Ухвала суду № 95825496, 26.03.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

26.03.2021 Справа № 331/3530/14-ц

Провадження № 6/331/86/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Печеник І.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Кисліциної Юлії Дмитрівни, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), АТ «УКРСИББАНК» (стягувач) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,

встановив:

До Жовтневого районного суду м.Запоріжжя 25 березня 2021 року звернувся державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Кисліцина Ю.Д. з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 .

В обґрунтування свого подання державний виконавець посилається на те, що на виконанні

Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) знаходиться виконавче провадження №63456610 з виконання виконавчого листа № 331/3530/14-ц виданого 17.08.2015 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» суми боргу у розмірі 2272625,30 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Виконавцем 03.11.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження. Рішення на теперішній час боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем перевірений майновий стан боржника: боржник не має відкритих рахунків в банківських установах; пенсію не отримує, але працевлаштований на підприємстві; автотранспортні засоби за ним не зареєстровані. За боржником зареєстроване нерухоме майно, а саме: частка на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 , на яке накладено арешт державним виконавцем постановою про арешт майна боржника від 11.03.2021 року. Державний виконавець звернулась за дозволом до районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району для подальшого звернення стягнення на нерухоме майно, оскільки за вказаною адресою зареєстрована неповнолітня дитина. Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

На переконання державного виконавця боржник ухиляється від виконання рішення, не вживає заходів щодо його виконання за рахунок належного йому майна і доходів. На підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України”, ст.377-1 ЦПК України просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом.

Держаний виконавець в судове засідання не з`явився, до суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника виконавчої служби, подання підтримує та просить його задовольнити.

Суд розглядає подання без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб, що відповідає положенням ч.4 ст.441 ЦПК України.

Суд, беручи до уваги загальні положення ст.ст. 2,12,13 ЦПК України (основні засади цивільного судочинства) в частині того, що учасники справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, а учасники судового процесу і суд зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, зокрема своєчасного розгляду справ, враховуючи принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами, з урахуванням норм про негайний розгляд справ даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду подання по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, подання і додані до нього матеріали, якими державний виконавець обґрунтовує доводи свого подання, суд дійшов до наступних висновків.

На виконанні Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) знаходиться виконавче провадження №63456610 з виконання виконавчого листа № 331/3530/14-ц виданого 17.08.2015 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» суми боргу у розмірі 2272625,30 грн.

03.11.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63456610. Докази направлення копії постанови сторонам виконавчого провадження (рекомендованим листом з повідомленням) і докази, що підтверджують отримання зазначеної постанови боржником матеріали справи не містять.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником зареєстровано нерухоме майно, а саме: на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 , на яке накладено арешт державним виконавцем постановою про арешт майна боржника від 04.11.2015.

За даними Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 10.11.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано чотири особи, зокрема боржник ОСОБА_1 і неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За даними фіскальної служби України від 11.03.2021 боржник відкритих рахунків не має.

Інших доказів державним виконавцем суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що зазначене подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», державному виконавцю надано право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

У статті 21 Конституції України закріплено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває та території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена в здійсненні права на пересування лише у випадках, установлених законом.

Застосування судом обмеження права виїзду фізичної особи за кордон має відбуватись з урахуванням його природи як конституційного права громадянина, яке встановлено ст.33 Конституції України, ст.313 Цивільного кодексу України та низкою міжнародних угод, які є частиною національного законодавства України, зокрема Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (ст.12), Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (статті 5,8,18 Конвенції).

Враховуючи правову природу права особи на вільне пересування як одного із основоположних прав людини і громадянина та переважно майновий характер цивільних спорів, можна дійти висновку про обмеження права на виїзд за кордон у порядку цивільного судочинства як виняткового заходу, який може застосовуватися на підставі законних та обґрунтованих судових рішень.

Відповідно до ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Беручи до уваги викладене, подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України, а також відповідно до ст.441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», перешкоджання проведенню виконавчих дій.

Державним виконавцем надані лише відомості про відкриття провадження у справі, копія виконавчого документу, інформація про наявність обтяжень на нерухоме майно, що належить боржнику. Однак, відкриття виконавчого провадження не може розглядатися як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів про те, що боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, про виклики до державного виконавця. Не надано доказів про здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені законодавством, і перешкоджання боржника проведенню виконавчих дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Державним виконавцем не надано суду належних доказів ухилення боржника від виконання рішення суду.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Отже, поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини, непереборної сили, події тощо (узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, виконане Верховним Судом України 01 лютого 2013 року).

Таким чином, в матеріалах подання відсутні об`єктивні данні, що підтверджують факт ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків покладених на нього рішенням суду, відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження». Ті обставини, що боржник самостійно не виконав рішення суду, не з`явився на виклик державного виконавця нічим не підтверджені, та самі по собі не є підставою стверджувати про факт ухилення боржника від виконання рішення, оскільки порядок виконання рішення суду визначений Закону України «Про виконавче провадження» як добровільне його виконання, так і примусове виконання рішення суду. Причин неявки боржника, їх поважність державним виконавцем не встановлені, майновий стан боржника державним виконавцем перевіряється відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій.

Як випливає з доданих до подання матеріалів, державним виконавцем також не надано доказів, які свідчать про намір боржника виїхати за кордон, про наявність в нього закордонного паспорту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на теперішній час відсутні законні підстави для задоволення зазначеного подання.

Керуючись ст.12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.ст. 5,8,18 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.313 ЦК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України», ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.441 ЦПК України, суд,-

постановив:

Подання державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Кисліциної Юлії Дмитрівни, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), АТ «УКРСИББАНК» (стягувач) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Р.С.Солодовніков