Рішення № 95837289, 29.03.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4672/20

Провадження № 2/0203/390/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Єдаменко С.В.,

при секретарі - Пилипенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості -

встановив:

18 грудня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач звернувся до позивача із заявою про отримання банківських послуг, у відповідності до якої позивач відкрив відповідачу кредитний рахунок відповідним лімітом, відповідач в свою чергу зобов`язався здійснювати погашення кредиту. Своїх зобов`язань відповідач не здійснює, тому позивач в судовому порядку просить суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість, яка станом на 23 березня 2020 року становить 132 520,06 грн., яка складається з - 62 117,38 грн. заборгованість по тілу кредиту, 70 402,68 грн. - заборгованість за пенею та комісією, також стягнути з відповідача судові витрати по справі. (а.с.1-4)

Одночасно з позовною заявою представником АТ «Універсал Банк» подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив вжити заходи забезпечення його позовних вимог шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_1 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. (а.с.33-34) Ухвалою від 21 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 , діючого в якості представника Акціонерного товариства «Універсал Банк», про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 було відмовлено. (а.с.41-42)

Після надходження з адресно-довідкового підрозділу відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.47), ухвалою судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 11 січня 2021 року було відкрито провадження у справі та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін (а.с. 48 - 49).

Представник позивача у судові засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його адресу судових повісток. Позивачем до позовної зави було додане клопотання в якому він просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує. (а.с.6)

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов до суду не находив. Відповідач неодноразово повідомлявся про час і місце розгляду справи шляхом направлення на його адресу судових повісток. Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив. Конверти з судовими повістками адресовані ОСОБА_1 повернулись до суду із позначкою - адресат відмовився від отримання. (а.с.52, а.с.52 на зв.)

З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Предметом позову у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, яка станом на 23 березня 2020 року становить 132 520,06 грн., яка складається з - 62 117,38 грн. заборгованість по тілу кредиту, 70 402,68 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Згідно доводів позовної заяви 20 квітня 2018 року ОСОБА_1 приєднався до умов та правил банківських послуг з метою укладення кредитного договору на отримання кредитної картки. (а.с.2 на зв.)

На підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору позивачем надано анкету-заяву від 20 квітня 2018 року до договору про надання банківських послуг (а.с. 8), яка хоч і містить підпис від імені ОСОБА_1 , проте не містить інформації якою саме послугою має намір скористатись позичальник, не містить зазначений бажаний кредитний ліміт, не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше), як це передбачено нормами ст. ст. 207, 1055 ЦК України. (а.с.8)

Також на підтвердження своїх доводів банком було надано до позовної заяви витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та додатки, які не містять підпису позичальника. (а.с.9-23).

В анкеті-заяві від 20 квітня 2018 року, зазначено, що позичальник підписанням цього договору підтверджує, що ознайомлений і умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості криту та паспортом споживчого кредиту. (а.с.8) Разом з тим, достеменно встановити, що в момент підписання анкети-заяви позичальник був ознайомлений саме з наявними в матеріалах справами умовами обслуговування рахунків фізичної особи та додатками неможливо. Тому застосування цих документів, як доказів при вирішенні справи є неможливим.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ході розгляду справи встановлено, що матеріали справи не містять даних якою кредитною послугою мав намір скористатись позичальник, не містить зазначений бажаний кредитний ліміт, процентну ставку, а також, який саме вид платіжної картки банком фактично було видано відповідачу відповідно до його заяви, її номеру, строку дії та який кредитний ліміт йому було встановлено; не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше).

Наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості не є доказом підтверджуючи факт користування відповідачем кредитними коштами, а лише є документом яким позивач обґрунтовує заявлену ним суму заборгованості, яку просить стягнути в судовому порядку. (а.с.7)

Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та додатки, які не містять підпису відповідача, у судовій практиці застосування ст. 207 ЦК України за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки такий документ не може без сумнівів підтверджувати, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву-анкету.

Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що з матеріалів справи неможливо встановити факт користування відповідачем кредитними коштами, неможливо встановити розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом пені та інших платежів, вирішувати питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості є неможливим. У зв`язку із цим, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Такі висновки судом зроблені відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України з урахуванням правових позицій, висловлених Верховним Судом у постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19, постановах Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі № 203/4297/18, 09 січня 2020 року у справі № 204/6608/18, а також у постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року №703/3063/18.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, витрати зі сплату судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526 - 527, 633, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279-287 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст. 273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Єдаменко