Ухвала суду № 95840473, 22.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.03.2021Справа № 910/11951/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанція "Ассісто" (процесуальний правонаступник Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А.)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данфорт" (вул. Михайлівська, 21-б, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 32531662)

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНФОРТ" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 44 від 27.06.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором № 44 від 27.06.2008, у зв`язку з чим позивач набув права звернення стягнення на предмет за договором іпотеки від 17.07.2008, укладеним між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 позов задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2021 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/11951/18 скасовано, справу № 910/11951/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.03.2021 справу №910/11951/18 передано для розгляду судді Ягічевій Н.І.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд встановив, що подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч викладеному, на підтвердження виконання наведених приписів господарського процесуального закону позивачем не додано жодних доказів сплати судового збору.

Водночас, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, суд враховує, що у Листі Державної судової адміністрації №11-135/20 від 02.01.2020 зазначено, що при отриманні від платників документів, які підтверджують сплату судового збору за подання заяв, скарг до суду, суди мають перевіряти зазначені в них реквізити рахунків задля уникнення втрат бюджету.

В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26 серпня 2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством "Інформаційні судові системи" оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює: 1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді; 2) їх розподіл по судах; 3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ; 4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Однак, в автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості від ДКСУ про зарахування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данфорт" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, а саме в рахунок часткового погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" за кредитним договором №44 від 27.06.2008 у сумі 83 687 695, 64 грн звернути стягнення на майнові права, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Данфорт", які є предметом іпотечного договору від 17.07.2008 шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, визначеного на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.

З огляду на це, сума судового збору за подання позовної заяви має становити 616 700, 00 грн (1,5 відсотка ціни позову, виходячи ціни позову, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки заявником позову не дотримано вищезазначених вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанція "Ассісто" без руху.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанція "Ассісто" без руху.

2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанція "Ассісто" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

4. Роз`яснити заявнику, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.І. Ягічева