Рішення № 95809740, 26.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Справа № 160/2820/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради щодо відмови, оформленої листом 4341 від 13.11.2020 року, у призначенні та виплаті позивачу ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної адресної допомоги як особі, що переміщена з тимчасового окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради призначити та виплатити позивачу ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасового окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що у зв`язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в населеному пункті за місцем проживання позивача у Донецькій області, останній був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до м.Кривого Рогу. Відповідно до довідки № 1240-906 від 30.11.2015 року позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Відповідно до довідки фактичне місце проживання позивача в Дніпропетровській області за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки позивач досяг пенсійного віку, відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року № 505 (далі - Порядок № 505), на його думку, він має право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Проте Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради позивачу відмовлено у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року, що стало підставою для звернення до суду. Позивач вважає, що є безпідставною відмова відповідача щодо призначення та виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої Порядком №505, за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року, оскільки позивач є непрацездатною особою, особою пенсійного віку та відповідно до Порядку 505 мав право на отримання зазначеної допомоги. Крадіжка в позивача паспорту не може мати наслідком неотримання передбачених законодавством соціальних виплат.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи; витребувано від управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради особову справу ОСОБА_1

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

18.03.2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що в особовій справі позивача відсутня заява для продовження виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року. Отже, твердження позивача про неправомірність дій управління є безпідставним, оскільки відповідач не мав можливості призначити адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, без подання заяви у період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року.

25.03.2021 року до суду надійшов оригінал особової справи позивача №680598.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , має довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1240-906 від 30.11.2015 року, відповідно до якої:

- зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 ;

- фактичне місце проживання/перебування – АДРЕСА_3 .

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради, як отримувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 01.12.2015 року.

05.04.2019 позивач в черговий раз подав до управління заяву на продовження виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покритті витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк. Допомога була призначена за період з 05.04.2019 року по 04.12.2019 року та виплачена у повному обсязі.

Наступна заява була надана позивачем лише 28.02.2020 року. В заяві було зазначено дані паспорта, який позивачу було видано 24.02.2020 року. На підставі цієї заяви допомога була призначена на період з 28.02.2020 року по 27.08.2020 року та виплачена у повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не отримував адресну допомогу у період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року.

06.11.2020 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради зі зверненням щодо невиплати коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року.

Листом від 13.11.2020 року за вих.№4341 Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради надано відповідь на звернення позивача, в якій зазначено, що в особовій справі позивача відсутня заява за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року для продовження виплати адресної допомоги, а тому у відповідача не має законних підстав для призначення і виплати адресної допомоги за вказаний період.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні та виплаті адресної допомоги за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

02.09.2014 прийнятий Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", що набрав чинності 15.10.2014, яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

01.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505, якою затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (тут і надалі посилання на норми Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї). Загальна сума допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Згідно з абзацами першим, четвертим пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Судом встановлено, що позивачу не було призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року, через неподання відповідної заяви про продовження виплати.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Порядку № 505 для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Отже, з аналізу положень Порядку № 505 випливає, що для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк необхідне дотримання певного порядку, а саме:

- звернення уповноваженого представника сім`ї за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до уповноваженого органу із заявою;

- повідомлення представником сім`ї про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги; подання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2019 року у справі №551/817/16-а.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою лише 28.02.2020 року.

Неможливість звернення раніше із відповідною заявою пояснюється тим, що позивач не міг звернутись до відповідача вчасно, через те, що в нього було викрадено паспорт, що підтверджується талоном єдиного обліку №244 про прийняття і реєстрацію про кримінальне правопорушення – 24.09.2019 року.

Новий паспорт позивачем було отримано лише 24.02.2020 року, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , виданим на ім`я позивача.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, він звертався на початку грудня 2019 року до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради із заявою в порядку абз. 3 п. 5 Порядку № 505, проте заява не була прийнята через відсутність паспорту.

Не прийняття відповідачем у ОСОБА_1 заяви пояснюється доводами відповіді відповідача від 13.11.2020 року №4341 про відмову у виплаті адресної допомоги за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року, в якій міститься посилання на п. 5 Порядку №505, в якому зазначено, що уповноважений представник сім`ї пред`являє посадовій особі паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Таким чином, оскільки обов`язковою умовою звернення із заявою згідно п. 5 Порядку №505 є подання документа, що підтверджує особу та її громадянство, позивач був об`єктивно позбавлений можливості звернутись з відповідною заявою про виплату адресної допомоги у період з 24.09.2019 року по 24.02.2020 року.

Під час розгляду даної справи судом не встановлено умислу (вини) позивача, спрямованого на порушення Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Незвернення позивачем вчасно із заявою про надання щомісячної адресної допомоги відбулось через обставини, які не залежали від волі позивача.

У рішенні Конституційного Суду України в від 29.06.2010 №17-рп/2010 вказано, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) неодноразово висловлював свою позицію, у відповідності до якої принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Зокрема, на думку суду, вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права, тлумачитися у спосіб, сумісний з верховенством права і найбільш сприятливий для особи (рішення у справах "Полторацький проти України" (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29.04.2003, заява №38812/97, §155, "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine), від 09.01.2013, заява №21722/11, §170, "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010, заяви №23759/03 та №37943/06, §57).

При цьому, під терміном "закон" слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" і "передбачуваності". "Закон" повинен бути належним чином доступним: громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку. Крім того, норма не може розглядатися як "закон", якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку. Громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія (рішення у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), рішення від 23.06.1995, заява №18139/91, §37).

Звертаючись до відповідача із заявою про виплату адресної допомоги, позивач мав очікуванні сподівання на вирішення його питання з урахуванням обставин, які ускладнили своєчасне звернення до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради.

З огляду на те, що несвоєчасне звернення позивача із заявою про надання щомісячної адресної допомоги відбулось через обставини, які не залежали від волі позивача, суд вважає, що позивач має право на призначення та виплату щомісячної адресної допомоги як особі, що переміщена з тимчасового окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року.

Приймаючи рішення, суд керується позицією Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору за подачу позову до суду ухвалою від 01.03.2021 року.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради (вул.Ухтомського, 23, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50083, код ЄДРПОУ 03192359) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради щодо відмови, оформленої листом №4341 від 13.11.2020 року, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги як особі, що переміщена з тимчасового окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасового окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 05.12.2019 року по 27.02.2020 року.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова