
Справа № 203/111/21
Провадження № 3/0203/479/2021
ПОСТАНОВА
26 березня 2021 р. суддя Підберезний Г.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпропетровської митниці про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України -
В С Т А Н О В И В:
12.01.2021 до суду надійшла адміністративна справа стосовно ОСОБА_1 з поданням, згідно якого 17.05.2020 відповідно до контракту від 19.12.2018 № GSW-19/12/18, укладеного між продавцем ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в особі представника ОСОБА_1 та покупцем естонською компанією OU «GRAINEXPO» в особі Севака Чіркіняна Запорізькою митницею ДФС здійснено митне оформлення в режимі експорт «пшениці м`якої, не насіннєвої, українського походження 4 та /або 5 та/ або 6 класів, насипом, врожаю 2018 року. Вагою 1 879 000 кг» за періодичною митною декларацією типу ЕК10РР № UA112040/2019/001100.
До митного оформлення товар заявлено ТОВ "ГРЕЙНЕКС-БРОКЕР", яке діяло на підставі Договору доручення від 10.09.2018 № 176-МБ/Н, укладеного з ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».
21.05.2019 року частину зазначеного вище товару було вивезено за межі митної території України через пункт пропуску «Бердянський морський торговельний порт» на т/х «FK НАТІСЕ» (прапор Комори), а 28.05.2019 року до Запорізької митниці ДФС було подано додаткову митну декларацію типу ЕК10ДР № UA112040/2019/001183 для оформлення пшениці м`якої, не насіннєвої українського походження 5 класу, насипом, врожаю 2018 року, вагою 305528 кг., вартістю 51 939,76 доларів США.
Під час митного оформленні зазначеної вище пшениці, декларантом були подані наступні документи:
контракт 19.12.2018 № GSW-19/12/18;
додаткова угода № 1 від 16.04.2019 до контракту № GSW-19/12/18; специфікація № WHE 07/03/19 від 07.03.2020 до контракту № GSW- 19/12/18;
додаткова угода № 1 від 14.05.2019 до специфікації № WHE 07/03/19 від
07.03.2020до контракту № GSW-19/12/18;
проформа-інвойс від 17.05.2019 № 422/2;
інвойс-фактура від 24.05.2019 № 422/3;
ордерний коносамент від 20.05.2019 № 3.
Листом Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Державної митної служби України від 28.07.2020 № 20/20-02-01/7.5/1696 на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби скеровано відповідь митних органів Республіки Естонії від 30.06.2020 № 14-1/14622-2, в якій зазначено, що естонська компанія «GRAINEXPO OU» зареєстрована в естонському комерційному реєстрі, але компанія насправді не існує і не є діючою в Естонії - не зареєстрована в реєстрі Е1ДВ, не зареєстровано жодних угод купівлі-продажу і жодних експортів - імпортів через Естонію в базі даних. Також, компанія «GRAINEXPO OU» ніколи не подавала жодних звітів до естонських податкових та митних органів.
Так, на думку Дніпровської митниці, ОСОБА_1 , вчини дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України пшениці м`якої, не насіннєвої українського походження 5 класу, насипом, врожаю 2018 року, вагою 305528 кг., вартістю 51 939,76 доларів США (що складає 1 360 972,08 грн. по курсу НБУ на день переміщення товару через митний кордон України - 21.05.2019) з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів: контракту 19.12.2018 № GSW- 19/12/18, додаткової угоди № 1 від 16.04.2019 до контракту № GSW-19/12/18, специфікації № WHE 07/03/19 від 07.03.2020 до контракту № GSW-19/12/18, додаткова угода № 1 від 14.05.2019 до специфікації № WHE 07/03/19 від 07.03.2019 07.03.2020 до контракту № GSW-19/12/18, проформи-інвойсу від 17.05.2019 № 422/2, інвойсу-фактури від 24.05.2019 № 422/3, ордерного коносаменту від 20.05.2019 № 3, що містять неправдиві відомості щодо одержувача вищевказаного товару - компанії «GRAINEXPO OU».
Представник митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товару з конфіскацією товару.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Ярмола А.Ю. в судовому засіданні з вищевказаним правопорушенням не погодився та наполягав на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, представників Дніпровської митниці, суд вважає, що адміністративна справа у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та долучених під час судового розгляду додаткових матеріалів підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, послужив той факт, що листом митних органів Республіки Естонії від 28.07.2020 № 20/20-02-01/7.5/1696, в якій зазначено, що естонська компанія GRAINEXPO OU зареєстрована в естонському комерційному реєстрі, але компанія насправді не існує і не є діючою в Естонії - не зареєстрована в реєстрі ПДВ, не зареєстровано жодних угод купівлі-продажу і жодних експортів - імпортів через Естонію в базі даних.
Те, що компанія GRAINEXPO OU не існує і не є діючою в Естоніїспростовується випискою з офіційних реєстрів щодо дійсного статусу компанії GRAINEXPO OU та виконання аналогічних контрактів компанією GRAINEXPO OU на території України, які завершилися не тільки перерахуванням грошових коштів резиденту України, а й пройшли валютний контроль банківськими установами України повністю спростовують висновки.
Оскільки компанія GRAINEXPO OU не здійснює переміщення товарів безпосередньо через кордон Естонської Республіки, то вона, відповідно, не повинна проводитиоформлення товару в Податково-Митному департаменті Естонської Республіки. Відповідно до законодавства Естонії та консультацій, наданих Податково-Митним департаментом Естонської Республіки, компанія AGRIDAYS OU не тільки не повинна, а й не має законодавчо обґрунтованої можливості зареєструватися платником ПДВ Даний факт пояснює відсутність необхідності та повністю спростовує негативні твердження митного органу України щодо відсутності реєстрації компанії AGRIDAYS OU в реєстрі ПДВ, та відсутність зареєстрованих угод купівлі-продажу та експортів-імпортів через Естонію в базі даних.
Зазначені висновки Дніпровської митниці про неправдиві відомості щодо одержувача товару - компанії AGRIDAYS OU спростовуються наступним:
Контракт між ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» та AGRIDAYS OU укладений в письмову вигляді, в ньому визначені права та обов`язки сторін, строк, ціна, договору. Контракт оформлений в паперовому вигляді, містить печатки та підписи сторін, мас актуальні реквізити сторін. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Митницею під час складання протоколу не було надано будь-якого рішення суду про визнання вказаного контракту недійсним та відсутні будь-які посилання на недійсність зазначеного правочину на підставі прямо встановлених законом норм. Отже вказаний контракт GSW-19/12/18 від 19.12.2018 року є дійсним, правомочним та таким що підлягає виконанню.
Також, в матеріалах справи наявний витяг з естонського комерційного реєстру, який був наданий Листом митних органів Естонії, де зазначено, що компанія AGRIDAYS OU внесена в естонський комерційний реєстр 28.01.2016, статутний капітал складає 102 500Євро, оборот за 2018 рік склав 126 854 361 Євро, а чистий прибуток склав 2 845 266Євро.
Єдиний документ, на який посилається митниця, і який ставить під сумнів (на думку митниці) можливість AGRIDAYS OU бути одержувачем товару є лист відповідь від митних органів Республіки Естонії. Але навіть вказаний лист не містить інформації про те, що AGRIDAYS OU не є чи не може бути одержувачем товару, навпаки, вказаний лист свідчить про те, що AGRIDAYS OU зареєстрована в Естонії і не веде своєї діяльності в Естонії, проте ця відповідь не свідчить, що вказана компанія не веде своєї діяльності в інших країнах. А відсутність реєстрації в реєстрі ПДВ як раз і свідчить, що компанія не здійснювала поставку товарів в Естонію, але це не свідчить, що компанія не здійснювала поставки в інші країни товарів, які вироблені не в Естонії.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявления таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
Отже, будь-яких дій ОСОБА_1 , які б були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Таким чином матеріалами справи, сукупністю доказів, наданих митницею, не доведено об`єктивну та суб`єктивну частину правопорушення.
В Україні визнається пріоритет міжнародного права над національним, що випливає з Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, Закону України «Про міжнародні договори України», підтверджується фактом її входження до Ради Європи. П.5 Статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції та практиці Суду.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від ЗО жовтня 2014 року по справі «Швидка проти України» (Заява №17888/12) суд прийшов до висновку, що справа про адміністративне правопорушення вважається кримінальною у розумінні Конвенції.
Окрім того Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (Avsarv. Turkey), п.282, «Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи зазначене та те, що згідно ст.62 ч.2 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає за необхідне у відповідності до ст.247 КУпАП, ст.ст.487, 527 МК України закрити провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення в діянні ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 483, 486, 489, 495, 527, 529 МК України (в редакції 2012 року), ст.ст. 33, 252, 283, 285, 294 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрити у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Г.А. Підберезний
Судове рішення № 95837279, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 26.03.2021. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/111/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: