Рішення № 95838170, 29.03.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/4882/20

Провадження № 2/415/469/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика Володимира Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

29.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика Володимира Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16 липня 2020 року ОСОБА_1 , дізналась про те, що по відношенню до неї приватним виконавцем Клітченко О.А. відкрите виконавче провадження на підставі виконаного напису № 13198 від 15.05.2020 р., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., щодо стягнення із Позивача грошових коштів на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».

Позивач з`ясовуючи обставини вчинення виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження для стягнення боргу в розмірі - 11159,99 грн. на користь приватного виконавця та винагороди в розмірі - 1116,00 грн., виконавчих витрат - 400,00 грн., дізналась, що відносно неї відповідачі вчинили незаконні дії направлені на стягнення з неї грошових коштів.

З приводу отриманих Позивачем документів, проведеного аналізу та вимог діючого законодавства України, Позивач дійшла висновків, що дії Відповідачів є незаконними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України. Позивач висловлює свою незгоду із складеними Відповідачами документами, та обґрунтовує свою позицію наступним.

Відповідно правової позиції Верховного суду України, висловленій у постанові № 6- 70цс12 від 03 жовтня 2012 року: «...Статтею 26 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження...». Така ж правова позиція міститься у постанові № 6-79цс12 від 12 червня 2013 року. Відповідно ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»... Вищевказаних вимог Відповідачем 2 - стягувачем, виконано не було. Жодних письмових вимог про добровільне виконання зобов`язань на адресу Позивача не надходило. Такими діями стягувач позбавив Позивача можливості бути проінформованим про існуючу заборгованість та вразі погодження з такою заборгованістю, добровільно виконати вимогу протягом 30-ти днів.

Позивач зазначає, що вона на день складання виконавчого напису не мала боргових зобов`язань перед AT «Банк Форвард». Позивач зазначає, що боргові зобов`язання є не підтвердженими, строки давності, щодо стягнення боргу (за наявності підтверджених фактів виникнення боргу) скінчились із збігом строків давності.

Позивач стверджує, що нею боргові зобов`язання за раніш отриманими кредитами, які були раніш оформлені з третіми особами, які не є учасниками спору, були повністю погашені задовго до вчинення спірного виконавчого напису. Таким чином, Позивач доводить суду про наявність спору щодо боргу.

Також Позивач зазначає, що Приватним виконавцем в незаконний спосіб було відкрито виконавче провадження, оскільки заява про примусове виконання рішення подана не за місцем проживання та реєстрації позивача, що також порушує права позивача в частині бути повідомленим належним чином про обставини виникнення боргу та здійснення виконавчих дій. Позивач не отримувала жодного процесуального документу (претензія, вимога, повідомлення та таке інше) щодо інформування її про наявний борг та про вчинення виконавчих дій щодо неї.

Для вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність наявності боргу та його розміру.

Таку ж саму правовому позицію, висловив і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018)

В разі наявності фінансових претензій у ТОВ до Позивача, вищезазначені претензії повинні були бути направлені на адресу Позивача, після чого в разі ігнорування або визнання вимог ТОВ, у останнього з`являлись законні підстави звертатись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису щодо стягнення боргу в позасудовому порядку.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати незаконним та таким, що не підлягає виконанню - виконавчий напис виданий/вчинений 15.05.2020 р. та внесений до реєстру за № 13198 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» щодо стягнення заборгованості в розмірі 11159,99 грн.; зобов`язати приватного виконавця припинити виконавче провадження та скасувати всі постанови; стягнути з відповідачів судові витрати.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

13.08.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі № 415/4882/20.

28.10.2020 року приватний виконавець надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що позов не визнає, вважає, що він є неналежним відповідачем у справі, просив відмовити у задоволенні позову.

12.11.2020 року позивач надала письмове клопотання, в якому просила справу розглядати без її участі.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала письмове клопотання, в якому просила розглядати справу без її участі, на позовних вимогах наполягає, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про відкладення розгляду справи або відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про відкладення розгляду справи або відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідач - приватний виконавець Клітченко О.А. в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк, на адресу суду надала відзив на позовну заяву, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що згідно з виконавчого напису, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, за реєстром №13198 від 15.05.2020 р., з ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка є Боржником та кредитним договором № 08542/0005ХSGF від 18.03.2013 року, укладеним нею із ПАТ «Платінум Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс». Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.02.2018 року по 14.04.2020 року. Сума заборгованості складає 10659,99 грн. в тому числі:

заборгованість за сумою кредиту - 7402,56 грн.

прострочена заборгованість за комісією становить - 0,00 грн.

прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить - 3257,43 грн.;

строкова заборгованість за сумою кредиту становить - 0,00 грн.;

строкова заборгованість за комісією становить - 0,00 грн.;

строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить - 0,00 грн.;

строкова заборгованість за штрафами і пенями становить - 0, 00 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом отримано плати із стягувача в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 складає 11159,99 грн.

Згідно з постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 08.07.2020 р. ВП №62389880, складеною приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович №13198 від 15.05.2020 р. заборгованість в розмірі 11159,99 грн.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15.05.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. на підставі ст.ст. 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ 29.06.1999 року за № 1172, видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 13198.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Судом встановлено, що Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. та приватний виконавець Клітченко О.А. не є належними відповідачами.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій і метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Суд враховує, що зазначена правова позиція підтримується Верховним Судом (постанова від 14.08.2019 р. у цивільній справі 519/77/18).

Таким чином, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. та приватний виконавець Клітченко О.А. не є належними відповідачами у справі.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовних вимог до приватного виконавця про зобов`язання припинити виконавче провадження слід зазначити наступне.

Згідно з Законом України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено (ст. ст. 34, 38), повернуто виконавчий документи (ст. 37), а також виконавче провадження підлягає закінченню (ст. 39).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позивачем не надано жодного належного, допустимого, достатнього і достовірного доказу того, що приватний виконавець порушив, не визнав або оспорив права, свободи чи інтереси позивача, позивачем обрано спосіб захисту, який не встановлено законом. Крім того, звернення до суду із вимогою зобов`язати приватного виконавця припинити виконавче провадження є передчасним, оскільки рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є підставною для закриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги до приватного виконавця задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач у відповідності до ст. 22 Закону України від 22.05.1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» з наступними змінами, звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів», отже судові витрати стягуються з другої сторони пропорційно до задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 454,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем були понесені витрати, пов`язані із поданням заяви про забезпечення позову у справі №415/4882/20, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 420,40 грн..

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика Володимира Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 13198, виданий 15.05.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 11159,99 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місцезнаходження за адресою: буд. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, місцезнаходження за адресою: офіс 6, вул буд. 15,. Грушевського, м. Бровари, 07401, номер свідоцтва 5550.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», місцезнаходження за адресою: буд. 37-41, вул. Січових стрільців, м. Київ, 04053, Україна, код ЄДРПОУ 39508708.

Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, місцезнаходження за адресою: офіс 3, 1-У, вул. Старосільська, м. Київ, 02125, ЄДРПОУ невідомо.

СУДДЯ Ю. О. КАЛМИКОВА