Рішення № 9580577, 11.05.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2010 р. Справа № 12/787

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача Бондара В.В. за посадою директор, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтартранспостач»до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 12635 грн. 16 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору на відпуск нафтопродуктів споживачам № б/н від 06.02.2006 року, 7634 грн. 54 коп. основного боргу, 5000 грн. 62 коп. інфляційних втрат, що разом складає 12635 грн. 16 коп., та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 126 грн. 35 коп., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

06.02.2006 року сторонами укладено договір на відпуск нафтопродуктів споживачам № б/н, за умовами якого постачальник (позивач) зобовязаний здійснювати заправку нафтопродуктами автотранспорт споживача, на власній автозаправній станції, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 167, а споживач (відповідач) прийняти і оплатити їх. Відповідно п. п. 2.1. договору, відповідач зобовязаний був здійснити оплату за нафтопродукти згідно з видатковими накладними позивача на протязі 3-х кварталів з дати їх виписки, але не пізніше 9-ти місяців, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання договору за видатковими накладними №№ ІТ-0000664 від 20.07.2006 року, ІТ-0000706 від 31.07.2006 року, ІТ-0000839 від 31.08.2006 року (а.с. 5-7), позивач відпустив, а відповідач прийняв нафтопродукти на загальну суму 8343 грн. 50 коп.

Відповідач свої зобовязання по договору не виконав, за надану нафтопродукцію розрахувався частково, заборгованість складає 7634 грн. 54 коп.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобовязання відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобовязання не звільняє сторони від обовязку виконати зобовязання в натурі, порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат передбачена ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 126 грн. 35 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 362 грн. 35 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, інд. 18005, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтартранспостач», вул. Громова, буд. 167, м. Черкаси, інд. 18000, код ЄДРПОУ 25584924 7634 грн. 54 коп. основного боргу, 5000 грн. 62 коп. інфляційних втрат та 362 грн. 35 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов