Рішення № 95840824, 18.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2021Справа № 910/20285/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Шаповалова А.М.,

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (вул. Левка Мацієвича, буд. 6, м. Київ, 03186) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-1» (вул. Садова (Жуляни), буд. 114, м. Київ, 03169), третя особа Солом`янська районна в місті Києва державна адміністрація (просп. Повітрофлотський, буд. 41, м. Київ, 03020) про розірвання договору та виселення,

Представники сторін:

від позивача: Савчук Н.А.,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: Федорчук Х.В.

В С Т А Н О В И В:

21.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.01.2020 № 603; виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-1» з нежилого приміщення загальною площею 87,9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Олексіївська, буд. 5, передавши Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-1» на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 603 від 29.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2021. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; запропоновано позивачу у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Садова (Жуляни), буд. 114, м. Київ, 03169) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримано, із відміткою поштового відділення «відсутня адреса».

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

04.01.2021 третя особа подала до суду пояснення, в яких просила позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідач порушує умови договору оренди від 29.01.2020 № 603 в частині здійснення своєчасної орендної плати, а тому позовні вимоги про розірвання договору та виселення підлягають задоволенню в повному обсязі.

21.01.2021 розгляд справи відкладено на 11.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2021.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О., розгляд справи 25.02.2021 не відбувся. Судове засідання призначено на 18.03.2021.

У судове засідання 18.03.2021 з`явилися представники позивача та третьої особи, надали пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 18.03.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

В судовому засіданні 18.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

06.10.2016 між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (підприємство-балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодіак-1» (орендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 603.

Додатковою угодою від 29.01.2020 про внесення змін до договору № 603 від 06.10.2016 зазначений договір викладено в новій редакції від 29.01.2020, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення постійної комісії КМР з питань власності (протокол від 03.12.2019 №48/183); розпорядження СРДА від 29.01.2020 №79, передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об`єкт), яке знаходиться за адресою: вул. Олексіївська, 5, для розміщення буфету, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Відповідно до п. 2.1 договору об`єктом є нежиле приміщення, загальною площею 87,9 кв. м., у т. ч. 1 поверх - 87,9 кв. м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (додаток №1).

Орендна плата визначена на підставі п. 13 таблиці 2 Методики розрахунком орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 і становить без ПДВ:94,60 грн. за 1 кв. м. орендної площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку 8315,00 грн. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. п. 3.1, 3.5 договору).

Відповідно до п. п. 3.6, 3.7 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно п. 3.9 договору оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

У разі закінчення, припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує плату за фактичне користування об`єктом оренди до дня підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем або іншими документами, передбаченими законодавством (п. 3.12 договору).

Відповідно до п. 4.2.21 договору орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Пунктом 5.1.3 договору сторони погодили, що орендодавець має право відмовитись від договору при несплаті орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

Пунктом 5.2.2 сторони погодили, що підприємство-балансоутримувач має право вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендної плати протягом 3-х місяців підряд з дня закінчення строку платежу. Стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Цей договір відповідно до п. 3 ст. 631 ЦК України набирає чинності з 29.01.2020 до 28.01.2023 (п.9.1 договору).

Договір може бути розірвано за погодженням сторін. Договір вважається розірваним з дати повідомлення орендаря/орендодавця про згоду розірвати договір, але не раніше дати повернення підприємству-балансоутримувачу об`єкта за актом приймання-передачі. Договір вважається розірваним достроково за погодженням сторін, якщо орендар не сплачує орендну плату та інші платежі, передбачені договором, і не використовує об`єкт протягом трьох місяців. (п. 9.5 договору).

На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п.9.6 договору).

На виконання умов договору, між орендодавцем, підприємством - балансоутримувачем та орендарем підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди від 29.01.2020, згідно із яким підприємство-балансоутримувач передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди від 29.01.2020 № 603 приміщення, що розташоване на 1 поверсі та перебуває на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», загальною площею 87,9 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олексіївська, 5.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач допустив заборгованість з орендної плати понад 3 місяці підряд.

Матеріали справи містять пропозицію підприємства-балансоутримувача № 38-3481/03 від 08.10.2020 про дострокове розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, а також претензії щодо сплати заборгованості №38/3480/03 від 08.10.2020 та №38-4298/03 від 09.12.2020, які були направлені на адресу відповідача, що підтверджується фіскальними чеками АТ «Укрпошта».

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач орендоване приміщення не звільнив та не передав у відповідності до п. 7.5 договору за актом прийому-передачі підприємству-балансоутримувачу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, укладаючи договір оренди №603 від 29.01.2020, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, зокрема щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів.

Пунктом 5.1.3 договору сторони погодили, що орендодавець має право відмовитись від договору при несплаті орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

Пунктом 5.2.2 сторони погодили, що підприємство-балансоутримувач має право вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендної плати протягом 3-х місяців підряд з дня закінчення строку платежу. Стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач допустив заборгованість з орендної плати понад 3 місяці підряд.

Матеріали справи містять пропозицію підприємства-балансоутримувача № 38-3481/03 від 08.10.2020 про дострокове розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, а також претензії щодо сплати заборгованості №38/3480/03 від 08.10.2020 та №38-4298/03 від 09.12.2020, які були направлені на адресу відповідача, що підтверджується фіскальними чеками АТ «Укрпошта».

Суд погоджується з доводами позивача про те, що безпідставне невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення своєчасної та повної оплати орендних платежів вважається істотним порушенням договору.

Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на викладене, позовні вимоги про розірвання договору №603 від 29.01.2020 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду визнаються судом обґрунтованими та відповідно підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Водночас, частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі закінчення строку дії договору оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У п. 7.5 договору сторони погодили, що у разі закінчення/припинення дії договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

У складі описаної вище вимоги про дострокове розірвання договору позивач вимагав також повернути приміщення з оренди за актом прийому-передачі, але відповідач вимогу позивача у добровільному порядку не задовольнив.

Матеріали справи не містять доказів повернення приміщення відповідачем позивачу і на даний час, і також не містять будь-яких доказів звільнення відповідачем приміщення.

За таких обставин, ураховуючи, що позовна вимога позивача про розірвання договору оренди судом задоволена, відповідно підлягають задоволенню похідні від неї позовні вимоги щодо виселення відповідача з орендованого приміщення та зобов`язання останнього передати приміщення позивачу.

Відповідач своїх заперечень у встановленому процесуальним законом обставин, на які посилаються позивач та третя особа в обґрунтування своїх позовних вимог не надав, їх тверджень не спростував.

За таких обставин, дослідивши обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовій збір в розмірі у зв`язку з задоволенням вимог позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 603 від 29.01.2020.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-1» (03169, м. Київ, вул. Садова (Жуляни), буд. 114, код 32977494) з нежилого приміщення, загальною площею 87,9 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Олексіївська, 5, передавши його Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, буд. 6, код 35756919).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-1» (03169, м. Київ, вул. Садова (Жуляни), буд. 114, код 32977494) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, буд. 6, код 35756919) судовий збір у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2021.

Суддя В.О.Демидов