Ухвала суду № 95832296, 22.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 березня 2021 року м. Рівне №817/1272/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С. за участю секретаря судового засідання Михайленко О.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Троянчук Д.М.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради

до Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2017 №0001981310, №0002011310, №0002021310, №0001991310.

Так, 07.05.2018 на адресу суду надійшла позовна заява Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0007511401 від 13.10.2017, за №0001981310 від 23.10.2017, за №0002011310 від 23.10.2017, за №0002021310 від 23.10.2017, за №0001991310 від 23.10.2017, за №0002001310 від 23.10.2017, за №0001971310 від 23.10.2017, рішення за №0006441310 від 07.12.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та рішення за №000641310 від 07.12.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою суду від 18.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.10.2017 №0007511401 із ПДВ на загальну суму грошового зобов`язання 157 393 грн., у тому числі: за податковим зобов`язанням - 125 914,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 479,00 грн.; від 23.10.2017 №0001981310 із ПДФО в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 251 398,77 грн., в частині пені в сумі 20 902,73 грн., а всього - 236301,50 грн.; від 23.10.2017 №0002011310 із ПДФО в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 66553,54 грн., в частині пені в сумі 8540,69 грн., а всього - 75094,23 грн.; від 23.10.2017 №0001971310 із ПДФО на суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн.; від 23.10.2017 №0002001310 із ПДФО на суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн.; від 23.10.2017 №0001991310 з військового збору в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7097,67 грн., в частині пені в сумі 501,45 грн., а всього - 7599,12 грн.; від 23.10.2017 № 0002021310 з військового збору в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2615,45 грн., в частині пені в сумі 233,69 грн., а всього - 2849,14 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 апеляційну скаргу КП «Сарнитеплосервіс» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 13.10.2017 №0007511401 скасовано. Прийнято у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову КП «Сарнитеплосервіс» відмовлено. Змінено рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 в частині стягнення судових витрат. У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.02.2020 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі №817/1272/18 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2017 №0001981310, №0002011310, №0002021310, №0001991310, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі №817/1272/18 залишено без змін.

Після надходження справи з Верховного Суду, згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Гудими Н.С.

Ухвалою суду від 02.03.2020 адміністративну справу в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2017 №0001981310, №0002011310, №0002021310, №0001991310 прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 27.03.2020. Одночасно вказаною ухвалою суду здійснено заміну відповідача Головного управління ДФС у Рівненській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області

Ухвалою суду від 18.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Чергове судове засідання було призначене на 22.03.2021.

22.03.2021 до початку судового засідання від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, визначених ч.3 ст.123 КАС України. В обґрунтування клопотання відповідач вказав, що перед зверненням до суду з даним позовом позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, що є предметом розгляду у цій справі. При цьому, позивач отримав рішення за результатами такого оскарження 05.01.2018, а звернувся до суду з цим позовом - 07.05.2018, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України.

Цього ж дня, до початку судового засідання представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, у якій , посилаючись на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, стверджує, що оскільки звернення до суду з цим позовом відбулося до зміни сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, то наявні поважні причини для поновлення строку звернення до суду.

У судовому засіданні 22.03.2021 представник відповідача підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду. Представник позивача заперечив щодо задоволення заявленого клопотання та просив поновити строк звернення до суду з підстав, визначених у його заяві.

Заслухавши позиції представників обох сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд керується і враховує таке.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначалося, ч.1 ст.122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України (у чинній редакції та редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (у чинній редакції та редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України , за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Системний аналіз змісту зазначених положень Податкового кодексу України та статті 122 КАС України свідчить, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому, є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Суд звертає увагу, що Законом України від 24.10.2013 № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Таким чином, у разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, платник податків має право оскаржити в суді таке податкове повідомлення-рішення - протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №1.380.2019.005981, від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18.

Як вже зазначалося судом раніше, предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення від 23.10.2017 №0001981310, №0002011310, №0002021310, №0001991310.

Матеріали справи свідчать, що, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, 03 листопада 2017 року Комунальне підприємство "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради скористалося процедурою адміністративного оскарження та подало до Державної фіскальної служби відповідну скаргу на ці рішення (вих.№205 від 03.11.2017) (а.с.89-95 том.1).

28 грудня 2017 року, за результатами розгляду даної скарги, з урахуванням рішення від 23.11.2017 за №27293/6/99-99-11-02-01-15 про продовження строків розгляду скарги по 06 січня 2018 року (включно), ДФС України прийнято рішення №31888/6/99-99-11-02-01-15, згідно з яким податкові повідомлення-рішення від 23.10.2017 №0001981310, №0002011310, №0002021310, №0001991310 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с. 212-214 том 4). Вказане рішення отримане представником Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради 05.01.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.211 том 4).

З даним позовом Комунальне підприємство "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради звернулося до суду 07.05.2018, тобто з пропуском як місячного строку звернення до суду, визначеного п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, так і 3-місячного строку звернення, визначеного ч.4 ст.122 КАС України.

У заяві про поновлення строку звернення від 22.03.2021 представник позивача зазначив, що "згідно з постановою Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротких строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни сталої судової практики".

З огляду на це та зважаючи на те, що звернення до суду з цим позовом відбулося до зміни сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротких строків звернення до суду, представник позивача стверджував про поважність причин для поновлення строку звернення до суду.

Такі твердження суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, оскільки норма Податкового кодексу України, яка встановлює місячний строк звернення до суду у разі застосування процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень (п.56.16 ст.56 Податкового кодексу України) як на момент розгляду даної справи, так і на момент адміністративного оскарження позивачем таких рішень, і на час звернення позивача до суду з даним позовом є чинною і зміни до неї не вносилися.

Більше того, як свідчить зміст постанови від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, на яку посилається позивач, Верховним Судом зроблено висновок, що "пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження". "Колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 статті 56 ПК України відсутня, оскільки вони не припускають множинного трактування прав платників податків".

Зважаючи на те, що "зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах не була непередбачуваною", про що наголошено Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, позаяк норми п.56.16 ст.56 Податкового кодексу України у спірний період (з моменту прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень по даний час) не змінювалися та є чинними, доводи позивача, що зміна судової практики щодо питання строку звернення до суду після використання процедури адміністративного оскарження є поважною причиною для поновлення такого строку, на переконання суду, є необґрунтованими та безпідставними.

Жодних інших обґрунтувань обставин та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду з цим позовом представником позивача суду не наведено, не надано і не доведено.

Суд зауважує, що колізія щодо належного застосування норм, які регулюють питання строків звернення до суду після використання процедури адміністративного оскарження, могла б бути між нормами ч.4 ст.122 КАС України (якою визначено 3-місячний строк звернення до суду з позовом) і п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України (якою визначено місячний строк звернення до суду з позовом), оскільки обома нормами встановлено строки звернення до суду після застосування процедури адміністративного оскарження. Однак як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з цим позовом з пропуском і 3-місячного строку звернення.

Поряд з цим, суд при вирішенні цього питання також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За правилами ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, враховуючи те, що Комунальним підприємством "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради пропущено встановлений ст.122 КАС України та п.56.19 ст.56 Податкового кодексу місячний строк звернення до суду з позовом, а підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду визнані судом неповажними, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати причини пропуску строку звернення Комунального підприємства «Сарнитеплосервіс» Сарненської міської ради до суду з позовом неповажними та відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства «Сарнитеплосервіс» Сарненської міської ради від 22.03.2021 про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Заяву Головного управління ДПС у Рівненській області від 22.03.2021 про залишення позовної заяви без розгляду – задовольнити.

Позовну заяву Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради (вул.Кулікова,7, м.Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500, код ЄДРПОУ 35132153) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2017 №0001981310, №0002011310, №0002021310, №0001991310 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повну ухвалу суду складено 26 березня 2021 року

Суддя Н.С. Гудима