Рішення № 95840793, 29.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.03.2021Справа № 910/19872/20За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбол Кідс"

про стягнення 57 253,31 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 57 253,31 грн., з яких: 52 227,08 грн. заборгованість за орендну плату, 2 536,70 грн. пені, 1 566,81 грн. штрафу, 922,72 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7125 від 18.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 28.

Проте, поштовий конверт № 0105477457602 було повернуто суду 05.02.2021 з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

У силу положень пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

між Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавцем) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбол Кідс" (орендарем) було укладено договір про оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7125.

Відповідно до договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення навчального корпусу № 6 загальною площею 194,39 м2, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 1, що перебуває на балансі Національного університету фізичного виховання і спорту України, вартість якого визначена станом на 31.12.2014 і становить 2106857 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору строк дії договору встановлено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.05.2015 до 18.04.2018.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Відповідно до акта приймання-передавання орендованого майна від 18.05.2015 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування передбачене договором майно.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди.

Частиною третьою статті 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що відповідач зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендар за користування об`єкта оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов`язково стягується орендна плата.

Згідно умов п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої поставною Кабінету Міністрів України № 786 від 4 жовтня 1995 р. та становить за базовий місяць оренди (квітень 2015 р.) 12 038,03 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2015 року визначається шляхом коригування вищевказаної орендної плати на індекси інфляції за травень 2015 року.

Відповідно до умов п.п. 3.3, 3.6 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Як свідчать матеріали справи, відповідач прийняв об`єкт оренди у стані, що відповідають умовам договору оренди. Однак, орендну плату в повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим за період з квітня по серпень 2020 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 52 227,08 грн.

30.09.2020 між сторонами у справі укладено договір про припинення договору оренди № 7125 від 18.05.2015, визначивши в ньому, що спірний договір оренди припиняється з 26.08.2020.

Актом приймання-передачі нерухомого майна від 26.08.2020 відповідач повернув позивачу орендоване майно.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, оскільки доказів сплати орендної плати в порядку визначеному умовами договору матеріали справи не містять, позовна вимога про стягнення 52 227,08 грн. орендної плати та визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 922,72 грн. інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційних втрат від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 922,72 грн. інфляційних втрат.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 2 536,70 грн. пені та 1 566,81 грн. штрафу.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

За змістом статті 610 ЦК України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання. А в разі його порушення настають правові наслідки, передбачені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 3.7, 3.8 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає стягнення з у рахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати. У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і штрафу та визнав правомірним їх нарахування відповідачеві за прострочення зобов`язання зі сплати орендної плати у розмірі 2 536,70 грн. пені та 1 566,81 грн. штрафу, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 2 536,70 грн. пені та 1 566,81 грн. штрафу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбол Кідс" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 28, ідентифікаційний код 38955005) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) 52 227 (п`ятдесят дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 08 коп. заборгованість по орендній платі, 922 (дев`ятсот двадцять дві) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 2 536 (дві тисячі п`ятсот тридцять шість) грн. 70 коп. пені, 1 566 (одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн. 81 коп. штрафу, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко