Рішення № 95841293, 22.03.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 березня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/114/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000 (поштова адреса а/с 271, м. Черкаси, 18002)

до відповідача Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради, вул. Б. Хмельницького, буд. 13, м. Зборів, Тернопільська область, 47201

про стягнення 230 855,40 грн заборгованості

За участі представників:

позивача: не прибув

відповідача: Новосада І. Р. - уповноваженого

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді (суддів) та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

26.02.2021 (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради, надалі - відповідач, про стягнення 230 855,40 грн заборгованості.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору постачання електричної енергії за № Е/205-20 від 20.01.2020.

В підтвердження правомірності позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/205-20 від 20.01.2020, додатків №№ 1-3 Договору про постачання електричної енергії №Е/205-20 від 20.01.2020, додаткових угод № 1 від 25.03.2020, № 2 від 20.05.2020, № 3 від 15.09.2020; № 4 від 30.09.2020, № 5 від 05.10.2020, № 6 від 01.12.2020, № 7 від 30.12.2020, № 8 від 27.01.2021 до Договору про постачання електричної енергії №Е/205-20 від 20.01.2020, акту приймання-передачі електричної енергії № РН-0008073 від 06.01.2021, акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 23.02.2021, а також інших документів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01.03.2021, головуючим суддею для розгляду справи №921/114/21 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2021 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/114/21; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляд справи по суті призначено на 14:00 год. 22.03.2021, запропоновано учасникам справи надати суду передбачені ст. ст. 169, 251 ГПК України заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Позивач явку свого повноважного представника в судове засідання 22.03.2021 не забезпечив, хоча про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином. Поряд з цим, на адресу суду направив заяву за № 201/082-19 від 10.03.2021 (вх. № 2149 від 12.03.2021), відповідно до якої просить здійснювати розгляд справи без участі його повноважного представника. Додатково вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 22.03.2021 прибув. Перед початком розгляду справи по суті позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Зважаючи на те, що явка повноважного представника позивача не визнавалась судом обов`язковою, беручи до уваги, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається за наявними в ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення та обґрунтування повноважного представника відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

20.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", як Постачальником, з однієї сторони, та Управлінням освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради, як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №Е/205-20 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість: 632 700 кВт*год.

Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії за цим Договором становить 1,3365 грн без ПДВ, ПДВ 0,2673 грн, разом з ПДВ 1,6038 грн (п. 5.1 Договору).

Загальна вартість цього Договору, відповідно до п. 5.2. останнього, становить 845 627,50 грн, крім того ПДВ - 169 125,50 грн, разом з ПДВ - 1 014 753,00 грн.

Згідно з п. п. 5.10-5.12 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показами засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі електричної енергії. Строк оплати протягом 10 робочих днів від дати отримання акту приймання-передачі електричної енергії.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині виконання зобов`язання щодо поставки та оплати товару - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 13. 1 Договору).

Для підприємств, які фінансуються з державного чи місцевих бюджетів, ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами проведення процедури закупівлі згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".

Протягом дії Договору сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими було внесено зміни до кількості товарів, до ціни договору, до ціни за одиницю товару, до терміну дії Договору.

Зокрема, 01.12.2020 було укладено Додаткову угоду № 6, якою сторони, керуючись п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в ред. від 19.04.2020) домовились збільшити ціну за електроенергію на 01 грудня 2020 року. Ціна з урахуванням зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,76 грн/МВт год. (без урахування ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП від 04.11.2020 № 1998, різниця тарифів на передачу електричної енергії складе за 1 кВт*год. - 0,087036 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Всього до сплати за 1 кВт*год. електроенергії з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії - 2,464245 грн, в т.ч. ПДВ 20%. У разі зміни Договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Також вирішили внести зміни у п. 5.1 Договору: "Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 2,464245 грн, в т.ч. ПДВ 20%" та у п. 2.1 Договору в частині обсягу/кількості закупівлі: "Кількість 411 790 кВт*год.".

Згідно п. п. 6, 7 Додаткової угоди № 6 остання є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України розповсюджується на правовідносини, що виникли з 01.12.2020.

Відповідно п.п. 1 п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ст. ст. 275, 276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника. Показники якості енергії узгоджуються сторонами шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов`язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зі сторони позивача зобов`язання щодо постачання електричної енергії відповідачу у грудні місяці 2020 р. виконувались належним чином.

Зокрема, наявний в матеріалах справи Акт № РН-0008073 від 06.01.2021 свідчить про те, що у грудні місяці 2020 року позивач передав відповідачу електричну енергію в кількості 93.682 тис. Квт*год. на загальну суму 230 855,40 грн.

Проте відповідач вартість прийнятої електричної енергії не оплатив, станом на дату звернення до суду допустив заборгованість в сумі 230 855,40 грн, що і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Факт отримання у грудні місяці 2020 року електричної енергії в кількості 93.682 тис. Квт*год. на загальну суму 230 855,40 грн та наявності станом на дату розгляду справи в суді боргу в зазначеній сумі повноважним представником відповідача визнано в повному обсязі в судовому засіданні 22.03.2021.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

За даних обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" про стягнення з Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради 230 855,40 грн заборгованості за прийняту електричну енергію підлягають до задоволення як правомірно заявлені, документально підтверджені та визнані відповідачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зазначена норма процесуального законодавства кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Слід зазначити, що за подання до суду позовної заяви № 327 від 25.02.2021 (вх. №131 від 01.03.2021) з вимогою майнового характеру (стягнення 230 855,40 грн) позивачем згідно платіжного доручення № 6312 від 25.02.2021 сплачено судовий збір в сумі 3 462 грн 83 коп.

Зарахування судового збору в сумі 3 462 грн 83 коп. згідно вказаного вище платіжного доручення до Державного бюджету України судом перевірено перед постановленням 03.03.2021 ухвали про відкриття провадження у справі № 921/114/21.

Яке вже зазначалось вище, повноважним представником відповідача позов визнано до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду згідно платіжного доручення №6312 від 25.02.2021, а саме: 1 731 грн 41 коп.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 731 грн 42 коп., відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12-14, 46, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 191, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради, вул. Б. Хмельницького, буд. 13, м. Зборів, Тернопільська область, 47201, ідентифікаційний код 41922404, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000 (поштова адреса а/с 271, м. Черкаси, 18002), ідентифікаційний код 36860996, 230 855 грн 40 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 1 731 грн 42 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000 (поштова адреса а/с 271, м. Черкаси, 18002), ідентифікаційний код 36860996, з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 731 грн 41 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 6312 від 25.02.2021.

Платіжне доручення № 6312 від 25.02.2021 про сплату судового збору на суму 3 462 грн. 83 коп. - в матеріалах справи.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.03.2021

Суддя І.М. Гирила