Рішення № 95840885, 23.03.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3485/20

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Денисевич К.Ю., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Поділля - Агрохімсервіс" до Приватного підприємства "Корона - Сервіс +" про стягнення 3213863,16 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Расторгуєв О.В. (ордер серії АІ №1071831 від 01.12.2020);

від відповідача: не прибув

Приватне підприємство "Поділля - Агрохімсервіс" (далі - позивач) подало до суду позов до Приватного підприємства "Корона - Сервіс +" (далі - відповідач) про стягнення 3213863,16 грн, з яких 2000472,00 грн - заборгованість за поставлений товар, 1000236,00 грн - штраф, 69131,40 грн - пеня, 144023,75 грн - відсотки за неправомірне користування грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язань відповідно до Договору поставки №130-2020 від 23.04.2020.

Ухвалою від 08.12.2020 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Приватного підприємства "Поділля - Агрохімсервіс" від 18.11.2020 без руху, у зв`язку з недотриманням позивачем при зверненні до суду з позовною заявою вимог п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.

15.12.2020 до суду від позивача надійшла заява б/н від 15.12.2020 про усунення недоліків.

Ухвалою від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого засідання на 26.01.2021, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 8 ст. 165 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія відповідної ухвали суду отримана відповідачем - 28.12.2020, відповідачем -

30.12.2020 про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0103276424738, 0103276277000.

Ухвалою суду від 26.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 23.02.2021 о 14:40; встановлено позивачу строк для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив до 11.02.2021 включно; встановлено відповідачу строк для подання до суду та позивачу заперечень на відповідь на відзив до 19.02.2021 включно.

23.02.2021, ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2021 о 15:20.

В судове засідання 23.03.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2020 між Приватним підприємством «Поділля-Агрохімсервіс» (далі - Постачальник) та Приватним підприємством "Корона - Сервіс +" (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 130-2020 на умовах розстрочення платежів (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати в строки, визначені Договором, у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених Договором.

Як передбачено п. 1.2. Договору, найменування товару, його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість товару, порядок та термін оплати, термін та базис поставки Покупцю, а також інші умови, визначені в Договорі та в специфікаціях (додатках) до Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторонами погоджено, що вартість (ціна) Товару вказана в специфікаціях (додатках) до Договору. Ціна Договору дорівнює загальній вартості (ціні) Товару, що передається та буде передана за цим Договором.

Згідно п. 2.2. Договору, оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або, за письмовою згодою Постачальника, шляхом видачі (передачі) векселя (векселів), які Постачальник погодиться прийняти в розрахунок за товар. Покупець здійснюючи оплату за товар, зобов`язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується ("за насіння"), реквізити (номер і дату) цього Договору, а також реквізити (номер і дату) Специфікації до Договору (накладної, якщо специфікація не була підписана). Якщо Покупець цього не дотримується, то Постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, Специфікації, Договору або іншого зобов`язання зарахувати платіж Покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Платіжні реквізити Постачальника вказані в кінці тексту Договору. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. У випадку можливих узгоджених відповідно до Договору змін ціни Постачальник видає Покупцю оновлені документи або додатки до них, скориговані тощо.

Відповідно до п. 3.1 Договору, товар постачається на умовах EXW ( інкотермс 2010).

Термін поставки товару Покупцю вказаний в специфікації (ях) до Договору (п. 3.2. Договору).

Приймання Товару по кількості, що вказана в накладній (товарній, товарно-транспортній), та якості, що вказана в сертифікаті якості підприємства (фірми) - виробника, проводиться Покупцем в момент його отримання від Постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість та асортимент Товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб (за наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування Товару і у разі виявлення - негайно, до закінчення прийняття, письмово заявити Постачальнику. При відсутності даної заяви Товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості. У разі виявлення прихованих недоліків, Покупцем, за обов`язкової присутності представника Постачальника, складається відповідний акт із дотриманням вимог норм чинного законодавства України, протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, але не пізніше трьох місяців з дня отримання Товару. Вимоги-претензії пред`являються протягом 5 днів з дня встановлення факту та складання акту про приховані недоліки і розглядаються Постачальником протягом 5 робочих днів з моменту отримання вимоги, при умові дотримання п. 3.4., 3.5. Договору, а також вимог інструкції виробника, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню, визначенню якості та застосуванню Товару. У випадку визнання претензії обґрунтованою, Постачальник здійснює допоставку та/або заміну неякісного Товару або повертає Покупцю надміру сплачені грошові кошти (п. 3.4 - 3.6 Договору).

Як передбачено пунктом 4.4. Договору, Покупець зобов`язаний оплатити вартість (ціну) товару в термін та на умовах, що вказані в Договорі та в додатку до Договору. Оплата вважається проведеною з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф.

В разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних з простроченої суми (п. 5.3 Договору).

Пунктом 5.5. Договору Сторонами домовились про те, що відповідно до ст. 259 ЦК України, строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даниим договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 235 ГК України, домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов`язання за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Сторонами у п. 6.2 Договору погоджено, що штраф обчислюється у відсотках в розмірі: 10% від невиконання зобов`язання до 10 календарних днів; 30% - до 20 календарних днів, 50 % - до 30 та більше днів. Під невиконанням зобов`язання вважається прострочення строків оплати за товар згідно умов Договору та специфікації/й. Специфікація/ї є невід`ємною складовою даного Договору.

Договір укладений в двох автентичних екземплярах, по одному для кожної Сторони і мають однакову юридичну силу. Додатки до Договору є його невід`ємною частиною. Сторони підтверджують розуміння всіх умов Договору. У випадку наявних спорів при розрахунках пріоритет має роз`яснення Постачальника (п. 6.1 Договору).

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем на виконання умов Договору поставки № 130-2020 на умовах розстрочення платежів від 23.04.2020 поставлено товар на загальну суму 3384372,40 грн, в розрізі по специфікаціях:

- по специфікації № 1 поставлено товар на загальну суму 2180507,40 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000424 від 24.04.2020 та довіреністю № 37 від 24.04.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації №1: 01.09.2020 - 1090253,70 грн; 01.10.2020 -1090253,70 грн;

- по специфікації № 2 поставлено товар суму 547810,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000428 від 24.04.2020 та довіреністю № 39 від 24.04.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації №2: 01.09.2020 - 273905,00 грн та 01.10.2020 - 273905,00 грн;

- по специфікації № 3 поставлено товар суму 73920,00 грн., що підтверджується видатковою накладною ПА-0000514 від 04.05.2020 та довіреністю № 48 від 04.05.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 3: 01.09.2020 -36960,00 грн. та 01.10.2020 -36960,00 грн;

- по специфікації № 4 поставлено товар суму 330965,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000699 від 28.05.2020 та довіреністю № 57 від 28.05.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 4: 01.09.2020 - 165482,50 грн; 01.10.2020 -165482,50грн;

- по специфікації № 5 поставлено товар суму 18900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000973 від 01.07.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 5: 01.09.2020 - 9450,00 грн; 01.10.2020 -9450,00 грн;

- по специфікації № 6 поставлено товар на суму 51 300,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0001023 від 16.07.2020 та довіреністю № 70 від 16.07.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 6: 01.09.2020 -25650,00 грн. та 01.10.2020 - 25650,00 грн;

- по специфікації № 7 поставлено товар на суму 64050,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПА-0001112 від 08.09.2020 та довіреністю № 97 від 08.09.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 7: 31.10.2020 - 64050,00 грн;

- по специфікації № 8 поставлено товар на суму 14200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПА-0001113 від 08.09.2020 та довіреністю № 98 від 08.09.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 8: 31.10.2020 - 14200,00 грн;

- по специфікації № 9 поставлено товар на суму 85320,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПА-0001196 від 05.10.2020 та довіреністю № 106 від 05.10.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 9: 31.10.2020 - 85320,00 грн;

- по специфікації № 10 поставлено товар на суму 17400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПА-0001201 від 06.10.2020 та довіреністю № 116 від 06.10.2020. Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 10: 31.10.2020 - 17400,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 13.08.2020 також виставив відповідачу рахунок-фактури № ПА-0000529 на суму 600000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар частково на загальну суму 1383900,40 грн, що підтверджується доданими до позову копіями платіжних доручень № 1130 від 13.08.2020 на суму 533900,40 грн, № 1423 на суму 450000,00 грн, № 1762 на суму 400000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача склаладає 2000472,00 грн (3384372,40-1383900,40=2000472,00).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 вказаної норми, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як визначено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого товару частково не виконано, хоча строк його виконання, встановлений у специфікаціях до договору сплив.

За вказаних обставин, оскільки доказів оплати товару у розмірі 2000472,00 грн відповідачем до прийняття рішення у даній справі не надано, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 2000472,00 грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1000236,00 грн - штрафу та 69131,40 грн - пені,.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, згідно ч.ч.2,3 вказаної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2 договору сторонами погоджено, що покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф.

Як передбачено п. 6.2 Договору, штраф обчислюється у відсотках в розмірі: 10% від невиконання зобов`язання до 10 календарних днів; 30% - до 20 календарних днів, 50 % - до 30 та більше днів. Під невиконанням зобов`язання вважається прострочення строків оплати за товар згідно умов Договору та специфікацій.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу (3384372,40-1383900,40)*50%), судом встановлено, що штраф нараховано арифметично вірно, у відповідності до положень п. 6.2. договору, у зв`язку з чим вимога про стягнення 1000236,00 грн штрафу є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив наявність помилок.

Зокрема, при визначенні початку періоду прострочення нарахування, позивачем до розрахунку помилково включено останній день строку, коли зобов`язання могло бути виконано - 01.09.2020, відтак починаючи з 02.09.2020 розпочався період прострочення виконання обов`язку по оплаті.

Також, при здійсненні розрахунку позивачем не враховано, що у Специфікаціях №№ 1-10 визначено строки та розміри платежів - за кожною з них.

За таких обставин, нарахування пені має здійснюватись за кожною Специфікацією окремо, виходячи з дати поставки товару, відповідної суми, з врахуванням «умов оплати», визначених у Специфікаціях та виходячи з проведення оплати за товар відповідачем.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перерахунок пені, в межах вказаного позивачем періоду, суд встановив, що обґрунтовано заявленою до стягнення є пеня в сумі 54092,87 грн. В частині стягнення 15038,53 грн пені слід відмовити.

При цьому, судом враховано, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України. А тому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 144023,75 грн - відсотків за неправомірне користування грошовими коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно п. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України, від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Як передбачено ч. 2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що в разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних з простроченої суми.

Здійснивши перерахунок відсотків за неправомірне користування грошовими коштами з тих же підстав, що і пені, суд встановив, що обґрунтованою сумою до стягнення з відповідача підлягає - 112693,46 грн. В частині стягнення 31330,29 грн відсотків за неправомірне користування грошових коштів суд відмовляє.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню: 2000472,00 грн основного боргу, 1000236,00 грн - штрафу, 54092,87 грн - пені, 112693,46 грн - відсотків за неправомірне користування грошовими коштами.

Також, позивач просить покласти на відповідача понесені ним судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених судових витрат позивачем подано до суду платіжне доручення № 6962 від 30.11.2020 про сплату 48207, 95 грн судового збору, договір № 1/2020/40970242 про надання правової допомоги від 25.11.2020, додаткова угода № 1 від 25.11.2020 до договору № 1/2020/40970242 про надання правової допомоги від 25.11.2020 з переліком послуг з правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5165/10 від 29.05.2014, ордер серії АІ № 1071831 від 01.12.2020 та платіжне доручення № 6963 від 30.11.2020 на суму 10000,00 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, що визначено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як визначено ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина 3 ст. 126 ГПК України вказує, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Порядок розподілу судових витрат (окрім судового збору) визначено ч.4 ст.129 ГПК України, відповідно до якої, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 25.11.2020 між Адвокатським бюро «РАСТОРГУЄВА ОЛЕКСАНДРА» та Приватним підприємством «Поділля-Агрохімсервіс» укладено договір № 1/2020/40970242 про надання правової допомоги від 25.11.2020.

У відповідності до п. 1 Договору, бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правовому допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання звернень та інших документів правового характеру, процескальних документів, представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, н апідприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення, зокрема, господарського судочинства.

Відповідно до п. 2.2 Договору, безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Расторгуєв Олександр Валерійович (посвідчення № 5165/10 від 29.05.2014).

Як передбачено п. 3.1 Договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, порядок та строки оплати гонорару визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору. Дія договору припиняється повним виконанням взятих зобов`язань щодо надання правової допомоги та отриманих від клієнта доручень (п. 4.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2020 між Адвокатським бюро «РАСТОРГУЄВА ОЛЕКСАНДРА» та Приватним підприємством «Поділля-Агрохімсервіс» укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 1/2020/40970242 про надання правової допомоги від 25.11.2020.

Пунктом 1 Додаткової угоди визначено, що дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правовової допомоги про наступне: у спорі про стягнення із ПП "Корона - Сервіс +" (код ЄДРПОУ 40970242) на користь ПП "Поділля - Агрохімсервіс " заборгованості, що наявна за Договором поставки № 130-2020 на умовах розстрочення платежів від 23.04.2020, а також неустойки (штрафу та пені) та відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Бюро зобов`язується здійснювати представництво Клієнта перед боржником та захист його інтересів у відповідному суді, а саме:

- збір та аналіз матеріалів для розуміння суті та змісту спору (включає в себе збір матеріалів (документів, інших доказів на обґрунтування заявлених вимог), якими можуть обґрунтовуватись вимоги Клієнта, їх аналіз), вартість - 2500,00 грн,

- підготовка позовної заяви до Господарського суду Київської області про стягнення заборгованості, що наявна за Договором поставки на умовах розстрочення платежів, а також неустойки (штрафу та пені) та відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами (включає підготовку позовної заяви, яка відповідає вимогам ГПК України, проведення розрахунку позовних вимог, які включають суму заборгованості, неустойки (підготовка позовної заяви, яка відповідає вимогам ГПК України, проведення розрахунку позовних вимог, які включають суму заборгованості неустойки (штрафу та пені) та відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами), вартістю - 3000,00 грн,

- представництво інтересів у суді першої інстанції (за одну справу - орієнтовно за три судових засідання), вартість - 4500,00 грн.

Позивачем сплачено за надані послуги 10000,00 грн відповідно до договору № 1/2020/40970242 про надання правової допомоги від 25.11.2020, що підтверджується копією платіжного доручення № 6963 від 30.11.2020.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Як визначено ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і у суду не має повноважень визначати розмір такого гонорару.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Судом враховано, що заперечень щодо розподілу витрат та клопотань щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надходило.

Частиною 4 Статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд врахував пов`язаність витрат з розглядом справи, їх обґрунтованість та пропорційність та дійшов висновку про обґрунтованість покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 9855,72 грн.

При цьому, судом для визначення пропорційного розміру судових витрат на правову допомогу використовується наступна формула: А / Б х С, де А - загальний розмір задоволених позовних вимог, Б - загальний розмір позовних вимог згідно прохальної частини позовної заяви, С - розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, судом розраховано та встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог становить 9855,72 грн грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 47512,41 грн грн.

Керуючись ст.ст. 74-79, 81, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Поділля - Агрохімсервіс" до Приватного підприємства "Корона - Сервіс +" про стягнення 3213863,16 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Корона - Сервіс +" (07321, Київська обл., Іванківський р-н, с. Олізарівка, вул. Миру, буд. 4, код ЄДРПОУ 40970242) на користь Приватного підприємства "Поділля - Агрохімсервіс " (24240, Вінницька обл., Томашпільський р-н, смт. Вапнярка, вул. Незалежності, буд. 233, код ЄДРПОУ 36327834) 2000472,00 грн (два мільйони чотириста сімдесят дві тисячі гривень 00 коп) основного боргу, 1000236,00 грн (один мільйон двісті тридцять шість гривень 00 коп) штрафу, 54092,87 грн (п`ятдесят чотири тисячі дев`яносто дві гривні вісімдесят сім коп) - пені, 112693,46 грн (сто дванадцять тисяч шістсот дев`яносто три гривні сорок шість коп)- відсотків за неправомірне користування грошовими коштами, 47512,41 грн (сорок сім тисяч п`ятсот дванадцять гривень сорок одну коп) судового збору, 9855,72 грн (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень сімдесят дві коп) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повний текст рішення підписано 29.03.2021.

Суддя В.М. Антонова