Рішення № 95810842, 24.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4120/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді- Петросян К.Є.,

за участю секретаря судового засідання – Вакуленка А.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Шарка Д.Р.,

представника 1-го відповідача – Антонцевої І.І,

представника 2-го відповідача – Радіонової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Шарка Дмитра Равілійовича в інтересах ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації – Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Комісії з припинення юридичної особи – Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Луганської обласної державної адміністрації – Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (далі 1-й відповідач), Комісії з припинення юридичної особи – Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (далі Департамент екології та природних ресурсів ЛОДА або 2-й відповідач) про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в обґрунтування якого зазначено таке.

Позивач з 30.08.2014 працює директором Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації відповідно до розпорядження №30с-к від 28.08.2014.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26.03.2020 № 133-к, ОСОБА_1 звільнено з посади директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації 26.03.2020 відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці та неможливістю переведення на іншу роботу. Вказане розпорядження було прийнято 1-м відповідачем, зокрема враховуючи лист Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 78/3/26-2683дск «Про скасування допуску до державної таємниці» та розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці».

Позивачем було оскаржено у судовому порядку розпорядження голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26.03.2020 № 133-к про звільнення ОСОБА_1 з посади, а також розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці». Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 360/1427/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним, скасування розпорядження № 133-к від 26.03.2020 та рішення про скасування доступу до державної таємниці, поновлення на посаді – задоволено: визнано протиправними та скасовано розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13 березня 2020 року № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці», а також розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 26 березня 2020 року № 133-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації з 27 березня 2020 року та в частині поновлення на посаді рішення суду допущено до негайного виконання.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі № 360/1427/20, розпорядженням голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 354-к скасовано розпорядженням голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Луганської обласної державної адміністрації від 26.03.2020 № 133-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено позивача на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації з 27.03.2020.

Цього ж дня, позивача було ознайомлено із розпорядженням голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 358-к, яким ОСОБА_2 звільнено з посади директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації 07.10.2020 відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці та неможливістю переведення на іншу роботу.

Позивач вважає розпорядження 1-го відповідача протиправним, оскільки за змістом воно тотожне скасованому судовим рішенням у справі № 360/1427/20 розпорядженню від 26.03.2020 № 133-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Крім того, зазначає, що як на підставу звільнення оскаржуване розпорядження ід 07.10.2020 № 358-к містить посилання на лист Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 78/3/26-2683дск «Про скасування допуску до державної таємниці». В той же час, допуск до державної таємниці був скасований ОСОБА_1 розпорядженням Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13 березня 2020 року № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці», яке судовим рішенням скасовано.

Після того, як позивач дізнався про розпорядження голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 358-к щодо свого звільнення, у зв`язку з емоційним потрясінням був змушений звернутися за медичною допомогою, в результаті чого госпіталізований. З 07.10.2020 по 23.10.2020 ОСОБА_1 перебував на лікуванні, про що повідомив 1-го відповідача заявою від 07.10.2020 б/н.

З підстав звільнення ОСОБА_1 в період його перебування на лікарняному, а також за наявності рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 360/1427/20, позивач вважає розпорядження голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 358-к протиправним та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 358-к від 07 жовтня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » і поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації з 08 жовтня 2020 року;

- стягнути з Комісії з припинення юридичної особи - Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 231008,96 грн.

1-м відповідачем через канцелярію суду 16.11.2020 надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Луганська обласна державна адміністрація – Луганська обласна військово-цивільна адміністрація позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, з огляду на таке (т.1 а.с.60-68).

Листом Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 78/3/26-2863дск «Про скасування допуску до державної таємниці» облдержадміністрацію повідомлено, що ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці у зв`язку з обставинами, які підпадають під визначення пункту 3 частини другої статті 23 Закону України «Про державну таємницю» (далі - Закон) - невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

На підставі статей 6, 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», частини п`ятої статті 26 Закону, частини другої статті 40 КЗпП України та з урахуванням листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 78/3/26-2863дск «Про скасування допуску до державної таємниці», розпорядженням позивача звільнено з посади директора Департаменту 26.03.2020 відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці та неможливістю переведення на іншу посаду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 360/1427/20 визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці», визнано протиправним та скасовано розпорядження, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту з 27.03.2020, зобов`язано облдержадміністрацію забезпечити позивачу можливість пройти перевірку знань законодавства про державну таємницю відповідно до вимог пункту 117 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 № 939, з урахуванням наданої судом правової оцінки.

В частині поновлення позивача на посаді рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 360/1427/20 на підставі пункту 3 частини першої статті 371 КАС України допущено до негайного виконання.

На виконання цього рішення суду, розпорядженням голови від 07.10.2020 № 354-к «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » скасовано розпорядження голови від 26.03.2020 № 133-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено позивача на посаді директора Департаменту з 27.03.2020.

Станом на 07.10.2020 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 360/1427/20 не набрало законної сили, зокрема, в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці».

Факт відсутності у ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, у зв`язку із його скасуванням, станом на 07.10.2020 не спростовано.

За даними управління по роботі з персоналом апарату облдержадміністрації (лист від 11.11.2020 № 277):

на 07.10.2020 вакантними посадами, призначення на які здійснюється головою, були посади: директора Департаменту економічного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності та туризму облдержадміністрації, директора Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації та начальника Управління промисловості, транспорту та зв`язку облдержадміністрації;

особи, призначені головою у період звільнення ОСОБА_1 , відсутні.

Кожна із цих посад (вакантних на 07.10.2020), як і посада директора Департаменту, передбачають необхідність забезпечення реалізації державної політики захисту інформації з обмеженим доступом, про що свідчать посадові інструкції керівників названих структурних підрозділів облдержадміністрації, завірені належним чином копії яких додаються до відзиву.

На думку відповідача, це підтверджує як неможливість переведення ОСОБА_1 на іншу посаду так і продовження ним виконання обов`язків за посадою директора Департаменту, у зв`язку із чим розпорядженням його звільнено з посади.

Оскільки видання розпорядження передувало погіршенню самопочуття ОСОБА_1 , що підтверджується і змістом адміністративного позову, відтак при виданні розпорядження не було допущено порушення вимог частини третьої статті 40 КЗпП України. Заборона звільнення стосується випадків, коли працівник вже перебуває на лікарняному, а роботодавець, знаючи про це, звільняє його.

На час видання розпорядження позивач ще не перебував на лікарняному, тому порушення вимог частини третьої статті 40 КЗпП України у даному випадку відсутнє.

Розпорядження вручено ОСОБА_1 07.10.2020 до 14.00 год., що підтверджується довідкою відділу по роботі з персоналом та нагород апарату облдержадміністрації від 13.11.2020 № 279.

Повідомлення ОСОБА_1 про тимчасову непрацездатність надіслано ним облдержадміністрації 07.10.2020 о 15.47 год., що підтверджується роздруківкою з електронної пошти Zimbra.

На час видання та вручення ОСОБА_1 розпорядження відповідач не знав, не міг знати і не повинен був знати про те, що позивач через півтори години після вручення розпорядження нездужає.

На підставі викладеного, просив суд відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

2-м відповідачем через канцелярію суду 16.11.2020 надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Департамент екології та природних ресурсів ЛОДА заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на таке (т.1 а.с.53-56).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/1427/20 позов ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним, скасування розпорядження № 133-к від 26.03.2020 та рішення про скасування доступу до державної таємниці, поновлення на посаді було задоволено.

07.10.2020 розпорядженням голови облдержадміністрації № 354-к «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » позивача поновлено на посаді з 27.03.2020 та скасовано розпорядження від 26.03.2020 № 133-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

У цьому розпорядженні не йшлося мови про необхідність Департаменту здійснити виплату позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу, а Департамент відповідно не приймав самостійно таких рішень, з огляду на те, що зазначеною справою № 360/1427/20 питання щодо стягнення суми середнього заробітку судом не вирішувалось, оскільки таких вимог до Департаменту позивачем заявлено не було, а інших вказівок та доручень від керівництва облдержадміністрації до Департаменту не надходило.

Відповідно до Положення про Департамент, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.10.2017р. №748 (в редакції від 21.12.2019 №1060), Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, який утворюється головою облдержадміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації та забезпечує виконання покладених на нього завдань, визначених цим положенням.

Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Структурні підрозділи, утворені як юридичні особи публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.

Відповідно до пункту 12 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 887, керівник структурного підрозділу подає на затвердження голові місцевої держадміністрації проекти кошторису та штатного розпису структурного підрозділу в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці його працівників.

Відповідно до пункту 13 Типового положення граничну чисельність, фонд оплати праці працівників структурного підрозділу визначає голова місцевої держадміністрації у межах відповідних бюджетних призначень.

З огляду на викладене, питання щодо призначення на посаду та звільнення з посади позивача є виключною компетенцією голови облдержадміністрації так само і як прийняття рішень щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу позивачу.

Зазначив, що Департамент не порушував прав та інтересів позивача, не позбавляв його можливості працювати, з огляду на те що Департамент не є суб`єктом призначення позивача. Отже, будь-якого спору з питань виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу між Департаментом та позивачем не було, а зазначене питання щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідною вимогою позивача, що може бути задоволено судом у разі визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення позивача та покладання обов`язків на належного відповідача щодо зобов`язання вчинити певні дії у відновленні порушених прав позивача.

Сторонами подано наступні заяви по суті справи:

представником позивача 23.11.2020 через канцелярію суду подано відповідь на відзиви відповідачів (т.1 а.с.120-124).

1-м відповідачем через канцелярію суду 01.12.2020 подано заперечення на відповідь позивача на відзив (т.1 а.с.173-178).

Ухвалою суду від 28.10.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с. 43-44).

Ухвалою суду від 01.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника другого відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Комісії з припинення юридичної особи – Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (т.1 а.с.197-199).

Ухвалою суду від 21.12.2020 зупинено провадження у справі № 360/4120/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/1427/20 (т.1 а.с. 212-213).

Ухвалою суду від 16.02.2021 поновлено провадження по справі (т.2 а.с.1).

Ухвалою суду від 16.02.2021 зупинено провадження по справі за клопотанням сторін про надання їм часу для примирення (т.2 а.с.8).

Ухвалою суду від 02.03.2021 поновлено провадження по справі (т.2 а.с.12).

Ухвалою суду від 02.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження по справі (т.2 а.с.24).

Ухвалою суду від 02.03.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті (т.2 а.с.25).

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні пред`явленому позову, просили його задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, просили відмовити у задоволенні позовних вимог, а також заперечували проти заявленої суми витрат на правову допомогу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-74 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 29.10.2014 № 919-6152, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.9-13).

Розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 28.08.2014 № 30с-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації з 30.08.2014(т.1 а.с.14).

Посада позивача передбачала наявність допуску до державної таємниці, що підтверджується витягом із структури з номенклатури посад ЛОДА (т.1 а.с.116-117).

Сторонами визнається, що 13.03.2020 Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях видано розпорядження №64д/дск “Щодо скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 ”, яке доведене до Луганської обласної державної адміністрації листом від 13.03.2020 за №78/3/26-2683дск та запропоновано прийняти рішення відповідно до вимог частини п`ятої статті 26 Закону України "Про державну таємницю" (т.1 а.с. 180-181).

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26.03.2020 № 133-к ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації 26 березня 2020 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці та неможливістю переведення на іншу роботу (т.1 а.с.15).

Позивачем оскаржено до суду розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 64д/дск “Щодо скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 ”, а також розпорядження Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації № 133-к від 26.03.2020 «Про звільнення ОСОБА_3 ».

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі № 360/1427/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13 березня 2020 року № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці»;

- визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 26 березня 2020 року № 133-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації з 27 березня 2020 року (т.1 а.с.16-17, 238-250).

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі № 360/1427/20, розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 354-к від 06.10.2020 скасовано розпорядження голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26.03.2020 № 133-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації з 27.03.2020 року (т.1 а.с.19).

07.10.2020 головою Луганської обласної державної адміністрації – керівником обласної військово-цивільної адміністрації видано розпорядження № 358-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації 07 жовтня 2020 року у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці та неможливістю переведення на іншу роботу (т.1 а.с.20).

Листком непрацездатності серії АДР №013160 підтверджено факт перебування позивача на амбулаторному лікуванні в період з 07.10.2020 по 23.10.2020, про що 1-го відповідача повідомлено позивачем заявою від 07.10.2020 (т.1 а.с.22-24).

Не погоджуючись із своїм звільненням на підставі розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 358-к, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади згідно з вимогами частини другої статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-XIV (далі Закон № 586).

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 5 Закону № 586 склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій та у межах бюджетних асигнувань визначають їх структуру.

Частинами другою, третьою статті 11 Закону № 586 передбачено, що керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій. Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій зі статусом юридичних осіб публічного права здійснюють визначені Законом України "Про державну службу" повноваження керівника державної служби у цих структурних підрозділах.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби та правовий статус державного службовця визначаються Законом України “Про державну службу“ від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон № 889).

Відповідно до вимог частини 1 статті 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно із частиною третьою статті 5 Закону № 889 дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частиною першою статті 7 Закону № 889 визначено, що державний службовець має право, зокрема на: повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Обов`язки державного службовця визначені в статті 8 Закону № 889, серед яких державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення) ( абзац частини першої статті 8 Закону № 889).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 889 державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті (частина друга статті 9 Закону № 889).

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України врегульовано Законом України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 № 3855-XII (далі Закон № 3855).

Відповідно до статті 1 Закону № 3855 державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Частиною п`ятою статті 5 Закону № 3855 передбачено, що спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.

Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій (частина шоста статті 5 Закону № 3855).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 3855 звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зазначений Звід та зміни до нього набирають чинності з моменту опублікування в офіційних виданнях України.

Скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (частина друга статті 26 Закону № 3855).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органами Служби безпеки України здійснюється скасування раніше наданого допуску до державної таємниці у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 Закону № 3855. Тобто, у будь-який час після виявлення обставин, передбачених статтею 23 Закону органи Служби безпеки України мають право прийняти відповідне рішення про скасування допуску до державної таємниці. При цьому, вказана стаття не містить строку але визначає обов`язковість наявності обставин визначених статтею 23 Закону № 3855.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону № 3855 громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

Згідно із частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі № 360/1427/20 розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 354-к було поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації з 27.03.2020.

При цьому, як пояснила у судовому засіданні та зазначила у запереченні представник 1-го відповідача, дане розпорядження було видано на виконання рішення суду в частині допущення його до негайного виконання щодо поновлення позивача на посаді. Разом з тим, станом на 07.10.2020 рішення суду по справі № 360/1427/20 не набрало законної сили, зокрема, в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці». Відтак, станом на 07.10.2020 у ОСОБА_1 був відсутній допуск до державної таємниці, що об`єктивно унеможливило продовження реалізації ОСОБА_1 повноважень за посадою і слугувало підставою для видання оскаржуваного розпорядження від 07.10.2020 № 358-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (т.1 а.с.173-178).

Матеріалами справи підтверджується, що розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 358-к, яке є предметом спору по даній справі, видано, зокрема, враховуючи лист Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 78/3/26-2683 дск «Про скасування допуску до державної таємниці» (т.1 а.с.20).

Саме цим листом Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях було доведено до Луганської обласної державної адміністрації інформацію про прийняття розпорядження ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 та висловлено прохання щодо прийняття 1-м відповідачем рішення відповідно до вимог частини п`ятої статті 26 Закону України «Про державну таємницю» (т.1 а.с.180-181).

В свою чергу, розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 26.03.2020 № 133-к «Про звільнення ОСОБА_1 » також було видано враховуючи лист Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 78/3/26-2683 дск «Про скасування допуску до державної таємниці» (т.1 а.с.15).

Тобто, у випадках видання головою Луганської обласної державної адміністрації - керівником Луганської обласної військово-цивільної адміністрації розпоряджень (як від 26.03.2020 № 133-к так і від 07.10.2020 № 358-к), підставою для цього слугувало розпорядження ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 64д/дск про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, доведене до відмов 1-го відповідача листом від 13.03.2020 № 78/3/26-2683 дск.

Разом з тим, правомірність розпорядження ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 64д/дск про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, було предметом спору у справі № 360/1427/20. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі № 360/1427/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021, зокрема визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13 березня 2020 року № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці».

В силу вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на час розгляду даної справи, розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 64д/дск «Щодо скасування допуску до державної таємниці» є незаконним, що виключає неможливість реалізації позивачем повноважень за посадою і є підставою для визнання розпорядження 1-го відповідача від 07.10.2020 № 358-к «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним.

В межах спірних правовідносин відповідно до статті 235 КЗпП України ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування розпорядження від 07.10.2020 № 358-к та поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено з 08.10.2020.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 358-к, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Вирішуючи питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та періоду його стягнення, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами і доповненнями) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, підпунктом 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Пунктом 4 Порядку № 100 визначено, що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Отже, якщо особа протягом чотирьох місяців перед звільненням не працювала (не мала заробітку з підстав, що від неї не залежали), її середньоденна заробітна плата визначається установленим їй посадовим (місячним) окладом і тарифною сіткою.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.05.2020 по справі №П/811/636/17.

Як встановлено матеріалами справи, розпорядженням голови облдержадміністрації від 26.03.2020 № 133-к ОСОБА_1 було звільнено з 26.03.2020. На виконання рішення суду від 06.10.2020 у справі № 360/1427/20, ОСОБА_1 було поновлено на роботі 07.10.2020 розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.10.2020 № 354-к та в цей же день звільнено оскаржуваним розпорядженням від 07.10.2020 № 358-к.

Таким чином, в даній справі подією, з якою пов`язана виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу є 07.10.2020 - дата звільнення, а не 26.03.2020 як помилково зазначає позивач у своєму позові, оскільки 26.03.2020 є датою, з якою пов`язана виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу в іншій справі.

Відтак, попередніми місяцями роботи ОСОБА_1 є серпень-вересень 2020 року, коди позивач не працював. У період червень-липень 2020 року позивач також не працював, отже розрахунок має проводитися з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

За наведених обставин, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 підлягає здійсненню виходячи із відомостей довідки про середню заробітну плату від 10.11.2020 № 7, а не від 09.10.2020 № 5, яка стосується періоду січень-лютий 2020 року по іншій справі (т.1 а.с. 21).

Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки від 10.11.2020 № 7 Департаменту екології та природних ресурсів середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1028,57 грн, середньомісячна кількість днів за період – 21, середньомісячна заробітна плата – 21600,00 грн (т.1 а.с.69).

День звільнення (07.10.2020) є останнім робочим днем позивача, відтак період вимушеного прогулу розпочинається з наступної дати, що слідує за днем звільнення. Оскільки з 07.10.2020 по 23.10.2020 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, а 24.10.2020 та 25.10.2020 є вихідними днями, вимушеним прогулом, з урахуванням періоду тимчасової працездатності та датою винесення рішення є період з 26.10.2020 по 24.03.2021, що складає 104 робочих днів.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 106971,28 грн (1028,57 грн х 104 робочі дні), який підлягає стягненню з Комісії з припинення юридичної особи – Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, з яким позивач безпосередньо перебував у трудових відносинах і який здійснював нарахування і виплату заробітної плати позивачу.

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, 2-й відповідач, як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу на суму 10000,00 грн.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні 24.03.2021 повідомив суд, що після винесення судового рішення у справі протягом п`яти днів ним будуть подані докази на суму витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Отже, питання щодо витрат на правничу допомогу буде вирішено судом у разі надходження відповідної заяви та доказів.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки, позивач від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката Шарка Дмитра Равілійовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Луганської обласної державної адміністрації – Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022450, місцезнаходження: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т. Центральний, 59), Комісії з припинення юридичної особи – Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38681878, місцезнаходження: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т. Центральний, 54-б) про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 07 жовтня 2020 року № 358-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації з 08 жовтня 2020 року.

Стягнути з Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.10.2020 по 24.03.2021 в сумі 106971,28 грн (сто шість тисяч дев`ятсот сімдесят одна гривня 28 копійок) з урахуванням належних відрахувань.

В решті вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 26 березня 2021 року.

Суддя К.Є. Петросян