Рішення № 95812168, 25.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 березня 2021 року № 520/18359/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43143704) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення управління ДПС від 30.11.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 27207 та рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 29069 від 01.12.2020

Ухвалою суду від 22.12.2020 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

31.12.2020 року на виконання ухвали суду, позивачем подано квитанцію про сплату судового збору, у розмірі, визначеному діючим законодавством за розгляд вказаної категорії справ та у справі відкрито провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправним та безпідставним внесенням позивача до переліку ризикових платників, що перешкоджає провадженню господарської діяльності з огляду на те, що податкові накладні, які позивач направляє для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди у здійсненні господарських операцій.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що оскаржуване рішення не порушує права та інтереси позивача, рішення прийняті на підставі наданих позивачем документів та наявної у податкового органу інформації, а відтак вимога про їх скасування є безпідставною.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання фізичної особи підприємця, перебуває на обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (а.с.7-9)

Комісією ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від прийнято рішення відносно позивача від 30.10.2020 № 27207 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як зазначив відповідач у відзиві на адміністративний позов, підставою прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку від 30.10.2020 № 27207 слугувала податкова інформація наведена у доповідній записці від 22.10.2020 № 119/20-40-04-01-16 згідно якої позивач здійснює діяльність, яка свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету; крім того існує сумнів у реальності здійснення операцій з продажу. (а.с.50-52)

20.11.2020 засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем направлено податкову накладну №11, реєстрація якої була зупинена на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

23.11.2020 позивач на виконання положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, направив до ГУ ДПС у Харківській області пояснення для виключення підприємства з переліку ризикових та копії документів, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За результатми розгляду наданих документів Комісією Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та за результатами розгляду поданих позивачем документів прийняте Рішення від 01.12.2020 №29069 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття у вказаному рішенні було вказано п.8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідно до податкової інформації, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Щодо не порушення оскаржуваними рішеннями прав та інтересів позивача, як підстави відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У цьому випадку, на підставі оскаржуваних рішень позивача вносять до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим усі податкові накладні, що направляються позивачем до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, автоматично блокуються, а їх реєстрація зупиняється, що безпосередньо впливає на права та інтереси позивача як суб`єкта господарювання.

З огляду на викладене, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо можливості оскарження рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, які були прийняті на підставі Порядку № 1165, викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ); платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (абзац восьмий пункту 40-43 Порядку № 1165)

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання та характер спірних правовідносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваних рішень, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В рішенні від 30.10.2020 № 27207 відповідачем не вказано, на підставі чого прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».

На обґрунтування рішення про віднесення платника податку до ризикових відповідачем від 30.10.2020 № 27207, в рядку «Податкова інформація» зазначено, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, що підприємство та /або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій (а.с.10), проте не обґрунтовано, на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку.

Також відсутня будь-яка інформація стосовно того, які саме контрагенти позивача задіяні у проведенні ризикових операцій, що відповідно виключає можливість суб`єкта господарювання подати відповідні документи на спростування означеної інформації.

Отже, рішення комісії не містить обґрунтованих належним чином мотивів та підстав віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма спірного рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу, як суб`єкта владних повноважень, необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст.77 КАС України.

З долучених до матеріалів справи та наданих відповідачу документів встановлено, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, позивач орендує приміщення для зберігання придбаних для подальшої реалізації ТМЦ, у роботі використовує власний транспортний засіб, на підтвердження придбання та подальшої реалізації товарів надані видаткові накладні, виписки банків, товарно-транспортні накладні, накладні «Нової пошти» (а.с.13-37)

Рішення комісії від 01.12.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 27207 не містить у собі жодних мотивів його прийняття, оцінки наданих позивачем документів.

Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Отже, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання членами комісії означеної процедури свідчитиме належна мотивація прийнятого рішення, в тому числі у протоколі засідання комісії: встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення висвітлених у рішенні питань; посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення; оцінка доводів та аргументів особи, з викладенням мотивів їх незастосування. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.

Європейський суд з прав людини в рішеннях неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення від 01.07.2003р. у справі «Суомінеен проти Фінляндії» № 3780001/97, п. 36).

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 КАС України.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241, 243, 244, 245, 246 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 30.11.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 27207.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 01.12.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 27207

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській обалсті на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.