Ухвала суду № 95833572, 18.03.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/7244/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді - Позарецької С.М.,

при секретарі - Осадчій А.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача

адвоката Карпенка Д.В.

представника відповідача

адвоката Могилей С.В.

представника відповідача за

довіреністю Харченка О.Д.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування.

На підставі ухвали Соснівського райсуду м. Черкаси від 15.09.2020р. цивільна справа 16.10.2020р. передана до Придніпровського райсуду м. Черкаси за підсудністю.

Ухвалою суду від 07.12.2020р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Могилей С.В. подано заяву про залишення позову без розгляду, відповідно до п.1 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Зазначено, що ухвалою Соснівського райсуду м. Черкаси від 25.06.2020р. встановлено, що зміст наданої ОСОБА_1 довіреності на представництво інтересів фірми «Gramm Avtotrans» (щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП 08.07.2019р. рухомому майну індивідуального підприємства «Gramm Avtotrans. ІІ» - автомобілю Toyota Avensis FNA 953 свідчить про те, що нею не надано повноважень ОСОБА_1 на представництво інтересів фірми «Gramm Avtotrans» м. Вільнюс у суді. Крім того, ухвалою суду від 24.09.2020р. повернуто ОСОБА_1 судовий збір, чим він визнав обставини, встановлені у судовому рішенні.

Вважає, що ОСОБА_1 подана позовна заявою, хоча він не має цивільної процесуальної дієздатності на подання позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП рухомому майну, яке не належить йому на праві приватної власності, і яке він, починаючи з 26.04.2019р., як і на момент виникнення спірних правовідносин 08.07.2019р., використовував не на законних підставах у розумінні ч.2 ст. 31, ст. 42 Договору між Україною та Літовською Республікою про правову допомогу та праовів відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ст.ст. 316, 317, 319, 328, 244, 246-248, 1166 ЦК України, ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В засіданні поивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Карпенко Д.В. заперечували проти задоволення заяви, вважають, що позивачу завдано збитків, а тому він і звернувся до суду з цим позовом. Посилання на судові рішення, є безпідставними.

В засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

В засіданні представник відповідача адвокат Могилей С.В. підтримав заяву та просив її задовольнити.

В засіданні представник відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» за довіреністю Харченко О.Д. підтримав заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріал справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення за таких підстав:

поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності (п.1 ч.1 ст. 257 ЦПК України).

Як передбачено ст. 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч.1 ст. 47 ЦПК).

Цивільна процесуальна правоздатність пов`язана із правоздатністю в матеріальному праві (цивільному, трудовому, сімейному), коли визначається можливість бути стороною або третьою особою. Юридичні особи мають процесуальну правоздатність із моменту виникнення. Припинення юридичної особи веде до припинення її процесуальної правоздатності.

Поняття процесуальної дієздатності складається із: здатності своїми діями здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки і здатності доручати ведення справи представникові (особисто укладати договір доручення, видавати доручення). Оскільки цивільна процесуальна дієздатність являє собою здатність громадянина - суб`єкта судового процесу - самостійно вчиняти юридично значущі дії, то основним питанням при аналізі даної категорії є питання про момент виникнення цивільної процесуальної дієздатності і правових наслідків її відсутності в суб`єкта цивільного процесуального відношення. Цивільна процесуальна дієздатність юридичних осіб виникає і припиняється в повному обсязі одночасно з їхньою правоздатністю.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як фізична особа звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування. Вважає, що відповідачі порушили його права, які просить задовольнити у обраний ним спосіб. Ця позовна заява підписана безпосередньо ОСОБА_1 .

Крім того, під час засідання і позивач, і його представник зазначили, що саме ОСОБА_1 завдано відповідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди, а також він має право на отримання від страхової компанії страхового відшкодування. Він не представляє інтереси інших фізичних/юридичних осіб.

Таким чином, судом встановлено обставини про те, що позивач ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, реалізував своє право на звернення до суду із відповідним позовом. На думку суду, помилковими є твердження представника відповідача про те, що наявні підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 257 ЦПК України, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Крім того, слід зазначити, що за результатами вирішення спору, будуть з`ясовані обставини справи, дана відповідна юридична оцінка доказам і прийнято судове рішення, враховуючи норми ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 257 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Могилей Сергія Володимировича про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 24.03.2021р.

Головуючий: С. М. Позарецька