Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Черкаси Справа №17/632
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:
позивача –Якубовська В.В., Самсоненко Р.В. - за довіреністю,
відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/632 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія –Черкаси»
довідкритого акціонерного товариства «Проммонтаж-30»
простягнення 35 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія –Черкаси»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Проммонтаж-30»(далі-відповідач) 35000 грн. заборгованості за отриману останнім металопродукцію (далі-товар).
Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткових накладних: №Ч-00001057 від 19.03.2008 року, №Ч-00001113 від 21.03.2008 року, №Ч-00001153 від 24.03.2008 року, №Ч-00001196 від 26.03.2008 року, №Ч-00001302 від 31.03.2008 року, №Ч- 00001559 від 14.04.2008 року, №Ч-00002991 від 23.07.2008 року.
У судовому засіданні 21.04.2010 року позивач підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав Довідку з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент розгляду справи, в якій зазначено, що станом на 20.04.2010 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, проспект Хіміків, буд.57).
У зв’язку з неявкою в судове засідання 21.04.2010 року представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 13.05.2010 року.
На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 01.04.2010 року про порушення провадження у справі, від 21.04.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 21.04.2010 року та 13.05.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 97432,76 грн., що підтверджується видатковими накладними: №Ч-00001057 від 19.03.2008 року, №Ч-00001113 від 21.03.2008 року, №Ч-00001153 від 24.03.2008 року, №Ч-00001196 від 26.03.2008 року, №Ч-00001302 від 31.03.2008 року, №Ч-00001559 від 14.04.2008 року, №Ч-00002991 від 23.07.2008 року (а.с.43- 49).
За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).
Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія –Черкаси»поставило металопродукцію (товар), а відкрите акціонерне товариство «Проммонтаж-30»прийняло його і частково сплатило за нього, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов’язання виконав, поставивши відповідачу металопродукцію на загальну суму 97432,76 грн., що підтверджується видатковими накладними: №Ч-00001057 від 19.03.2008 року, №Ч-00001113 від 21.03.2008 року, №Ч-00001153 від 24.03.2008 року, №Ч-00001196 від 26.03.2008 року, №Ч-00001302 від 31.03.2008 року, №Ч-00001559 від 14.04.2008 року, №Ч-00002991 від 23.07.2008 року (а.с.43- 49).
Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов’язання по оплаті за отриманий товар виконав частково, виставлені позивачем рахунки-фактури (а.с.32-39): №Ч-00003672 від 19.03.2008 року на суму 30907,87 грн., №Ч-00003705 від 21.03.2008 року на суму 7359,79 грн., №Ч-00003717 від 24.03.2008 року на суму 527,34 грн., №Ч-00003739 від 26.03.2008 року на суму 8995,86 грн., №Ч-00003798 від 31.03.2008 року на суму 12630,68 грн., №Ч-00003950 від 14.04.2008 року на суму 6051,85 грн., №Ч-00004316 від 27.05.2008 року на суму 9 761 грн., №Ч-00004836 від 23.07.2008 року на суму 30959,37 грн. оплатив лише в сумі 62432,76 грн., що підтверджується виписками з банку за особовим рахунком (а.с.50-54), його заборгованість станом на момент розгляду справи складає (97432,76 –62432,76) 35 000 грн.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 35000 грн. заборгованості за невиконання зобов’язань по оплаті вартості поставленої металопродукції.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 350 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Проммонтаж-30»(м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 57, п/р 26005000755 в ЧФ КБ «Західінкомбанк», МФО 344153, код ЄДРПОУ 01414086) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія –Черкаси»(м. Черкаси, вул. 14 Грудня, буд. 6/1, р/р 26007102687001 в ЗАТ «Альфа Банк» м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 32180136) –35000 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита - 350 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 13.05.2009 року.
Судове рішення № 9580502, Господарський суд Черкаської області було прийнято 13.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/632. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: