Постанова № 95825926, 26.03.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.03.2021

ЄУН 937/411/21

3/937/323/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Честнєйша Ю.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП – НОМЕР_1 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст. 185 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

01.01.2021 о 20-00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Гетьмана Сагайдачного, біля будинку №6, у автомобілі «Chery Amulet» за кермом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу інспектора СРПП № 1 Мелітопольського ВП Підченка Е.А. пред`явити документи, які засвідчують його особу ОСОБА_1 не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою поліцейському під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, чим вчинив злісну непокору поліцейському.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 вказаного закону визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона: правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона: правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Термін "злісна" є оціночним поняттям, законодавчого його тлумачення немає.

У постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.06.92 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів" вказано, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок" (абзац 2 п.7). Саме це тлумачення є визнаним і сьогодні, на нього посилається Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011.

Таким чином, для того щоб притягнути особу до відповідальності за ст.185 КУпАП необхідно щоб були: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, злісна непокора порушника.

У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.

Здійснення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, крім пояснень самого ОСОБА_1 , також підтверджується безпосередньо дослідженими судом у судовому засіданні доказами:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №283038 від 01.01.2021;

-рапортом поліцейського СРПП № 1 сержанта поліції Дрягина М.В.;

-копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 103750 від 01.01.2021 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

-протоколом про адміністративне затримання серії АА № 190406 від 01.01.2021,

-диском з відеозаписом.

Відеозаписом зафіксовано, що поліцейський, який зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , перебував у однострої, представився, пред`явив відповідні документи, що посвідчують його особу та повноваження, повідомив про причину зупинки, і попросив надати відповідні документи ОСОБА_1 , на що останній відмовився у зухвалій формі. При цьому вимога поліцейського надати документи і заперечення ОСОБА_1 повторювалися неодноразово.

Будь-яких даних, які б свідчили про невідповідність вимогам закону дій поліцейських матеріали справи не містять, адже згідно з п.п.3, 11 ч.1 ст.23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань наділена повноваженнями стосовно припинення виявлених адміністративних правопорушень та контролю за дотриманням ПДР його учасниками. Застосування такого превентивного заходу як перевірка документів передбачено ст.31, 32 вказаного Закону, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила правопорушення.

І у відповідності з п.2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися і, серед іншого, пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1 ПДР, а саме, посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки у поліцейських були підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вимога пред`явити для перевірки документи була абсолютно законною, і у водія виник обов`язок надати їх, що ним виконано не було. Натомість ОСОБА_1 , поведінка якого не відповідала загальноприйнятим правилам, прийнятим у суспільстві, на неодноразові вимоги надати документи вперто відмовлявся, провокував конфліктну ситуацію, що свідчить на користь висновків суду про вчинення ним злісної непокори працівнику поліції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовився (ігнорував) виконувати наполегливі, неодноразово повторені законні вимоги працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, вів себе зухвало, його поведінка свідчила про явну зневагу до працівників поліції, які охороняють громадський порядок.

Таким чином, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, доведена повністю, поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні стягнення суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення.

Санкцією ст. 185 КУпАП передбачений широкий перелік стягнень, які можуть бути призначені судом.

Зокрема, вчинення вказаного правопорушення тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Призначення ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу або виправних робіт суд вважає недоцільним, оскільки останній не має постійного місця роботи і доходу, офіційно не працевлаштований. З огляду на характеристики правопорушника та обставини вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що стягнення у виді адміністративного арешту буде занадто суворим.

З урахуванням всіх обставин справи та особи винного, суд вважає, що необхідним і достатнім для нього стягненням, яке сприятиме його вихованню в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, є стягнення в межах санкції ст. 185 КУпАП, у виді громадських робіт.

Згідно з ч.2 ст.321-1 КУпАП виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, види якої визначаються органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Отже, на підставі ст. 40-1 КупАП України, з правопорушника підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 23, 33, 40-1, 185, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 50 (п`ятдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: Ю.О. Честнєйша