Ухвала суду № 95805895, 25.03.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

справа № 216/1618/21

номер провадження № 1-кс/216/649/21

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

25 березня 2021 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сидорак В.В.,

за участю секретаря судового засідання Балі А.І.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Бабаліча В.М., погодженого із прокурором Криворізької Центральної окружної прокуратури Норко Д.Ю., у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021040230000230 від 08.02.2021 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не працюючого, має повну середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх осіб не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 03.08.2020 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 309 ч. 1, 15 ч. 3, 185 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого, з іспитовим строком 2 роки.

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

Учасники судового розгляду

прокурор Норко Д.Ю.

підозрюваний ОСОБА_1 ,

захисник Кудрявцев А.Л.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 30.01.2021, приблизно о 18:00 год., знаходячись по вул. Старовокзальна, що в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, діючи з метою подальшого вчинення злочину, вступив у змову з раніше знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Далі, ОСОБА_1 , 30.01.2021, приблизно о 18:00 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, знаходячись поблизу буд. 45 по вул. Старовокзальна, що в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, діючи групою осіб та на виконання і реалізацію заздалегідь виниклого умислу та попередньої злочинної змови, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи заздалегідь виниклий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи довірою присутнього на місці події потерпілого ОСОБА_3 , ввів останнього в оману щодо необхідності здійснення телефонного дзвінка з належного потерпілому мобільного телефону «Samsung Galaxy A6» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 вартістю 3100 грн., в комплекті з sim-картою оператора мобільного зв`язку України «Київстар», якій відповідає абонентський номер НОМЕР_3 , що не становить матеріальної цінності (далі за тактом - мобільний телефон), що на той час знаходився в руках ОСОБА_3 , в дійсності не маючи намірів на його повернення та переслідуючи за мету заволодіння майном останнього під надуманим приводом.

Далі, знаходячись там же, потерпілий ОСОБА_3 , будучи введеним в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_1 , будучи впевненим в добросовісності дій останнього, довіряючи йому, добровільно передав ОСОБА_1 вищезгаданий мобільний телефон.

Після чого, ОСОБА_1 , діючи на досягнення єдиного злочинного наміру направленого на відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, а саме вищезгаданим мобільним телефоном, належного ОСОБА_3 , заздалегідь не збираючись повертати вказане майно, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, передав його з рук в руки також присутньому на місці події ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився поруч та безпосередньо в зоні прямої видимості для потерпілого, з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, утримуючи в руках належний ОСОБА_3 мобільний телефон, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, незважаючи на заклики потерпілого припинити протиправні дії, втік з місця вчинення кримінального правопорушення, при цьому ОСОБА_1 , з метою позбавлення можливості ОСОБА_3 переслідувати ОСОБА_2 , почав деякий час фізично утримував потерпілого за руки на місці злочину, після чого також зник з місця вчинення злочину, таким чином довівши звій злочинний намір до кінця, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на суму 3100 грн.

25 березня 2021 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого. Наявні докази вчинення підозрюваним кримінальних правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину; у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років; вік підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням волі, на час досудового розслідування підозрюваний офіційно не працевлаштований, раніше судимий, вчинив злочин під час перебування на іспитовому терміні. Вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання ним процесуальних рішень, більш м`який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Просить врахувати, що підозрюваний вже обвинувачується в іншому кримінальному правопорушенні відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, на шлях виправлення не став, та знову вчинив аналогічний злочин.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив не обирати стосовно нього найсуворіший запобіжний захід та пояснив, що дійсно вчинив злочин. Просить обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання.

Захисник Кудрявцев А.Л. підтримав думку свого підзахисного, просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

З матеріалів подання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12021040230000230 від 08.02.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Про підозру у вчиненні даного злочину ОСОБА_1 повідомлено 25 березня 2021 р., злочин у вчиненні якого підозрюється останній відноситься до категорії тяжких злочинів за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачуються у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд погоджується з доводами прокурора про наявність обґрунтованої підозри висунутої підозрюваному, що підтверджується:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом огляду місця події від 08.02.2021, під час якого встановлено місце вчинення злочину;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками;

- довідкою з ПТ "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал".

Обґрунтованими є також доводи прокурора про наявність достатніх підстав вважати, про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризики:

- переховування від суду в зв`язку із тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим;

- вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на те, що останній раніше судимий за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, висновків не зробив, та знову вчинив тяжкий корисливий злочин, перебуваючи на іспитовому терміні;

- вплив на потерпілого, зважаючи на те, що ОСОБА_1 після звернення потерпілого до органів поліції з заявою про вчинення відносно нього злочину погрожував йому фізичною розправою.

Пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно, а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (рішення від 4 жовтня 2005 року у справі "Бекчієв проти Молдови" (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, п. п. 56 та 59 з подальшими посиланнями).

Таким чином, суд вважає, що прокурор в достатній мірі обґрунтував наявність обґрунтованої підозри та ризику для обрання запобіжного заходу.

А тому, у відповідності до положень ст. 194 КПК України, у суду є підстави для застосування до підозрюваної запобіжного заходу.

Разом з тим, у відповідності до положень ч. 4 ст. 194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На думку суду, стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу для запобігання визначеним ризикам. Так під час судового розгляду встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, мешкає разом зі своєю матір`ю, яка є інвалідом ІІ групи та яке перебуває на його утриманні.

При цьому суд враховує практику Європейського Суду з прав людини у питанні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, у справі «Смірнови проти Росії» від 24.07.2003 року, п. 60 ЄСПЛ зазначив, що «ризики переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобігання ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування». У справі «Тимошенко проти України» від 30.04.2013 року, п. 270 Європейський суд з прав людини вказав, що ймовірне перешкоджання підозрюваним встановленню істини у справі та його зневажлива поведінка не виправдовують позбавлення свободи за підпунктом «с» п. 1 ст. 5 Конвенції.

Надаючи оцінку поданим по клопотанню доказам, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підозрюваному достатнього обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до ч.3 п.1 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами статей 177,178, 181, 186, 194, 195, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Бабаліч В.М. по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040230000230 від 08.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, а саме по 23.05.2021 року.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалу про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту передати на виконання в Криворізьке РУП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або реєстрації;

- не залишати території домоволодіння будинку АДРЕСА_2 цілодобово.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: В.В. Сидорак

Копію зазначеної ухвали мені вручено "___"______ 2021 року, о «____» год.

Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний Д.В. Савіщев