Рішення № 95824602, 22.03.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/716/21

Провадження № 2/311/502/2021

22.03.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого – судді Сидоренко Ю.В.

при секретарі Рекуненко І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса місцезнаходження: м.Запоріжжя пр.Соборний, буд.158 «Б», код ЄДРПОУ-20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Василівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (адреса місцезнаходження: вул.Театральна буд.14 м.Василівка Запорізької області), про зняття арешту з майна, В С Т А Н О В И В :

25 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовом, який в подальшому уточнений в редакції від 03.03.2021 року (а.с.12-13), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Василівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що при зверненні до приватного нотаріуса з приводу оформлення угоди купівлі-продажу нерухомого майна, йому було повідомлено, що на все майно, яке належить йому на праві власності, накладений арешт. Того ж дня він звернувся до Василівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) з проханням зняти арешт, однак листом за вих.№6428/5 від 22.02.2021 року йому повідомлено, що відповідно до вимог ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна може бути знятий тільки за рішенням суду.

24.02.2021 року позивач ОСОБА_1 отримав витяг за № НОМЕР_1 , з якого видно, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна міститься запис за № 11210620 від 25.05.2011 року про накладення арешту на невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 656 грн., що належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 . Запис внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Василівського РУЮ Запорізької області. Згідно вказаних записів арешт накладено згідно вимоги Ф-У620 від 14.04.2011 року УПФУ у Василівському районі. Відповідно до довідки Відділу обслуговування громадян № 9 УОГ ГУПФК в Запорізькій області № 115/0800-0904-06 від 24.02.2021 року заборгованості на сьогоднішній день ОСОБА_1 не має.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами та враховуючи, що на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується право власності позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, а тому право позивача ОСОБА_1 змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з позовом про звільнення майна з-під арешту та в уточненому позові ОСОБА_1 просить: зняти арешт та заборону на відчуження з належного на праві приватної власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) всього нерухомого майна, який зареєстровано 25.05.2011 року, 15:10:12, реєстраційний номер обтяження № 11210620, реєстратор: Запорізької філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 69037, Запорізька області, м. Запоріжжя вул.40 років Радянської України, 40; Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н 13.05.2011, ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області, заступник начальника відділу Пеліх М.О.; Власник: ОСОБА_1 ; Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 656 грн. Номер запису обтяження № 11210620 (спеціальний розділ), підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н 13.05.2011; видавник: ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області, заступник начальника відділу Пеліх М.О.; вид обтяження: арешт нерухомого майна; суб`єкт обтяження: ОСОБА_1 опис предмета обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 656 грн.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

18 березня 2021 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов відзив відповідача Пенсійного фонду України ГУПФУ в Запорізькій області Управління обслуговування громадян відділ обслуговування громадян № 9, викладений в редакції від 18.03.2021 року (а.с.19-23).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, однак позивачем в уточненій позовній заяві викладено прохання позивача розглянути справу за його відсутністю (а.с.13).

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки (а.с.17), проте на адресу суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, по суті вирішення питання, відповідач не заперечує проти зняття арешту та заборони на відчуження з належного позивачеві майна, оскільки заборгованість за зазначеним у позовній заяві документом (вимога Ф-У620 від 14.04.2011 року) сплачена боржником 07 червня 2011 року, а виконавче провадження закінчено в порядку п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом (а.с.19-23).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Василівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки (а.с.18), проте на адресу суду подано заяву з проханням проводити судовий розгляд за їх відсутністю, з вирішенням заявлених позовних вимог на розсуд суду. Самостійних вимог щодо предмета спору третьою особою не заявлено.

Враховуючи вимоги ст.223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вивчивши матеріали цивільної справи № 311/716/21, всебічно і повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цивільних справ, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивач у справі, є власником нерухомого майна (житлового будинку, земельних ділянок), що вбачається з Інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої виконавчим комітетом Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області від 24.02.2021 року (а.с.7).

Звернувшись до нотаріуса позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що постановою державного виконавця відділу ДВС Василівського РУЮ в Запорізькій області (правонаступником якого є Василівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 13.05.2011 року по виконавчому провадженні щодо примусового виконання вимоги УПФУ у Василівському районі Запорізької області (правонаступник якого Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) №Ф-У620 від 14.04.2011 року, накладено арешт на все нерухоме майно в межах суми боргу 656 грн., яке належить ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 245652727 від 24.02.2021 року, сформованої виконавчим комітетом Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області за реєстраційним номером обтяження № 11210620 були внесені відомості про арешт нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н 13.05.2011, ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області, заступник начальника відділу Пеліх М.О.; Власник: ОСОБА_1 ; Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 656 грн. Реєстраційний номер обтяження № 11210620; Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області; Додаткові дані: вимога № Ф-У620 від 1404.2011 року УПФУ у Василівському районі, код: 34986553 (а.с.7-8).

Як вбачається з довідки Відділу обслуговування громадян № 9 УОГ ГУПФК в Запорізькій області № 115/0800-0904-06 від 24.02.2021 року за боржником ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_2 ) заборгованість за виконавчими документами на користь Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області сплачена боржником в повному обсязі 07 червня 2011 року (а.с.10)

Отже, станом на 07 червня 2011 року позивачем ОСОБА_1 була сплачена заборгованість за вимогою УПФУ №Ф-У620 в сумі 656,00 грн., що вбачається з відповіді Відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за вих.№ 115/0800-0904-06 від 24.02.2021 року, якою повідомлено, що боржником ОСОБА_1 заборгованість за виконавчими документами на користь управління Пенсійного фонду у Василівському районі Запорізької області сплачена в повному обсязі – 07 червня 2011 року (а.с.10).

З відповіді за вих.№6428/5 від 22.02.2021 року, наданої Василівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), на звернення ОСОБА_1 щодо зняття арешту з нерухомого майна повідомлено, що відповідно до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, у тому числі її окремого спецрозділу–Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за параметрами пошуку щодо боржника: ОСОБА_1 , виконавчі провадження у відділі не перебувають. Надати повну інформацію, щодо виконавчого провадження в межах якого було накладено зазначений арешт на майно не вбачається можливим за відсутністю можливості ідентифікації підстави накладення арешту у зв`язку із знищенням архіву виконавчих проваджень та номенклатурних справ по 2016 рік, оскільки відповідно до п.9.9-9.12 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом № 2274/5 від 25.12.2008 року Міністерства юстиції України, строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становить три роки, після чого вони підлягають знищенню (а.с.9).

Згідно відповіді на запит суду, наданої Василівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) за вих. № 8859/5 від 12.03.2021 року вбачається, що виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 у відділі на теперішній час не перебувають. Надати повну інформацію, щодо виконавчого провадження в межах якого було накладено зазначений арешт на майно не вбачається можливим за відсутністю можливості ідентифікації підстави накладення арешту у зв`язку із знищенням архіву виконавчих проваджень та номенклатурних справ по 2016 рік, посилаючись на п.9.9-9.12 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом № 2274/5 від 25.12.2008 року Міністерства юстиції України, відповідно до якого строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становить три роки, після чого вони підлягають знищенню.

З огляду на ту обставину, що виконавче провадження, за яким постановою державного виконавця було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 знищено, захист майнових прав позивача, у спосіб оскарження бездіяльності державного виконавця неможливий, в зв`язку з чим цивільне право підлягає захисту шляхом ухвалення рішення про зняття арешту, накладеного згаданою раніше постановою державного виконавця.

Наявність арешту на майно, що належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності та підтверджено державною реєстрацією, перешкоджає йому, як власнику в повній мірі користуватись та розпоряджатись своїм майном, що відповідно суперечить принципам верховенства права.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст. 386, 381 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.317,319,321 ЦК України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно положень ст.ст.16,386 ЦК України власник має право звернутися до суду із вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до п.2 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п.74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом. При цьому, згідно з п.78 зазначеного Порядку, державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

Заборона відчуження нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 порушує його права та законні інтереси, оскільки унеможливлює повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та II до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно роз`яснень, викладених у п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяжень), накладених на нерухоме майно державним реєстратором порушуються права та законні інтереси власника ОСОБА_1 , внаслідок чого позивач позбавлений можливості у повному обсязі користуватися та розпоряджатися на власний розсуд майном, яке належить позивачу на праві власності.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, адже обтяження нерухомого майна, необхідність у якому відпала, порушує законні права ОСОБА_1 та перешкоджає позивачу в реалізації права вільно володіти та розпоряджатись своїм нерухомим майном.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, ретельно перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що на даний час позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості належним чином розпоряджатися своїми правами як власник, підстави для збереження обтяжень, накладених на це майно в межах суми боргу 656 грн. на теперішній час відсутні, оскільки виконавче провадження завершено у зв`язку з фактичним виконанням та, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача ОСОБА_1 в заявлених межах уточнеого позову та про існування правових підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.16, 316-317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, п.2,74,75,78 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, ст.ст.9,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса місцезнаходження: м.Запоріжжя пр.Соборний, буд.158 «Б», код ЄДРПОУ 20490012), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Василівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (місцезнаходження: м.Василівка Запорізької області вул.Театральна буд.14, код ЄДРПОУ 34986553,) про звільнення майна з-під арешту – задовольнити.

Зняти арешт та заборону на відчуження з належного на праві приватної власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) всього нерухомого майна, який зареєстровано: 25.05.2011 року, 15:10:12 за № 11210620, реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України 40; Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження № 11210620; Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н 13.05.2011, ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області, заступник начальника відділу Пеліх М.О.; Власник: ОСОБА_1 ; Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 656 грн.; Додаткові дані: вимога № Ф-У620 від 14.04.2011 року УПФУ у Василівському районі; Заявник: Відділ державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції, код: 34986553.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО