ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2010 р. Справа № 13/754
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Скиби Г.М., секретаря судового засідання –Жицької О.М., в приміщенні господарського суду розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз», м. Одеса, вул. Катерининська, 25, оф. 15
до сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Маяк-агро», м. Шпола, вул. Нахімова, 63-А
про стягнення 19 350,48 грн. заборгованості, санкцій та зобов‘язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
позивача: Олейніков Є.М. –за довіреністю;
відповідача: Білоус В.П. –за довіреністю.
Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 17929,24 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 1421,24 грн. неустойки та зобов‘язати відповідача повернути позивачу отримане за договором фінансового лізингу майно.
В обґрунтування позовних вимог посилається на таке:
на виконання пропозиції сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Маяк-агро»про придбання майна на умовах фінансового лізингу, між позивачем та відповідачем 24.02.2009р. був укладений договір фінансового лізингу №012-ОД-С-Ф-008, відповідно до якого позивачу було передано трактор «Беларус-82П»загальною вартістю 154000 грн., що підтверджено договором купівлі-продажу від 24.02.2009р., актом приймання-передачі майна від 04.03.2009р. Позивач передав цей трактор відповідачу в платне користування на 36 місяців, а останній зобов‘язався на умовах договору лізингу щомісячно сплачувати лізингові платежі. Факт передачі вказаного майна не заперечений сторонами.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до умов договору лізингу відповідач зобов‘язався прийняти об‘єкт лізингу, своєчасно та у повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов цього договору.
Позивач зазначає, що відповідач сплату лізингових платежів здійснював із систематичним порушенням строків та порядку їх сплати.
Станом на 08.04.2010р. заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів складає 17929,24 грн.
Відповідно до ст. ст. 629, 526 ЦК України договір є обов‘язковим для виконання сторонами, а зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 530 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено обов‘язковість своєчасного виконання зобов‘язань.
Відповідно до ст. 292 ГК України лізинг— це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду). До відносин, пов‘язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.
Відповідно до ст. ст. 611, 762 ЦК України, ст. 286 ГК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, орендна плата—це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, а в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до положень вищезазначеного закону та п. 15.2 договору лізингу, виходячи з того, що сплата відповідачем лізингових платежів, починаючи з березня 2009р, здійснювалася з порушенням порядку та строків сплати, позивачем було нараховано 1421,24 грн. пені.
Позивач вказує, що відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача, якщо останній не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Відповідно до положень договору фінансового лізингу лізингодавець має право в односторонньому порядку достроково припинити дію дійсного договору та повернути об‘єкт лізингу, якщо лізингодавець не здійснює сплату лізингових платежів протягом 14 днів після настання строку їх сплати.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у зв‘язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ст. 1 ГПК України позивач за захистом порушеного права звернувся до суду. Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги в частині стягнення 17929,24 грн. заборгованості визнав повністю, проти стягнення 1421,24 грн. пені та зобов‘язання повернути позивачу майно за договором фінансового лізингу заперечив, мотивуючи це тим, що більша частина зобов‘язань по договору фінансового лізингу відповідачем вже виконана.
Інших доказів сторонами не надано.
Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:
- між сторонами на підставі договору фінансового лізингу № 012-ОД-С-Ф-008 від 24.02.2009р. виникли правовідносини, врегульовані положеннями ЦК України, ГК України та Закону України «Про фінансовий лізинг»;
- даний договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний, не спростований в належний спосіб та є чинним;
- сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору. Зі сторони позивача, як лізингодавця, договір виконаний повністю, що підтверджено актом прийому-передачі об‘єкта лізингу від 24.02.2009р. Факт належного виконання зобов‘язань по договору позивачем відповідач не заперечив. Відповідач, порушуючи п. 7.2.3. договору лізингу, не виконав своєчасно та у повному об‘ємі свої зобов‘язання щодо сплати лізингових платежів. Невиконання відповідачем умов договору стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права;
- позивачем правомірно, відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань»та п. 15.2 договору нараховано суму пені;
- згідно ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»та п. 7.2.3. договору лізингоодержувач зобов‘язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі;
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 012-ОД-С-Ф-008 від 24.02.2009 у розмірі 17929,24 грн. та 1421,24 грн. пені за час прострочення виконання зобов‘язань за вищевказаним договором належить задовольнити.
У задоволенні вимог щодо зобов‘язання відповідача повернути позивачу передане за договором фінансового лізингу № 012-ОД-С-Ф-008 від 24.02.2009р. майно –трактор «Беларус-82П»(двигун №409505, трансмісія №559995), належить відмовити, оскільки вимога про припинення чи розірвання договору позивачем не заявлялась. Доказів припинення договору в односторонньому порядку зі сторони позивача –не подано. Усна заява представника позивача в судовому засіданні про припинення договору лізингу - не є належним доказом таких дій, що мають юридичні наслідки, в розумінні вимог ст. 33 ГПК України. Повернення лізингового майна є похідною вимогою. Вимога про зобов’язання повернути лізингове майно - не відповідає способам захисту порушеного права, як це передбачено ст.ст. 15-16 ЦК України.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача частково та стягнути на користь позивача 193,55 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Маяк-Агро», м. Шпола, вул. Нахімова, 63-А, код ЄДРПОУ 32447157,рахунок №260005843 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Шпола, МФО 354411
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз», м. Одеса, вул. Катерининська, 25, оф. 15, код ЄДРПОУ 31502612, рахунок № 26505103508001 в ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, МФО 300346
17929,24 грн. заборгованості, 1421,24 грн. пені, 193,55 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні решти позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Суддя Г.М. Скиба
Судове рішення № 9580548, Господарський суд Черкаської області було прийнято 13.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/754. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: