Рішення № 95840825, 18.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2021Справа № 910/19268/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Шаповалова А.М.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деналі» (вул. Нивська, буд. 4-Г, прим.168, м. Київ, 03062) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (м. Вараш, Рівненська обл., 34400) про стягнення 4 155 464,00 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Осіпчук О.Ю. (через Easycon),

В С Т А Н О В И В:

07.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деналі» заборгованість за договором поставки № 53-122-01-20-09410 від 02.04.2020 в сумі 4 155 464,00 грн та 62331,96 грн судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 53-122-01-20-09410 від 02.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.12.2020. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; запропоновано позивачу у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

21.12.2020 відповідач подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

24.12.2020 на електронну пошту суду без використання ЕЦП надійшов відзив відповідача на позову заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову.

24.12.2020 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.

24.12.2020 розгляд справи відкладено на 21.01.2021.

28.12.2020 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.

31.12.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ярлик на придатну продукцію № 1-6-489 від 03.09.2020 не відповідає поставці продукції у відповідності до видаткових накладних №16 від 04.05.2020, №17 від 08.05.2020 та №20 від 21.05.2020, а ярлик на придатну продукцію №1-6-545 від 05.10.2020 на поставлену продукцію згідно накладної №33 від 31.08.2020 оформлений на продукцію виробника (постачальника) ТОВ «НВП «Сумизовнішсервіс» України (ТОВ «НВП «АТЕН», м. Київ, Україна) за договором № 53-122-01-20-09857 від 01.07.2020, тобто не мають відношення до предмету спору та є неналежними доказами.

11.01.2021 відповідач подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.01.2021 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 заяву відповідача задоволено. Забезпечено участь представників відповідача Осіпчук О.Ю. та Жебрової І.Г. у розгляді справи №910/19268/20 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon. Провести судове засідання з розгляду справи №910/19268/20, призначене на 21.01.2021 в режимі відеоконференції.

21.01.2021 розгляд справи відкладено на 11.02.2021.

01.02.2021 відповідач подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 заяву відповідача задоволено. Забезпечено участь представників відповідача Осіпчук О.Ю. та Жебрової І.Г. у розгляді справи №910/19268/20 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon. Вирішено провести судове засідання з розгляду справи №910/19268/20, призначене на 11.02.2021, в режимі відеоконференції.

08.02.2021 та 10.02.2020 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій платіжних доручень про часткову сплату суми боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 заяву відповідача задоволено. Забезпечено участь представників відповідача Осіпчук О.Ю. та Жебрової І.Г. у розгляді справи №910/19268/20 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon. Ухвалено провести судове засідання з розгляду справи №910/19268/20, призначене на 25.02.2021, в режимі відеоконференції.

24.02.2021 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій платіжних доручень про часткову сплату суми боргу.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О., розгляд справи 25.02.2021 не відбувся. Судове засідання призначено на 18.03.2021.

26.02.2021 та 18.03.2021 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій платіжних доручень про часткову сплату суми боргу, у зв`язку із чим сума основного боргу за договором станом на 15.03.2021 складає 3 615 464,00 грн.

У судове засідання 18.03.2021 з`явився представник відповідача, надав пояснення по справі.

Представник позивача у судове засідання 18.03.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 18.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

02.04.2020 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - замовник, відповідач), від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деналі» (далі - постачальник, позивач) укладено договір поставки № 53-122-01-20-09410 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Предметом поставки по даному договору є 42120000-6 - циліндри до гідроамортизаторів HSP, яка передбачена специфікацією №1 до даного договору (п. 1.2 договору).

Загальна сума договору складає 4 255 464,00 грн (п. 2.2 договору).

Кількість товару та ціна за одиницю товару вказана у специфікації №1 (додаток №1) до даного договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає (п. п. 2.3, 2.4 договору).

Пунктом 3.1 договору сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником у 2020 році у терміни, вказані у специфікації №1 (додаток №1 до договору). Продукція поставляється на умовах DDP згідно «Інкотермс-2010». Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Кількість та асортимент продукції визначається у специфікації №1 (додаток №1 до договору) (п.4.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС». Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика (п. 6.2 договору).

Товарно-супровідні документи, що надаються постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна або накладна, документи, які підтверджують якість продукції (п. 8.2 договору).

Згідно з п. 8.4, 8.5 договору датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 30.06.2021, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до сплив3у гарантійних строків (п. 11.1 договору).

Матеріали справи містять підписану та скріплену печатками товариств специфікацію №1 до договору, відповідно до якої сторони погодили поставку товару: циліндр НВП06.00.03 (HSP-15т) у кількості 8 шт. строком до 30.04.2020 у сумі 590 240,00 грн.; циліндр НВП06.00.02 (HSP-25т) у кількості 6 шт. строком до 30.04.2020 у сумі 488 310,00 грн.; циліндр НВП06.00.01 (HSP-50т) у кількості 8 шт. строком до 30.04.2020 у сумі 694 560,00 грн.; циліндр НВП06.00.03 (HSP-15т) у кількості 8 шт. строком до 01.11.2020 у сумі 590 240,00 грн.; циліндр НВП06.00.02 (HSP-25т) у кількості 6 шт. строком до 01.11.2020 у сумі 488 310,00 грн.; циліндр НВП06.00.01 (HSP-50т) у кількості 8 шт. строком до 01.11.2020 у сумі 694 560,00 грн., а всього на суму 4 255 464,00 грн.

На виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу продукцію на суму 4 255 464,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 04.05.2020 №16 на суму 904 116,00 грн. з ПДВ, від 08.05.2020 №17 на суму 354 144,00 грн. з ПДВ, від 21.05.2020 №20 на суму 833 472,00 грн. з ПДВ, від 31.08.2020 №33 на суму 2 127 732,00 грн. з ПДВ. Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Також сторонами оформлено ярлики на придатну продукцію №1-6-489 від 03.09.2020 на суму 2 127 732,00 грн., строк оплати до 18.10.2020, та №1-6-545 від 05.10.2020 на суму 2 127 732,00 грн., строк оплати до 19.11.2020.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, а саме сплатив 50 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6743 від 13.08.2020, та 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10359 від 17.11.2020, у зв`язку із чим його заборгованість станом на 03.12.2020 становить 4 155 464,00 грн., яку він і просить стягнути з відповідача.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що ярлики на придатну продукцію №1-6-489 від 03.09.2020 та №1-6-545 від 05.10.2020 не мають відношення до предмету спору та є неналежними доказами, а також зазначає, що під час розгляду справи ним частково здійснено погашення заборгованості, в результаті чого сума боргу станом на 15.03.2021 становить 3 615 464,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору поставки № 53-122-01-20-09410 від 02.04.2020, за умовами якого позивач поставив на користь відповідача товар на загальну вартість 4 255 464,00 грн. з ПДВ, про що сторонами складено та підписано видаткові накладні від 04.05.2020 №16 на суму 904 116,00 грн. з ПДВ, від 08.05.2020 №17 на суму 354 144,00 грн. з ПДВ, від 21.05.2020 №20 на суму 833 472,00 грн. з ПДВ, від 31.08.2020 №33 на суму 2 127 732,00 грн. з ПДВ. Видаткові накладні підписані стороною відповідача без зауважень та застережень, факт поставки товару відповідачем не заперечується.

Посилання відповідача на те, що ярлики на придатну продукцію №1-6-489 від 03.09.2020 та №1-6-545 від 05.10.2020 не мають відношення до предмету спору та є неналежними доказами, не спростовують факт поставки вказаної продукції відповідачу, її отримання останнім та часткову оплату, не звільняють відповідача від належного виконання ним умов договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем умов договору в частині оплати вартості поставленого товару, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 4 155 464,00 грн.

Разом з тим, після відкриття провадження по справі, відповідач частково сплатив заборгованість, а саме: 40 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 12614 від 30.12.2020, 50 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 823 від 27.01.2021, 200 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 255 від 15.01.2021, 200 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №1964 від 19.02.2021, 50 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №2534 від 10.03.2021.

Таким чином, відповідачем погашено заборгованість на загальну суму 540 000,00 грн.

Також, відповідач не заперечує, що станом на 15.03.2021 сума його заборгованості перед позивачем за договором поставки № 53-122-01-20-09410 від 02.04.2020 становить 3 615 464,00 грн.

З викладеного убачається, що на день подання позову сума основного боргу за договором поставки № 53-122-01-20-09410 від 02.04.2020 складала 4 155 464,00 грн., проте відповідачем після відкриття провадження у справі було частково сплачено на користь позивача борг в розмірі 540 000,00 грн.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, оскільки відповідачем частково сплачено позивачеві суму заборгованості у розмірі 540 000,00 грн, провадження у справі в частині стягнення 540 000,00 грн заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Доказів сплати боргу в сумі 3 615 464,00 грн (4 155 464,00 грн - 540 000,00 грн) відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки неправильні дії останнього призвели до звернення з позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/19268/20 в частині стягнення 540 000 (п`ятсот сорок тисяч) грн 00 коп. закрити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деналі» (03062, м. Київ, вул. Нивська, буд. 4-Г, прим.168, код 39277802) заборгованість у розмірі 3 615 464 (три мільйона шістсот п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 62 331 (шістдесят дві тисячі триста тридцять одну) грн 96 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2021

Суддя В.О.Демидов