Рішення № 95818135, 16.02.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.02.2021 Справа № 554/6940/20

Провадження № 2/554/806/2021

Заочне рішення

іменем України

16.02.2021 року місто Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановила:

29.07.2020 позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», про стягнення державних коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 13.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В.,при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. від 06.03.2020 р., зареєстрований в реєстрі № 2715, стягнуто з позивача на користь ТОВ «ФК» СІТІ ФІНАНС», грошові кошти у розмірі 40 478, 44 грн. відкрито виконавче провадження № 61805312.

23.04.2020 року нею направлено заяву на адресу приватного виконавця, про надання їй копій матеріалів виконавчого напису нотаріуса). У відповідь позивачу на номер у вайбері надійшли нечитаємі копії запитуваних документів.

Після отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, нею оскаржено постанову приватного виконання про відкриття виконавчого провадження, до Полтавського окружного адміністративного суду, за результатами розгляду справи №440/2162/20, 20.06.2020 року ухвалено рішення, яким задоволено позовні ви вимоги позивача та визнано протиправними та скасовано постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича від 13.04.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 61805312; від 13.04.2020 ВП № 61805312 про стягнення з боржника основної винагороди; постанови від 13.04.2020 ВП № 61805312 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанови від 13.04.2020 ВП № 61805312 про накладення штрафу.

Позивач вказувала, що на адресу бухгалтерії, дитячого садочка де вона працює, надійшла постанова, про звернення стягнення на заробітну плату, датована 20.07.2020р. приватним виконавцем Клименко Р.В. в межах все того ж виконавчого провадження № 61805312, відкритого при виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. від 06.03.2020р. зареєстрований в реєстрі №2715, яким стягнено з неї, на користь ТОВ «ФК « СІТІФІНАНС», грошові кошти у розмірі 40 478,44 грн.

Також звертала увагу суду на те, що вона народилася, та постійно проживає в м. Полтава, ніколи не проживала на території міста Києва, не має майна на території м. Київ чи Київської області, офіційно працевлаштована в місцевому Дитячому садочку, а тому вважала, що відсутні законні підстави вчиняти виконавчий напис, а також в подальшому відкривати виконавче провадження на території Броварського районного нотарільного округу, та виконавчого округу м. Києва.

Ураховуючи вищевикладене, позивач вимушена була звернутися за захистом свого порушеного права, а тому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. від 06 березня 2020 року, який зареєстровано в реєстрі за № 2715, про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» у розмірі 40478,44 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу на 07.09.2020 до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 09.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася,

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судові засідання повторно не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, у судові засідання не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, пояснення на позов не надали.

За таких обставин, суддя ухвалила провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Суддею встановлено, що 13.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В.,при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. від 06.03.2020 р., зареєстрований в реєстрі № 2715, стягнуто з позивача на користь ТОВ «ФК» СІТІ ФІНАНС», грошові кошти у розмірі 40 478, 44 грн. відкрито виконавче провадження № 61805312.

Виконавчим написом передбачено стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» грошових коштів у розмірі — 40 478,44 грн.

Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року». Таким чином, однією з головних вимог до вчинення виконавчого напису є безспірність заборгованості, та дотримання 3-х річного строку. В даному ж випадку сума боргу, є спірна, а строки позовної давності сплили.

Відповідно до оскаржуваного виконавчого напису стягнення проведено за період з 04.06.2019року по 18.11.2019 року.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно п. 3.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

При цьому, безспірною є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість судового спору між сторонами з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо, нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).

Оскільки суд позбавлений можливості дослідити спірний виконавчий напис, в зв`язку з його ненаданням третьою особою - приватним нотаріусом, суд дійшов висновку, що сам по собі факт подання стягувачем нотаріусу відповідних документів не свідчить про наявність у позивача заборгованості та відсутність спору стосовно її розміру.

Таким чином, розмір боргових зобов`язань позивача перед відповідачем, який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим випискою по рахунку позивача за договором кредиту, що є порушенням вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов`язковою вимогою відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», тому за відсутності доказів наявності з боку позивача кредитного боргу у визначеному відповідачем розмірі, у останнього були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заявлена позивачем вимога про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі сплаченого гонорару в сумі 2000,00 грн., в обґрунтування якої наданий договір, укладений між нею та адвокатом, на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02 вересня 1993 року, Главою 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012р. № 296/5, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229,247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 289 ЦПК України, суддя

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. від 06 березня 2020 року, який зареєстровано в реєстрі за № 2715, про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» у розмірі 40478,44 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1261 грн.20 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

представник позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1158 від 25.01.2012 року.

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, ЄДРПОУ: 39508708.

третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, м. Бровари, вул. Грушевського, 15, оф.6;

третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд.6, офіс 31.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко