Рішення № 95812110, 16.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 р. № 520/13682/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" (вул. Громадянська, буд. 9, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 21218766) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 №UA807000/2020/001795/2;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2020 №UA807170/2020/01006;

- стягнути на користь Приватного Акціонерного Товариства "Міжгалузевий Науково-Виробничий Центр "Інформтех" за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.09.2020 позивачем для здійснення митного оформлення товару, згідно укладеному зовнішньо -економічному контракту подано до Слобожанської митниці Держмитслужби митну декларацію UА807170.2020.044845, за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) - 12 992,73 USD (359 155,43 грн.): ціна товару - 11 071.47 USD (306 046,43 грн.) та транспортні витрати - 53 109 грн. Разом із митною декларацією Позивачем було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару

За результатом розгляду вказаної митної декларації відповідач прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 № UА807000/2020/001795/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2020 №UА807170/2020/01006.

Позивач вважає рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товару, оформлене рішенням про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 № UА807000/2020/001795/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2020 №UА807170/2020/01006, протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року відкрито провадження по справі, відповідачу запропоновано надати відзив на позов.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що в даному випадку відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а оскаржувані рішення вважає обґрунтованими та законними, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представником позивача 18.12.2020 р. надана відповідь на відзив, в якій позивач з доводами митного органу, викладеними у відзиві на позов, не погоджується. Зазначає при цьому, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сточена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та здійснено коригування митної вартості товарів, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів мають бути скасовані.

Представником відповідача надані письмові заперечення, в яких відповідач повідомив суд про те, що за результатом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів були встановлені розбіжності (викладені у відзиві на позов), заявлена декларантом митна вартість документально не підтверджена. Це обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, заявленої у МД № UA807170/2020/044845 від 03.09.2020, наявність якого є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Представником позивача надані письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що Митний орган додатково витребовуючи документи, не зазначив конкретно, які саме документи необхідно надати для підтвердження того чи іншого показника.

Представник позивача у судове засідання, яке відбулось 15 березня 2021 року прибув, підтримав доводи, викладені у позовній заяві та просив задовольнити вимоги заявленого позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.03.2021 роу просив відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав, викладених у відзиві на позов та наданих письмових запереченнях.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Як встановлено за матеріалами справи між підприємством позивача Приватним акціонерним товариством "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" (Покупець) та нерезидентом компанією SHOUGUANG YAOBANG IMP.&EXP.INDUSTRY CO., LTD CHINA. (Китай) (Продавець) укладено контракт №1-17 СN від 03.01.2017, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного контракту. Найменування, асортимент та кількість товару визначається згідно інвойсу на базі проформи-фактури, які є невід`ємними додатками до контракту.

Відповідно до умов вказаного зовнішньоекономічного контракту у вересні 2020 року позивачем придбано у компанії - постачальника SHOUGUANG YAOBANG IMP. & EXP. INDUSTRY CO., LTD дзеркала скляні без рам, розміром 1830x1220, торгова марка GY (далі-Товар), за ціною 11 071,47 доларів США.

03.09.2020 підприємством позивача для здійснення митного оформлення вказаного товару подано до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі - Відповідач, митний орган, митниця) митну декларацію UА807170.2020.044845, за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) - 12 992,73 USD (359 155,43 грн.): ціна товару - 11 071.47 USD (306 046,43 грн.) та транспортні витрати - 53 109 грн.

Разом із митною декларацією позивачем були надані документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: пакувальний лист, рахунок фактуру (інвойс), коносамент, декларація про походження товару, залізнична накладна для внутрішнього сполучення, банківські платіжні документи, що стосуються товару, рахунок фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору про транспортно-експедиційні послуги, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, доповнення до зовнішньоекономічного договору, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, копія митної декларації країни відправлення, лист виробника №3.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807170/2020/044845 від 03.09.2020 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодами: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів); 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс -лист, лист по попередній поставці, накладні, сертифікат.

До митного оформлення на підтвердження понесених транспортних витрат, декларантом договір на перевезення, рахунки, банківські та платіжні документи не подавались, хоча зазначені документи містять відомості про вартість послуги з перевезення товарів.

Судовим розглядом встановлено, що під час проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №UA807170/2020/044845 від 03.09.2020, було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МКУ.

За результатом розгляду вказаної митної декларації відповідач прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 № UА807000/2020/001795/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2020 №UА807170/2020/01006.

Позивач, вважаючи рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товару, оформлене рішенням про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 № UА807000/2020/001795/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2020 №UА807170/2020/01006, протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-2 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно ч. 4 зазначеної статті МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари, а відповідно до ч. 7 цієї ж статті рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.

Згідно до приписів ст. 248 Митного кодексу України (далі - МКУ), митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно з ч.1 ст. 53 МКУ одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл — номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ “d”. Класифікатор документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (далі — Класифікатор документів).

Як встановлено за матеріалами справи, позивачем у графі 44 вказаної ЕМД зазначені наступні документи:

- за кодом « 0271» - пакувальний лист від 03.07.2020;

- за кодом « 0380» - рахунок - фактура (інвойс) від 03.07.2020 №SGYBYJ0526;

- за кодом « 0705» - коносамент від 09.07.2020 № S1120060416;

- за кодом « 0862» - декларація про походження товару від 03.07.2020 №SGYBYJ0526;

- за кодом « 2721» залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 01.09.2020 №40380917;

- за кодом « 3001» - банківський платіжний документ №10 від 27.05.2020;

- за кодом « 3001» - банківський платіжний документ №11 від 12.06.2020;

- за кодом « 3001» - банківський платіжний документ №12 від 15.06.2020;

- за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг№ 2008508 від 25.08.2020;

- за кодом « 3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення, довідка від 25.08.2020 №4773;

- за кодом « 3016» - висновок про вартісні характеристики товарів від 31.08.2020 №1852;

- за кодом « 4103» - додаткова угода №1 від 10.07.2017;

- за кодом « 4103» - додаткова угода №2 від 01.10.2019;

- за кодом «d4104» - зовнішньоекономічний контракт №1-17CN від 03.01.2017;

- за кодом « 9000» - лист виробника від 03.01.2017;

- за кодом « 9610» - копія митної декларації країни відправлення №021720200000199949 від 04.07.2020.

Суд зазначає, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме:

1. декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2. зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3. рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4. якщо рахунок сплачено, — банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5. за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7. ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8. якщо здійснювалося страхування, — страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару, про що зазначав Верховний Суд у своїх висновках, викладених у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Згідно з положеннями частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Тобто, на Митницю покладено обов`язок здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №UA807170/2020/044845, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також відповідно до статей 336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі – Порядок № 631).

Відповідно до п.4.5 розділу ІV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

В даному контексті доречно буде зауважити, що, згідно статті 361 МКУ, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

В ході розгляду справи судом встановлено, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807170/2020/044845 від 03.09.2020 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодами:

- 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів): По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

- 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів): По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

Суд зазначає, що зазначений перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання.

За результатом аналізу інформації та співставлення вказаних документів було встановлено наступне:

Відповідно до пп.2.2, 2.11, 2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій № 689 посадовою особою митниці було здійснено перевірку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування, та перевірку наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість, та наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено наступне.

Разом з ЕМД №UA807170/2020/044845 від 03.09.2020 декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби були надані наступні транспортні (перевізні) документи:

- довідка про транспортні витрати №4773 від 25.08.2020;

- рахунок №2008508 від 25.08.2020.

Щодо підтвердження витрат на транспортування довідкою про вартість перевезення №2008508 від 25.08.2020, судом зазначається, що відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Між тим, суд звертає увагу на ту обставину, що наданий документ (довідка про транспортні витрати) є похідним від основного документу, на підставі якого позивачу надаються послуги з перевезення, а саме Договору.

Факт того, що до митниці не надавався договір (контракт) про перевезення або договір про транспортне експедирування підтверджується відсутністю у графі 44 зазначених ЕМД реквізитів документа за кодом « 4301», яким мають бути позначені такі документи відповідно до Класифікатора документів.

Судом зазначається, що необхідність подання відповідного договору обумовлена тим, що послуги з перевезення – це цивільні правовідносини, підставою виникнення яких є відповідний договір. Саме договором сторони визначають, зокрема, предмет правовідносин, порядок надання послуг, порядок здійснення розрахунків за надані послуги тощо.

Як встановлено судом під час розгляду справи, до митного оформлення на підтвердження понесених транспортних витрат, декларантом договір на перевезення або транспортне експедирування не надавались, хоча зазначені документи містять відомості про дійсну вартість послуг з перевезення товарів.

Таким чином, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №UA807170/2020/044845 від 03.09.2020, було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МКУ.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем договір про транспортне експедирування від 20.05.2014 №2005/14-2 на час здійснення митного оформлення, не надавались.

Висновок ДП «Держзовнішінформ», наданий декларантом під час митного оформлення, носив суто інформаційний характер, оскільки ґрунтується лише на інформації наданої продавцем товару - SHOUGUANG YAOBANG IMP.&EXP.INDUSTRY CO.,LTD, в ньому не наведено аналіз цінової інформації постачальників та виробників, а також не наведений рівень цін.

За таких обставин, суд погоджується із позицією відповідача, що даний документ не можна вважати належним підтвердженням заявленої митної вартості товару, оскільки експертна організація не має повноважень визначати митну вартість товару, а тому не був врахований митницею.

В ході розгляду справи судом встановлено, що підприємством позивача до Митного органу не надано переклад та не зроблено верифікацію експортної митної декларації №021720200000199949 відповідно до ст. 254 МКУ та вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-ЕП.

Так, згідно ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп визначено, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР можуть використовуватися митними органами України як додаткова довідкова iнформацiя за умови верифiкацiї таких декларацiй та їх перекладiв на державну мову Українським нацiональним комiтетом Мiжнародної торгової палати.

У даному випадку, в порушення вищенаведеної норми заклну, декларація країни відправлення експортної митної декларації №021720200000199949 складена на китайській мові без перекладу.

Судом встановлено, що в експортній декларації відображено інший номер коносаменту.

У експортній митній декларації №021720200000199949 зазначений номер коносаменту 203385909, між тим, до митного оформлення був наданий коносамент від 09.07.2020 S1120060416.

Вищевикладені обставини та розбіжності обумовили наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, заявленої у МД № UA807170/2020/044845 від 03.09.2020, наявність якого є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зазначає, що згідно з положеннями частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Зокрема, 03.09.2020 декларанта було повідомлено, що на виконання вимог стаття 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МКУ.

Також зазначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості.

Як встановлено в ході розгляду справи, 08.09.2020 декларантом були надіслані додаткові документи, в тому числі: лист про вид діяльності ПрАТ «МНВЦ «ІНФОРМТЕХ», витяг з ЄДРПУО, прайс-лист (виключно на позиції, які експортуються для ПрАТ «МНВЦ «ІНФОРМТЕХ»), видаткові та податкові накладні.

Слід зазначити, що для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р., органом доходів і зборів можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Прайс-лист, наданий декларантом до митниці, містить відомості лише про ті товари, які відправлено позивачу, тому даний документ не міг бути використаний Слобожанською митницею Держмитслужби як прайс-лист виробника товару, бо по суті являє собою комерційну пропозицію, тобто є діловим листом клієнту щодо продукту, його асортименту, який буде поставлятися, і не містить відомостей щодо «дійсної вартості» товару.

Додаткових документів з вартісними показниками від виробника товару не надано, тому, можна вважати неспростовними сумніви відсутності складової митної вартості.

Судом встановлено, що 10.09.2020 ПрАТ «МНВЦ «ІНФОРМТЕХ» надіслано листа №46 з інформацією: «У зв`язку з недопущенням простою та виробничою необхідністю одержання вантажу згідно ЕМД №UA807170/2020/044845, прошу прийняти рішення не дотримуючись десятиденного терміну».

Відповідно до вимог частини 5 статті 55 МКУ була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МК України); невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МК України (п.3 ч.6 ст.54 МК України).

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З огляду на положення МКУ та зазначений висновок Верховного Суду, який, відповідно до частини 5 статті 242 КАСУ, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, саме на позивача покладається обов`язок доведення правильності визначення митної вартості свого товару, заявленої у ЕМД UA807170/2020/044845 від 03.09.2020.

В ході розгляду справи підтверджується, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що встановлені обставини у вигляді розбіжностей в наданих до митного оформлення документах та заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товарів.

Відповідно до положень ч.3 ст.57 МКУ митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.

11.09.2020 митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди) та керуючись статтями 54, 55, 60, 64 МКУ митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UA807000/2020/001795/2 за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено за рівнем митної вартості 1,01 дол.США за 1 кг товару. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна у ЄАІС та АСМО «Інспектор» цінова інформація про митні оформлення подібних товарів здійснене у максимально наближений термін, а саме за ЕМД №UA500020/2020/221690 від 31.07.2020. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до ст.ст. 60,61 МКУ.

Підстави обрання другорядного (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) методу визначення митної вартості, джерела зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що товар ПАТ "МНВЦ "Інформтех" був оформлений у митному відношенні у вільне використання по МД № UA807170/2020/046515 від 11.09.2020 з використанням права декларанта на випуск товару у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ у відповідності до положень частини 7 статті 55 МК України.

На підставі встановлених обставин суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів оформлене з додержанням вимог ч.2 ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

А тому, на погляд суду, Слобожанською митницею Держмитслужби правомірно обрано другорядний метод визначення митної вартості та прийнято відповідне Рішення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування картки відмови судом зазначається наступне.

Відповідно до ст.256 Митного кодексу України (далі – МКУ) відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Зважаючи на прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів позивача, Слобожанською митницею Держмитслужби була оформлена оскаржувана картка відмови, яка винесена у спосіб, що визначений Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672.

Товари позивача були оформлені та випущені у вільний обіг за новою електронною митною декларацією (далі - ЕМД) №UA807170/2020/046515 від 11.09.2020 і на теперішній час саме ця декларація має юридичну силу.

Відповідно до ч.8 ст.264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

З викладеного вбачається, що оскаржувана картка відмови вичерпала свою дію фактом її виконання позивачем шляхом здійснення декларування товарів за новою митною декларацією.

Судове рішення повинне бути спрямоване на відновлення порушених прав, свобод та інтересів та у випадку задоволення позовної вимоги, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало б його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 по справі №826/4418/14.

Зважаючи на вищезазначене, вимога позивача про скасування картки відмови №UA807170/2020/01006 від 11.09.2020 не є належним та правильним способом захисту прав позивача, оскільки скасування оскаржуваної картки відмови не поновлюватиме митну декларацію, за якою було вперше заявлено до митого оформлення товар позивача, бо цей товар вже оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг за іншою митною декларацією.

Вказана позиція митниці підтверджується висновками Верховного Суду, зазначеними, зокрема, у постанові від 21.02.2018 по справі №826/15718/16 (адміністративне провадження №К/9901/3037/17), у якій суд зазначив: «задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин».

З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови оформлені з додержанням вимог ч.2 ст.55 МКУ та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, а коригування митної вартості товарів позивача здійснене Слобожанською митницею Держмитслужби у відповідності до ст.ст.52-64 МК України та Методичних рекомендацій.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1-2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником позивача не було надано до суду достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження обставин у справі, а тому суд дійшов висновку, що у працівників Слобожанської митниці Держмитслужби були правові підстави для винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 №UA807000/2020/001795/2 та Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2020 №UA807170/2020/01006.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень забезпечив реалізацію управлінської функції, відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги заявленого позову необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлений 25 березня 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.