Ухвала суду № 95842289, 29.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

29 березня 2021 року Справа №160/6323/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до Відповідача-1: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, до Відповідача-2: Ради адвокатів Дніпропетровської області, до Відповідача-3: Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", до Відповідача-4: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Адвокатське об`єднання "Всеукраїнська спілка адвокатів" про визнання дій протиправними, скасування рішень, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2019р. (згідно експрес-накладної) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Адвокатське об`єднання "Всеукраїнська спілка адвокатів" та, з урахуванням зміненої позовної заяви від 22.10.2019р., яка була прийнята судом до розгляду, просить:

1) визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо прийняття рішення №6/ДПП-19 від 16.05.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;

2) скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПП-19 від 16.05.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;

3) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1 ;

4) скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1 ;

5) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське) -004/2019 від 04.09.2019 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо:

- неналежних утворення, організацію, перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, розгляду дисциплінарної справи, складання, оформлення, оголошення, вручення, оприлюднення, внесення до Єдиного реєстру адвокатів України, виконання Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

- неналежного виконання рішення суду від 16.07.2019 року, по справі №160/6323/19, що підлягає негайному виконанню, про зупинення дії Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

6) визнати протиправними дії Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо неналежного ведення Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 ;

7) скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

8) зобов`язати Раду адвокатів Дніпропетровської області, Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 наступні зміни:

- інформацію з розділу "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю" видалити;

- доповнити розділ "Адреса робочого місця та номери засобів зв`язку" таким записом: "телефони: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ";

9) стягнути солідарно з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 :

- збитки в сумі 335561 (триста тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 00 копійок;

- моральну шкоду в сумі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок;

всього на загальну суму = 835561 (вісімсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 00 копійок;

10) при винесенні рішення судові витрати стягнути солідарно з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

11) зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області, Раду адвокатів Дніпропетровської області, Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України", Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 3 (трьох) денного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.

На підставі розпорядження №117д від 17.03.2021р. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2021р. даний адміністративний позов передано на розгляд судді Конєвій С.О.

Ухвалою суду від 22.03.2021р. дана справа була прийнята до свого провадження суддею Конєвою С.О. та розгляд даної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

26.03.2021р. засобами електронного та поштового зв`язку від позивача надійшла заява-клопотання №1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, допит свідків, призначення експертизи відеозвукозапису, призначення психологічної експертизи, в якій позивач просить проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження посилаючись на численні рішення Європейського суду з прав людини.

Так, згідно до ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Розглянувши вказану заяву-клопотання №1 позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, допит свідків, призначення експертизи відеозвукозапису, призначення психологічної експертизи, вивчивши докази надані на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення даної заяви позивача без задоволення згідно п.1 ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до положень ч.1, ч.2, ч.3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Частиною 6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що дана адміністративна справа не віднесена до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Так, питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами судом було вирішено в ухвалі про прийняття даної справи до свого провадження від 22.03.2021р. згідно до вимог п.4 ч.9 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, під час призначення до розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження суд виходив із того, що вона не віднесена до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, згідно постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020р., зі змінами, з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р., з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), на території України запроваджено карантин та станом на 22.03.2021р. на території Дніпропетровської області встановлено "помаранчевий" рівень епідемічної небезпеки, а тому, з метою захисту здоров`я учасників судового процесу, співробітників суду та з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд призначив дану справа до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами згідно до ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід звернути увагу позивача на те, що він, як учасник справи, має право та не позбавлений можливості до закінчення судового розгляду справи надавати суду письмові пояснення та всі наявні у нього докази щодо предмету доказування згідно до вимог ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження згідно до п.2 ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення вищенаведеної заяви-клопотання №1 позивача.

Щодо зазначення позивачем у заяві-клопотанні №1 про те, що витребування судом доказів з власної ініціативи є протиправним та свідчить про упередженість суду, то слід зазначити наступне.

За приписами ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.4 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зокрема, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що витребування судом з власної ініціативи доказів, що містять інформацію щодо предмета доказування не може свідчити про упередженість суду та є обов`язком суду для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин у справі та перевірки таких доказів, виходячи з вимог ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо зазначення позивачем у заяві-клопотанні №1 про необхідність проведення експертизи відеозапису, то суд приходить до висновку про передчасність такого клопотання, з огляду на те, що станом на момент вирішення даної заяви-клопотання №1 (29.03.2021р.) відповідний відеозапис в матеріалах справи відсутній.

Щодо зазначення позивачем у заяві-клопотанні №1 про необхідність допиту свідків, то позивач не позбавлений права надати суду письмові пояснення наведених ним осіб, засвідчених у встановленому законодавством порядку, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Щодо зазначення позивачем у заяві-клопотанні №1 про необхідність визначення розміру моральної шкоди шляхом призначення психологічної експертизи, слід зазначити наступне.

Так, за приписами ч.1, ч.4 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи.

Частинами 1, 2 ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

З аналізу наведених процесуальних норм можна дійти до висновку, що на підтвердження своїх позовних вимог позивач має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, у відповідності до наведених процесуальних вимог.

Окрім того, слід зазначити, що посилання позивача у заяві-клопотанні №1 на те, що судом створено ситуацію по ігноруванню змінених збільшених позовних вимог від 22.12.2019р. є безпідставними, оскільки за ухвалою суду від 22.03.2021р. подані до суду у цій справі позовні заяви (змінені) ОСОБА_1 , зокрема, 23.12.2019 року (від 22.12.2019р.) були повернуті судом на підставі ч.7 ст.47, п.6 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 12, 44, 260, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву-клопотання №1 ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, допит свідків, призначення експертизи відеозвукозапису, призначення психологічної експертизи у справі №160/6323/19 - залишити без задоволення.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва