) зареєстроване в якості юридичної особи 09.04.2008, номер запису 1 073 102 0000 015361 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-8).

12 жовтня 2012 року між ТОВ «ТЕКССОЛ-С» (покупець) та DawoodExports (Pvt) Ltd., компанією, зареєстрованою в Ісламській Республіці Пакистан (далі - продавець), був укладений контракт №1012/12 (далі - Контракт), відповідно до якого продавець, зокрема продає позивачу тканини власного виробництва (а.с.18-19).

24 березня 2014 року покупець та продавець уклали Додаткову угоду № 1012/12/2N, якою у зв`язку із допущеною опискою пункт 3 Контракту викладено у новій редакції, відповідно до якої ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування і доставки. Загальна вартість Контракту становить 100 000 000, 00 (сто мільйонів) доларів США і є незмінною, а оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з дня оформлення Інвойсу, якщо інше не передбачене цим Контрактом (а.с.20).

11 жовтня 2016 року продавець та покупець уклали додаткову угоду №1012/12/4 до контракту, якою, зокрема продовжили строк дії контракту до 31.12.2017 (а.с.21).

29 грудня 2017 року продавець та покупець уклали додаткову угоду №1012/12/10 до контракту, якою, зокрема продовжили строк дії контракту до 31.12.2019 (а.с.22).

21 червня 2019 року продавець та покупець уклали додаткову угоду № 385к до Контракту (далі – Додаткова угода), відповідно до пункту 1 якої продавець поставляє Позивачу (покупцю), а Позивач приймає наступну тканину виробництва Ісламської Республіки Пакистан: тканина набивна полікотон (52% поліестер і 48% бавовна)76х68/30х30, шириною 220 см, кількістю 12 372,21 кг, 48 902 пог.метрів за ціною 3,50 доларів США за 1 (один) кг (далі - товар) (а.с.23-24).

Відповідно до пункту 2.1 Додаткової угоди товар відвантажується морським контейнером на умовах CIF Одеса, Україна (а.с.23).

Вантажовідправником товару є HudabiaTextile. Вантажоотримувачем – Позивач чи інші організації за погодженням зі сторонами (п. 2.2 Додаткової угоди).

Загальна вартість товару згідно з Інвойсом № НТ/1801/2019, який виставить до сплати продавець відповідно до Додаткової угоди, складає 44 302,74 доларів США (пункт 3.1 Додаткової угоди) (а.с.23).

Оплата здійснюється позивачем протягом 90 (дев`яноста) календарних днів після поставки товару на склад позивача. Валютою платежу є долар США. Усі витрати, пов`язані з банківським переказом за поставку товару, несе покупець (Позивач) (п.4 Додаткової угоди) (а.с.23).

Продавець на виконання пункту 3.1 Додаткової угоди 22 червня 2019 року виставив позивачу до сплати інвойс № НТ/1801/2019 (далі - Інвойс) на загальну суму 43 302,74 доларів США (а.с.25).

11 вересня 2019 року Позивач подав Відповідачу електронну митну декларацію №UA125110/2019/417521 за Контрактом (далі – МД) з метою митного оформлення товару, а саме: тканини полікотон (р/с) змішаної, з вмістом штапельних волокон поліефіру 52 % -та бавовни 48%, полотняного переплетення, вибивної, поверхнева щільність 115+-5г/м2, завширшки 220 см без покриття, без просочення, 48902,0 м.п., 107584,10 кв.м. Країна виробництва: РК. Виробник: DawoodExports (Pvt) Ltd (а.с.16).

Згідно з графою 20 МД поставка товару - CIF Одеса, Україна.

Відповідно до змісту електронної МД, враховуючи ціну поставленого товару згідно з Інвойсом, Позивач заявив митну вартість товару – 43 302,74 доларів США (графа 22 МД), що становить 1 088 754,21 грн., нарахування платежів – 104 520,41 грн. (а.с.16).

Крім МД Позивач надав Київській митниці ДФС такі документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів:

1. Packinglist (пакувальний лист) від 22.06.2019 (а.с.85).

2. Рахунок-фактуру (Інвойс) від 22.06.2019 року № НТ/1801/2019 (а.с.84).

3. Коносамент (BillofLading) № MAEUРК370468 від 26.06.2019 року (а.с.78).

4. Автотранспортну накладну від 18.08.2029 року № 15942 (а.с79).

5. Сертифікат про походження товару від 09.07.2019 року № PTEA/СО/20-00187 (а.с80).

6. Сертифікат про походження товару (форма А) від 09.07.2019 року № TDAP(F)GSP000664/1200718(а.с83).

7. Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 04.01.2019 № 142005703-0002.

8. Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 08.01.2019 № 142005703-0005.

9. Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 21.02.2019 № 142005703-0092.

10. Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 05.09.2019 № 142008200-1491.

11. Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 20.06.2019 № 142008700-0743 (а.с.90-93).

12. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.08.2019 року № UA500030/2019/3755 (а.с.87).

13. Прейскурант (прайс-листок 2019) виробника товару від 22.06.2019 року б/н (а.с.86).

14. Контракт №1012/12, укладений 12 жовтня 2012 року між ТОВ «ТЕКССОЛ-С» (покупець) та DawoodExports (Pvt) Ltd., компанією, зареєстрованою в Ісламській Республіці Пакистан (а.с.18-19).

15. Додаткову угоду №1012/12/10 від 29 грудня 2017 року до Контракту (а.с.22).

16. Додаткову угоду № 1012/12/11 від 26.03.2018 року до Контракту.

17. Додаткову угоду № 1012/12/5 від 06.12.2016 року до Контракту.

18. Додаткову угоду № 385к від 21.06.2019 року до Контракту (а.с.23).

19. Вантажну (весовую) від 17.08.2019 року (а.с.89).

20. Доручення № 0307/18-01 від 03.07.2018 року.

21. Лист Укрлегпром від 25.07.2019 № 3/2-139 «Щодо систематичного перешкоджання господарській діяльності підприємств легкої промисловості» (а.с.100-102).

22. Лист Укрлегпром від 25.07.2019 № 3/2-140 «Щодо систематичного перешкоджання господарській діяльності підприємств легкої промисловості» (а.с.103-105).

23. Сертифікат № 131, виданий Позивачу 12 березня 2014 року Українською асоціацією підприємств легкої промисловості «Укрлегпром», що підтверджує його членство у вказаній асоціації (а.с.108).

24. Акт № 784 про взяття проб (зразків) товарів від 18.08.2019 року (а.с.88).

Після подання вказаної митної декларації 11.09.2019 Позивач отримав від Відповідача електронне повідомлення про надання додаткових документів та інформації про правильність зазначення митної вартості товарів (далі - запит ), а саме: 1) копії митної декларації країни відправлення; 2) каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; 3) якщо рахунок сплачено банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, у разі відсутності, банківських документів щодо оплати за раніше поставлені партії ідентичних товарів; 4) виписки з бухгалтерської документації; 5) за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини (з обов`язковим відображенням/документальним підтвердженням якісних характеристик товару, які впливають на ціну) (а.с.17).

Відповідно до вимог частини шостої статті 53 МК України Позивач листом від 20 вересня 2019 року № 2009/19-02 (а.с.14-15) надіслав на адресу Київської митниці ДФС пояснення та копії запитуваних документів, серед яких: Контракт, Додаткова угода №1012/12 від 12 жовтня 2012 року до Контракту, Додаткова угода №1012/12/12N від 24 березня 2014 року до Контракту, Додаткова угода № 1012/12/4 від 11.10 2016 року до Контракту, Додаткова угода № 1012/12/10 від 29.12.2017 року до Контракту, Додаткова угода № 385 від 21.06.2019 року до Контракту, Інвойс, прибуткова накладна № ТЕК-000132 від 19.08.2019 року (а.с.26), податкова накладна № 312 від 05.09.2019 року (а.с.27), лист DawoodExports (Pvt) Ltd. Від 19.09.2019 року (а.с.28) та переклад до нього (а.с.29), Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.08.2019 року (а.с.30), рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (а.с.31-41), довіреність (а.с.42).

Відповідач Рішенням про коригування митної вартості товарів від 20 вересня 2019 року № 125000/2019/000568/2 скоригував заявлену позивачем митну вартість товарів у декларації №UA125110/2019/417521 (а.с.46, 109-110), так як за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за МД, встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, а також не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Підставами для прийняття Рішення про коригування Відповідач зазначив те, що: 1) в Інвойсі вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, не реалізованим у період попиту, або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу, впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження зазначеного відсутні; 2) у пункті 4 Контракту передбачено оплату за товар протягом 25 календарних днів з дати оформлення коносаменту. Коносамент MAEUРК370468 складений 26.06.2019 року. Пункт 3 Контракту передбачає оплату за товар протягом 30 днів з дати оформлення Інвойса. У додатку від 21.06.2018 № 385 оплата здійснюється протягом 90календарних днів після поставки товару на склад покупця. При цьому не передбачено, яким чином здійснюється початок строку оплати. В Інвойсі умови та термін оплати за товар не визначені. 3) прайс-лист виробника від 22.06.2019 року б/н не містить дати складання документу, термін його дії та виданий на конкретних умовах поставки - CIF Одеса. Для підтвердження ціни як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Угоди митним органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців. Згідно із загальною світовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки, тощо), ціну з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника, умов поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. 4) в Інвойсі зазначено коносамент, який був виставлений тільки 26.06.2019 року, тобто на чотири дні пізніше дати складання Інвойсу, що ставить під сумнів достовірність наданих документів.

Тобто надані до митного оформлення документи не містять достовірних або об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому відповідно до частини другої статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано додаткові документи згідно з переліком, викладеним в електронному повідомленні. Додаткові документи, гадані декларантом, не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту, зокрема: копію прибуткової накладної від 19.08.2019 року № ТЕК-000132 не можливо прийняти як належний доказ підтвердження заявленої митної вартості з наступних причин: прибуткова накладна не містить підписів/печаток осіб, які відвантажили/отримали товар, хоча ці відомості передбачені формою даного документа; підстава для постачання товару відсутня; не містить відомості щодо країни походження/ виробництва товару. При цьому додаткові документи надано не в повному обсязі.

За результатами проведених консультацій Відповідачем встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною. При цьому декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г на основі віднімання та додавання вартостей не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому за умовами статей 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1митна декларація від 30.08.2019 року № UA500010/2019/23906 (вартість товару згідно з джерелом інформації – 3,76 дол. США.

Митним органом після прийняття Рішення про коригування 20 вересня 2019 року було оформлено та відправлено Позивачу Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00368 (далі – Картка відмови) (а.с.48-49, 111-112).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA125110/2019/418379 від 23вересня 2019 року та митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію в розмірі 1088754,21 грн. (а.с.50-51).

Отже суд встановив, що між Позивачем та Відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із митним оформленням товарів згідно з Контрактом Позивача.

Вказані правовідносини регулюються статтею 19 Конституції України та Митним кодексом України (МК України), Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами з питань митного оформлення.

Не погоджуючись із рішенням Відповідача про коригування митної вартості товарів, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вимогами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Спеціальним законодавчим актом, яким регулюються правовідносини у сфері митного оформлення товарів є Митний кодекс України (МК України), Податковий кодекс України та Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі – Правила).

Відповідно до статті 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів (митний орган).

До митної справи відповідно до статті 7 МК України належать, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з пунктами 23, 24 статі 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм МК України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

В силу вимог МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою відповідно до статті 49 МК України є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 55 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 цього Кодексу (частина 4 статті 54 МК України).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, І визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості І товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання І відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина 5 статті 54 МК України).

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або І відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 55 МК України).

Розділом «Графа 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” Правил визначено, що у вказаній графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МК України); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ МК України; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з частиною 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частинами 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

Частиною 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, а саме Митний кодекс України, Податковий кодекс України, Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, суд дійшов висновку, що Відповідач, неправомірно прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000568/2 від 20 вересня 2019 року з огляду на таке.

По-перше, Відповідач у Рішенні про коригування зазначив про те, що в Інвойсі вказано, що імпортований товар є стоковим. Інші документи в підтвердження зазначеного відсутні.

В той же час Позивач стверджує, що у Додатковій угоді та Інвойсі, які є первинними документами бухгалтерського обліку, міститься підтвердження того, що товар є стоковим. На думку Позивача, це є більш, ніж достатнім для ідентифікації спірного товару. Крім того, підтвердження того, що товар є стоковим, міститься у листі продавця - DawoodExports (Pvt) Ltd.

По-друге, Відповідач у Рішенні про коригування зазначає, що із наданих документів не можливо встановити умови та термін оплати Інвойсу.

При цьому Позивач інформує, що пунктом 1 Додаткової угоди № 1012/12/2N було змінено умови оплати, які були початково зазначені у пункті 3 Контракту. Крім того, Додатковою угодою до Контракту було змінено пункт 4, відповідно до якого Інвойс оплачується протягом 90 календарних днів після поставки товару.

Станом на день надання додаткових пояснень митному органу Інвойс не був оплачений, тому Позивач не надав витребувані банківські платіжні документи.

По-третє, Відповідач у Рішенні про коригування не кваліфікував лист продавця DawoodExports (Pvt) Ltd. якпрайс-лист.

При цьому, Позивач зазначає, що в силу вимог статті 53 МК України обов`язок надання прайс-листа виникає тільки у разі його наявності.

По-четверте, Відповідач у Рішенні про коригування зазначив, що незважаючи на подання запитуваних документів, Позивач не підтвердив складові митної вартості товару.

Позивач, в свою чергу, звертає увагу, що Відповідач не зазначив, яким чином складова (складові) митної вартості товару не були підтверджені Позивачем.

По-п`яте, Відповідач у Рішенні про коригування зазначає про застосування другорядного (резервного) визначення митної вартості товару. При цьому, Позивач з посиланням на п.2.1 Правил говорить про помилковість такого рішення Відповідача,

Як було зазначено вище, згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів.

Обов`язки та права декларанта або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, визначені відповідно частиною другою та третьою статті 52 МК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України.

При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелічені у цій частині.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках, визначених цією частиною.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити відомості, визначені у частині 2 статті 55 МК України.

Частинами 2, 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З огляду на вказані вимоги чинного законодавства України суд зазначає, що законодавцем встановлений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, який міститься, як зазначалося вище, в частині другій статті 53 МК України.

Судом встановлено, що Рішення про коригування не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена Позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за митною декларацією №UA125110/2019/417521 від 11 вересня 2019 року.

Як наслідок, суд критично ставиться до тверджень Відповідача, наведених в Рішенні про коригування, про те, що в наданих до митного оформлення документах Позивача, які підтверджують митну вартість товарів, відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Судом досліджено:

1) Контракт (а.с.18-19);

2) Додаткову угоду № 1012/12/2N від 24 березня 2014 року, відповідно до якої пункт 3 Контракту викладено у новій редакції, а саме: ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування і доставки. Загальна вартість Контракту становить 100 000 000, 00 (сто мільйонів) доларів США і є незмінною, а оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з дня оформлення Інвойсу, якщо інше не передбачене цим Контрактом (а.с.20);

3) Додаткову угоду № 385к від 21 червня 2019 року, відповідно до пункту 2.1 якої товар відвантажується морським контейнером на умовах CIF Одеса, Україна (а.с.23); вантажовідправником товару є HudabiaTextile. Вантажоотримувачем – Позивач чи інші організації за погодженням зі сторонами (п. 2.2 Додаткової угоди); загальна вартість товару згідно з Інвойсом № НТ/1801/2019, який виставить до сплати продавець відповідно до Додаткової угоди, складає 44 302,74 доларів США (пункт 3.1 Додаткової угоди) (а.с.23); оплата здійснюється позивачем протягом 90 (дев`яноста) календарних днів після поставки товару на склад позивача. Валютою платежу є долар США. Усі витрати, пов`язані з банківським переказом за поставку товару, несе покупець (Позивач) (п.4 Додаткової угоди) (а.с.23);

4) Інвойс № НТ/1801/2019 від 22 червня 2019 року (Інвойс) на загальну суму 43 302,74 доларів США (а.с.25).

З аналізу вказаних вище документів суд вбачає, що товар постачався продавцем Позивачу на умовах CIF Одеса, Україна, а сама вартість товару у розмірі 44 302,74 доларів США відповідає заявленій Позивачем митній вартості у МД у розмірі 44 302,74 доларів США.

Відтак, суд вважає передчасними та такими, що не відповідають обставинам справи, твердження Відповідача про те, що надані Позивачем документи, які підтверджують митну вартість товару, не містять всіх відомостей, що б підтверджували числові значення складових митної вартості товару.

Не знайшли свого відображення і твердження Відповідача про те, що Позивачем не доведено приналежності товару до стокового, оскільки, як вбачається із Контракту, Додаткової угоди, Інвойсу, товар є стоковим. Це також вбачається зі змісту листа продавця - DawoodExports (Pvt) Ltd.

Суд критично ставиться до твердження Відповідача про те, що підставою для проведеного коригування стала неможливість встановити умови оплати за товар, оскільки відповідно до пункту 2.1 додаткової угоди № 1012/12/2N ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування і доставки. Загальна вартість Контракту становить 100 000 000, 00 (сто мільйонів) доларів США і є незмінною, а оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з дня оформлення Інвойсу, якщо інше не передбачене цим Контрактом.

Суд звертає увагу, що додаткова угода, на підставі якої безпосередньо здійснювалась поставка товару, є невід`ємною частиною Контракту. При цьому, так як Контракт передбачає можливість продавця та Позивача узгодити інші умови оплати, то застосовуватися в спірному випадку повинні положення додаткової угоди, пункт 4 якої визначає, що оплата здійснюється позивачем протягом 90 (дев`яноста) календарних днів після поставки товару на склад позивача. Валютою платежу є долар США. Усі витрати, пов`язані з банківським переказом за поставку товару, несе покупець.

Суд зазначає, що Позивач повідомляв Відповідача про те, що Інвойс станом на день підписання листа Позивача про надання інформації та документів (лист № 2009/19-02 від 20 вересня 2019 року) (а.с.14-15) був неоплаченим, а тому Позивач не міг надати витребувані Відповідачем банківські платіжні документи.

Суд критично ставиться до висновків Відповідача щодо того, що лист продавця DawoodExports (Pvt) Ltd. не є прайс-листом та звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.

Також суд критично ставиться до інших виявлених Відповідачем недоліків у документах, наданих Позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений Позивачем розмір митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: Контрактом, додатковими угодами, Інвойсом та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо протиправності рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000568/2 від 20 вересня 2019 року.

Суд також дослідив правомірність застосування Відповідачем другорядного методу 2ґ резервного методу визначення митної вартості товарів при прийнятті Рішення про коригування та зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару за вказаним вище резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товарів, оформлених за митною декларацією МД від 30.08.2019 року № UA500010/2019/23906, з приводу чого суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України та пункту 2.1 Правил про змістове наповнення рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише номери та дати вказаних вище митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Отже, висновки Відповідача щодо документального непідтвердження Позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації від 30.08.2019 року № UA500010/2019/23906, є протиправним.

Відтак, суд дійшов висновку, що Відповідач при прийнятті Рішення про коригування протиправно застосував другорядний метод 2ґ резервного методу визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення Відповідача.

За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилався Позивач як на підставу своїх вимог, а Відповідач – заперечуючи проти них, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам Позивача та Відповідача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач сплатив судовий збір у сумі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 3795 від 18 лютого 2020 року (а.с.13).

У зв`язку з цим із Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2102,00 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адмінінстративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000568/2 від 20 вересня 2019 року.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (08138, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, хутір Фермерський, вул. Вишнева, 12А, код ЄДРПОУ 35892372) судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м.Київ, вул. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43337359).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

рішення складено у повному обсязі та підписано 26.03.2021

Суддя Панченко Н.Д.