Рішення № 95826219, 11.03.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/5225/18

провадження № 2/336/39/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Павловцева В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Горлової Юлії Миколаївни (третя особа – Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк») про витребування майна з чужого незаконного володіння, за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (представник позивачів – ОСОБА_4 ) до ОСОБА_1 (третя особа – Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк») про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

06.09.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха В.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Горлової Ю.М. про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В позові зазначив, що 25.11.2004 р. він придбав нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 25.11.2004 р.

Право власності на зазначене приміщення зареєстровано в установленому порядку.

24.09.2007 р. між ним і ЗАТ «ПУМБ» укладено кредитний договір № 5668876, відповідно до якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 100000 доларів США. Позичальник зобов`язався використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит Банку в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

В цей же день між ним і Банком був укладений договір іпотеки, яким забезпечується виконання всіх зобов`язань перед Банком. Предметом іпотеки за договором є нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М.

06.07.2018 р. з Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 129961270 йому стало відомо про те, що відомості про право власності на належний йому на праві власності об`єкт нерухомості зникли з Єдиного державного реєстру.

Зі змісту повторно отриманої довідки від 11.07.2018 р. йому стало відомо, що державним реєстратором Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих В.В. о 19:30 год. 15.06.2018 р. проведено реєстраційну дію, згідно з якою новим власником об`єкту нерухомості – нежилого приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - стало ПАТ «ПУМБ».

Також, з інформаційної довідки від 11.07.2018 р. йому стало відомо, що 20.06.2018 р. ПАТ «ПУМБ» відчужив зазначену нерухомість третім особам. Так, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Ю.М. проведено реєстраційну дію, згідно якої новими власниками зазначеного об`єкту нерухомості стали ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , по 1/2 частині кожен. Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу нежилого приміщення, серія та номер 2041, виданий 20.06.2018 р.

Позивач вважає незаконними дії з проведення державної реєстрації права власності на вище вказану нерухомість за ПАТ «ПУМБ», вчинені державним реєстратором Пелих В.В., оскільки порушують вимоги ст.ст. 33, 35-37 ЗУ «Про іпотеку», ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 7, 61 Порядку № 1127.

Іпотечний договір, на підставі якого було звернуто стягнення на нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М.

Натомість, дії з проведення державної реєстрації права власності, внаслідок яких за ПАТ «ПУМБ» зареєстровано право власності на нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював державний реєстратор виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих В.В.

Оскільки, іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Морозовою В.М., то і вчиняти дії з проведення державної реєстрації права власності іпотеки за вказаним договором мав нотаріус Морозова В.М.

Зважаючи на вказані обставини, державний реєстратор виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих В.В. не мав повноважень вчиняти дії зі звернення стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ «ПУМБ», що свідчить про грубе порушення ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Внаслідок незаконного внесення державним реєстратором Пелихом В.В. запису про право власності, право власності на спірну нерухомість перейшло до ПАТ «ПУМБ».

Таким чином, ПАТ «ПУМБ» не мало права відчужувати нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

За позовом ОСОБА_1 просить: скасувати запис про право власності індексний номер 26691968 від 15.06.2018 р., внесений згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41683107 від 19.06.2018 р.; скасувати запис про право власності, індексний номер 26718700 від 20.06.2018 р., внесений згідно рішення приватного нотаріуса ЗМНО Горлової Ю. М., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41711916 від 20.06.2018 р.; скасувати запис про право власності, індексний номер 26718722 від 20.06.2018 р., внесений згідно рішення приватного нотаріуса ЗМНО Горлової Ю.М., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41711916 від 20.06.2018 р.; витребувати з володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 27.09.2018 р. позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.11.2018 р.

08.11.2018 р. відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник – адвокат Кузьмінов Д.В., звернулись до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 (третя особа – ПАТ «ПУМБ») поро визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.

В позові зазначають, що підставою пред`явлення первісного позову є невизнання ОСОБА_1 належного дотримання порядку звернення стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно укладеного між ПАТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 договору іпотеки № 5668893 від 24.09.2007 р. та, як наслідок, невизнання права власності на зазначене нежиле приміщення за ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .

З огляду на те, що ОСОБА_1 не визнає їх право власності на нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить їм на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20.06.2018 р., укладеного з ПАТ «ПУМБ», посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Горловою Ю.М., позивачі за зустрічним позовом просять визнати за ними право власності на це приміщення на підставі ст.. 392 ЦК України в судовому порядку.

Також, позивачі зазначають, що після того як ОСОБА_1 дізнався про вибуття з його власності спірного нежилого приміщення, ним були замінені замки до дверей приміщення, а також здійснено заварювання цих дверей, через що вхід до приміщення без застосування заходів демонтажу вхідних дверей неможливий.

При спробі потрапити до приміщення, власниками якого вони є, ОСОБА_1 перешкоджає цим спробам шляхом силового утримання підходу осіб, залучених власниками до демонтажу вхідних дверей.

За позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 просять визнати за ними право власності на нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , по 1/2 частині за кожним; усунути перешкоди в користуванні зазначеним нежилим приміщенням; зобов`язати ОСОБА_1 звільнити спірне нежиле приміщення від речей.

Ухвалою суду від 08.11.2018 р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

08.11.2018 р. підготовче судове засідання відкладено на 04.12.2018 р. за клопотанням представника позивача за первісним позовом на підставі п.3 ч.2 ст.198 ЦПК України.

04.12.2018 р. підготовче судове засідання відкладено на 21.12.2018 р. за клопотанням представника позивача за первісним позовом на підставі п.1 ч.2 ст.198, п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.

21.12.2018 р. розгляд справи було відкладено на 28.01.2019 р. через зайнятість судді у кримінальному провадженні.

28.01.2019 р. закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 , пред`явлених до державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха Віталія Віталійовича на підставі ч.1 ст.255 ЦПК України; закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 18.02.2019 р.

18.02.2019 р. розгляд справи відкладено на 05.03.2019 р. за клопотанням позивача на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.

05.03.2020 р. позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду на підставі ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, судове засідання відкладено на 16.04.2019 р.

16.04.2019 р. зупинено провадження у справі на підставі п.п.15.10-15.12 ч.1 розділу ХІІ «Перехідних положень» ЦПК України.

26.07.2019 р. відновлено провадження, призначено судове засідання на 23.10.2019 р.

23.10.2019 р. провадження у справі зупинено на підставі п.п.15.10-15.12. п.15 ч.1 розділу ХІІ «Перехідних положень» ЦПК України.

22.11.2019 р. відновлено провадження, призначено судове засідання на 03.02.2020 р.

03.02.2020 р. судове засідання відкладено на 13.03.2020 р. за клопотанням представника відповідачів за зустрічним позовом на підставі п.2 ч.1 ст.223 ЦПК України.

13.03.2020 р. судове засідання відкладено на 06.04.2020 р. ч.3 ст.40 ЦПК України для вирішення питання заявленого відводу.

06.04.2020 р. розгляд справи відкладено на 12.06.2020 р. за клопотанням позивача за первісним позовом на підставі п.2 ч.1 ст.223 ЦПК України.

12.06.2020 р. розгляд справи відкладено на 23.09.2020 р. за клопотанням представника позивачів за зустрічним позовом та позивача за первісним позовом на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.

23.09.2020 р. розгляд справи відкладено на 08.12.2020 р. за клопотанням позивача та представника третьої особи на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.

08.12.2020 р. розгляд справи відкладено на 08.02.2021 р. за клопотанням представника третьої особи.

08.02.2021 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.03.2021 р. для виклику позивача ОСОБА_1 та перед дослідженням письмових документів на підставі ч.2 ст.240 ЦПК України.

В судове засідання 11.03.2021 р. ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд розглянув справу за відсутності позивача за первісним позовом на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подав заяву про продовження розгляду справи 11.03.2021 р. без його участі та за відсутності відповідачів, зустрічний позов просить задовольнити, а первісний позов залишити без задоволення.

Приватний нотаріус ЗМНО Горлова Ю.М. направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи – ПАТ «Перший Український міжнародний банк» подав заяву про проведення судового засідання 11.03.2021 р. без його участі.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу 11.03.2021 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію позивача ОСОБА_1 , приватного нотаріуса та представника третьої особи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представника, суд вважає, що заявлені первісний та зустрічний позови не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом з письмових доказів, між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5668876 від 24.09.2007 р., відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 100 000 доларів строком до 24.09.2014 р. зі сплатою 12,5% річних (т.1 а.с.9-11).

В забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 передав в іпотеку банку нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9 загальною площею 193,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , про що укладений договір іпотеки № 5668893 від 24.09.2007 р., посвідчений Морозовою В.М., приватним нотаріусом ЗМНО, за реєстровим № 2255 (т.1 а.с.12-17).

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 17.12.2012 р. з ОСОБА_1 на користь банку стягнуто 114 486,55 доларів США та 205 601,55 грн. (т.1 а.с.126-127).

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 кредитних зобов`язань банк звернув стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі ст.37 ЗУ «Про іпотеку» та іпотечного застереження, яке міститься у договорі іпотеки, шляхом прийняття його у власність, про що 15.06.2018 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелехом В.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про право власності № 26691968 (т.1 а.с.22-23).

У подальшому ПАТ «ПУМБ» реалізувало нежитлове приміщення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2018 р., посвідченого Горловою Ю.М., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу (т.1 а.с.94-96, 97).

Відповідно до п.1.1 договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки задовольняються вимоги банку до ОСОБА_1 у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, та процентів за основним зобов`язанням.

П.3.3.5 договору іпотеки передбачено право ПАТ «ПУМБ» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених договором іпотеки або обов`язків за кредитним договором, достроково вимагати виконання зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Наведеному положенню договору іпотеки кореспондує ст.33 ЗУ «Про іпотеку», відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.5 ст.3 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ч.3 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ч.1 ст.36 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно із окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п.1 ч.3 ст.36 ЗУ «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст.37 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ст.37 згаданого Закону, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Наведеними нормами законодавства передбачено можливість задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки у позасудовому порядку – шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем у разі наявності відповідного застереження в іпотечному договорі.

Відповідно до п.4.2 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя.

П.п.4.7.1-4.7.3 п.4.7 договору іпотеки передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки та порядок його виконання сторонами.

Зокрема, в п.п.4.7.2 п.4.7 договору іпотеки зазначено, що вказане застереження вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

З наведеного вище, суд дійшов висновку, що ПАТ «ПУМБ» набув право власності на предмет нерухомості – нежитлове приміщення на підставі застереження у договорі іпотеки відповідно до умов ст.ст.36, 37 ЗУ «Про іпотеку».

Іпотекодержателем ОСОБА_1 , на виконання вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку» та пунктів 4.4 та 4.7.1 договору іпотеки щодо повідомлення боржника та/або іпотекодавця, якщо він є відмінним від боржника, про намір звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом застосування позасудового порядку врегулювання на підставі договору, 03.11.2015 р. направлено вимогу № 1564 від 02.11.2015 р. (т.1 а.с.49).

Згідно п.5.7 договору іпотеки будь-які повідомлення та документи, які надсилаються іпотекодержателем іпотекодавцю згідно з умовами договору повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатися наданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або телеграмою за місцем проживання іпотекодавця, вказаним у статті 6 цього договору, або надані іпотекодавцю особисто. Сторони погодились, що повідомлення та (або) документи вважаються отриманими іпотекодавцем на сьомий день з дня реєстрації іпотекодержателем рекомендованого листа або телеграми у відділені поштового зв`язку у строк, що не перевищує 7 календарних днів.

Вимогу отримано позивачем за первісним позовом 13.11.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.50).

Зазначене спростовує доводи позивача про те, що він не отримував вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В ч.3 ст.10 згаданого Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Ст.27 Закону передбачені підстави для реєстрації прав. Так, п.1 ст.27 вказаного Закону серед таких підстав зазначений укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат.

У справі, що розглядається, підставою для реєстрації права власності є договір іпотеки № 5668893 від 24.09.2007 р., посвідчений Морозовою В.М., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2255.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються КМУ у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.61 Постанови КМУ № 1127 від 25.12.2015 р. «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Вказаними правовими нормами визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, і не передбачає необхідності надання оцінки предмета іпотеки для державної реєстрації прав власності на предмет іпотеки.

ОСОБА_1 , як на підставу для скасування державної реєстрації, посилається на порушення ч.5 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація прав в результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Такі доводи суд вважає безпідставними, оскільки перехід прав власності відбувся на підставі застереження, яке містилось у договорі іпотеки від 24.09.2007 р., і нотаріальна дія з нерухомим майном не вчинялась.

З наведеного вище, суд дійшов висновку, що реєстрація права власності за ПАТ «ПУМБ» на предмет іпотеки – нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі іпотечного застереження, яке міститься в договорі іпотеки № 5668893 від 24.09.2007 р., здійснена з дотриманням вимог законодавства, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вирішуючи вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд виходив з наступного.

Ст.16 ЦК України дійсно передбачає, зокрема, спосіб захисту порушеного права та інтересу – визнання права.

Обраний позивачами спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.

Позивачі за зустрічним позовом в обґрунтування вимог про визнання за ними права власності на нежитловий об`єкт нерухомості посилаються на положення ст.392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20.06.2018 р., укладеного з ПАТ «ПУМБ», належить нежиле приміщення ХLII підвалу та першого поверху літ.А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом просив, крім іншого, скасувати записи про право власності позивачів, внесені приватним нотаріусом Горловою Ю.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, не оспорюючи самого договору купівлі-продажу від 20.06.2018 р.

Вирішуючи первісний позов, суд дійшов висновку, що державна реєстрація об`єкту нерухомості проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Враховуючи, що відмова в задоволенні первісного позову у повному обсязі захищає права та інтереси позивачів, як власників нежитлового приміщення, суд дійшов висновку, що обраний ними спосіб захисту є неналежним та відмовляє в задоволенні вимог про визнання права власності.

Щодо вимог про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити спірне приміщення.

За ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов`язків доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК, за якою кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В поданій до суду зустрічній позовній заяві позивачі зазначали, що ОСОБА_1 змінив замки у спірному нежитловому приміщенні та створює їм перешкоди у користуванні майном, шляхом силового утримання приміщення.

Під час розгляду справи представник позивачів за зустрічним позовом зазначив, що після звернення до суду з позовом, ОСОБА_1 звільнив приміщення та позивачі користуються ним, як власники, на власний розсуд.

Враховуючи, що на час розгляду справи не надано доказів того, що ОСОБА_1 створює перешкоди власникам у користуванні нежитловим приміщенням, то вимоги про зобов`язання звільнити приміщення не підлягають задоволенню через їх недоведеність.

На підставі ст.141 ЦПК України, суд не стягує зі сторін понесені ними судові витрати.

Повний текст рішення виготовлений 26 березня 2021 р. у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Горлової Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_6 , РНОКПП не відомий) (третя особа – Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк») про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (представник позивачів – ОСОБА_4 ) до ОСОБА_1 (третя особа – Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк») про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні приватною власністю - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Дмитрюк