Вирок № 95817781, 23.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/319/2021

Справа № 428/10870/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Олійник В.М.,

за участю секретаря Солошенко П.В.,

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020135370000358 від 27.09.2020, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганська, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який на обліку у лікаря-нарколога перебуває з 05.2018 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів, синдром залежності, на обліку у лікаря – психіатра не перебуває, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2020 року до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України з клопотанням прокурора Джунь І.В. про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_1 , складена в присутності захисника Андрушка К.П., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

- письмова заява потерпілого ОСОБА_2 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування.

ОСОБА_1 не затримувався.

Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження: 26 вересня 2020 року приблизно о 10.00 годині ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зайшов до мікроавтобусу - таксі маршруту №5, та в салоні автомобілю зайняв місце пасажира на задньому ряду пасажирських місць, при цьому в правому кармані куртки у ОСОБА_2 знаходився гаманець, в якому на той час знаходився паспорт громадянина України на його ім`я, грошові кошти в розмірі 200 доларів США, що еквівалентно 5 649,74 гривень, 16 000 рублів Російської Федерації, що еквівалентно 5 858,24 гривень, 1200 гривень України. В цей же час в вищевказаному транспортному засобі поруч з ОСОБА_2 в якості пасажиру їхав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На зупинці громадського транспорту , розташованої в районі перехресті вул. Гагаріна та вул. Курчатова м. Сєвєродонецка, ОСОБА_2 піднявся зі свого місця для виходу з транспортного засобу та загубив свій гаманець з вищевказаними грошовими коштами та паспортом, який випав з правого карману його куртки та залишився на пасажирському сидінні, на якому сидів ОСОБА_2 , та, оплативши проїзд, вийшов з транспортного засобу.

В той момент, коли ОСОБА_2 виходив з транспортного засобу, ОСОБА_3 , побачив на пасажирському сидінні гаманець, який залишив там ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що виявлений ним гаманець належить саме ОСОБА_2 та був забутий ним, взяв його в свої руки. Розуміючи, що цей гаманець не вибув з володіння власника, а опинився у неналежному місці, тобто був загублений власником, усвідомлюючи, що власник гаманця може за ним повернутися, при цьому маючи можливість ідентифікувати власника гаманця, не вжив жодних заходів щодо повернення гаманця ОСОБА_4 , не зупинив ОСОБА_2 та не повідомив останнього, що той залишив гаманець без нагляду, не дивлячись на це, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, таємно сховав знайдений ним гаманець ОСОБА_2 в своїх речах з метою в подальшому використовувати майно ОСОБА_5 та грошові кошти, які перебували в гаманці у власних цілях, ОСОБА_3 також вийшов з транспортного засобу на вищевказаній зупинці слідом за потерпілим, та, впевнившись, що потерпілий ОСОБА_2 не виявив на той час відсутність свого гаманця з грошовими коштами, додатково впевнившись в тому, що знайдений ним гаманець належить ОСОБА_2 , маючи можливість повернути ОСОБА_2 вищевказане майно, бо в гаманці перебував паспорт громадянина України, дістав з гаманця ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 200 доларів США, що еквівалентно еквівалентно 5 649,74 гривень, 16 000 рублів Російської Федерації, що еквівалентно 5 858,24 гривень, 1200 гривень України, обернув їх у свою власність та розпорядився викраденими ним грошовими коштами ОСОБА_2 на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 12 707,98 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 КПК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, суд, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведена повністю, необхідності розгляду обвинувального акта у судовому засіданні і виклику учасників, суд не вбачає.

За таких обставин умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Обвинувачений ОСОБА_3 не судимий, не працює, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 05.2018 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів, синдром залежності, на обліку у лікаря – психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не виявлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею кримінальних правопорушень, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, обмежень передбачених ч. 3 ст. 60 КК України у нього не виявлено, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України. Процесуальних витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази: паспорт громадянина України НОМЕР_1 , переданий на зберігання потерпілому, залишити потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя В.М. Олійник