Рішення № 9580278, 25.05.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2010 р.Справа № 12/605-10 Розглянувши матеріали за позовом Прокурора Ізяславського району в інтересах Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Ізяславського району електричних мереж м. Ізяслав до Комунального підприємства „Ізяславводоканал” м. Ізяслав

про стягнення 210981грн. 39коп.

Суддя Шпак В.О.

Представники сторін:

Позивача: Остапчук О.О. –за довіреністю №87 від 11.01.2010р.

Відповідача: Мазепа В.А. –за довіреністю №185 від 16.04.2010р.

Прокуратури: не з’явився

Рішення приймається 25.05.2010р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Прокурор Ізяславського району звернувся з позовом в інтересах Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Ізяславського району електричних мереж м. Ізяслав до Комунального підприємства „Ізяславводоканал” м. Ізяслав про стягнення 210981грн. 39коп., з яких 199551грн. 63коп. заборгованість за активну електроенергію, 1293грн. 32коп. заборгованість за реактивну електроенергію, 6065грн. 14коп. пені, 3183грн. 19коп. інфляційних та 888грн. 11коп. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №180 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам –суб’єктам підприємницької діяльності від 27.03.2008р.

Заявою від 11.05.2010р. позивач зменшив позовні вимоги з 210981грн. 39коп. на 174940грн. 16коп., оскільки відповідач оплатив 1293грн. 32коп. заборгованості за реактивну електроенергію та частково оплатив заборгованість за активну електроенергію в сумі 34747грн. 91коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що проти позову заперечує. Зазначив, що виникнення заборгованості по сплаті за спожиту електроенергію пов'язане з підвищенням мінімальної зарплати на протязі року, підвищення вартості електроенергії, підвищення вартості інших матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва послуг, які виникли після затвердження тарифів, які не відповідають фактичним затратам на виробництво цих послуг, що в кінцевому наслідку призвело до недоодержання коштів для повної проплати послуг наданих Ізяславським РЕМ, заборгованості по поточній проплаті на 15.04.210 р. немає.

У зв'язку з відсутністю бюджету підприємство не в змозі провести остаточні розрахунки по різниці в тарифах, так як це було передбачено постановою КМУ яка діяла в 2009 р. № 193 від 5.03.2009 р. про реалізацію ст.53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, якою було передбачено перерахування у 2009 році субвенцій з державно бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування за період з 1 січня 2000 року по 1 січня 2009 року - такої різниці в тарифах по підприємству за 2009р. нараховувалося в сумі 1423,7 тис. грн.

Після прийняття бюджету на 2010 рік та відповідних постанов підприємство зможе розрахуватися з боргами за спожиту електроенергію, а на сьогоднішній день щомісячні надходження, які приблизно становлять 230000 грн., яких не вистачає для сплати всіх нарахувань на заробітну плату які щомісячно становлять 47000 грн., самої заробітної плати 77000 грн.; проплати податків 34000 грн. , по яким на сьогоднішній день є заборгованість і видана постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. на суму 298206 грн., інші витрати 20000 грн.; сплати за спожиту електроенергію - 85000 - 90000 грн..

Задоволення позову призведе до порушення державної політики в сфері питного водопостачання, у зв'язку з чим мешканці міста Ізяслав залишаться без водопостачання та водовідведення, тобто буде порушено вимоги п. 1 ст. 7 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002р., де зазначено, що держава гарантує забезпечення кожної людини питною водою для її життєдіяльності. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

27.03.2008р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Ізяславського РЕМ (постачальник) та КП „Ізяславводоканал” (споживач) укладено договір №180 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам –суб’єктам підприємницької діяльності.

Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.2.3, п.9.4) постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 926,2кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами. Споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10,3 „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатком №10 до договору сторони погодили порядок розрахунків, в якому зазначили, що розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 31 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію у період з жовтня 2009р. по лютий 2010р., що підтверджується рахунками та рапортами позивача №180.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №180 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності від 27.03.2008р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану активну електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 23.02.2010р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 199551грн. 63коп.

Після подачі позову, відповідач сплатив частину заборгованості по активній електроенергії в сумі 34747грн. 91коп., що підтверджується платіжними документами, поданими відповідачем та актом звірки взаєморозрахунків.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості за активну електроенергію в сумі 164 803грн. 72коп. в добровільному порядку.

Отже, правомірним є стягнення з відповідача 164803грн. 72коп. заборгованості за активну електроенергію.

          В частині стягнення 34 747грн. 91коп. заборгованості за активну електроенергію провадження по справі належить припинити на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана сума боргу сплачена відповідачем після подачі позовної заяви до суду.

          З посиланням на п.2.3 договору та додаток №4 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” позивач при подачі позовної заяви до суду заявив до стягнення 1293грн. 32коп. заборгованості за реактивну електроенергію.

          Оскільки, 26.02.2010року (до пред’явлення позову) сторони провели взаємозалік по заборгованості в сумі 1293грн. 32коп., в частині стягнення 1293грн. 32коп. заборгованості за реактивну електроенергію у позові необхідно відмовити.

Пунктом 4.2 договору від 27.03.2008р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.34 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно позивачем нараховано 6025грн. 14коп. за період з 31.10.2009р. по 28.02.2010р.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи обставини справи, часткову проплату відповідачем суми основного боргу, клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає задоволенню. Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 4000грн.

В частині стягнення 2025грн. 14коп. пені необхідно відмовити.

Пунктом 4.2 договору від 27.03.2008р. передбачено, що споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України зобов’язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано 3183грн. 19коп. інфляційних та 888грн. 11коп. 3% річних.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 3183грн. 19коп. інфляційних та 888грн. 11коп. 3% річних підлягають задоволенню.

Виходячи із вищенаведеного, позов Прокурора Ізяславського району в інтересах Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Ізяславського району електричних мереж м. Ізяслав до Комунального підприємства „Ізяславводоканал” м. Ізяслав в частині стягнення 164 803грн. 72коп. заборгованості за активну електроенергію, 4000грн. пені, 3183грн. 19коп. інфляційних та 888грн. 11коп. 3% річних є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 34747грн. 91коп. заборгованості за активну електроенергію провадження по справі належить припинити.

В частині стягнення 2025грн. 14коп. пені, 1293грн. 32коп. заборгованості за реактивну електроенергію у позові належить відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1 ст.80, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Прокурора Ізяславського району в інтересах Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Ізяславського району електричних мереж м. Ізяслав до Комунального підприємства „Ізяславводоканал” м. Ізяслав про стягнення 210981грн. 39коп. задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Ізяславводоканал” м. Ізяслав, вул. Шевченка, 19 (р/р 26003747943006 в ХФ „Приватбанк”, МФО 315405, код 14151760) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Ізяславського району електричних мереж м. Ізяслав, вул. Незалежності, 68а (р/р зі спеціальним режимом використання №2603930100991 в ХОУ ВАТ „Ощадбанк” №10021, МФО 315784, код 22764761) - 164 803грн. 72коп. (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот три гривні 72коп.) заборгованості за активну електроенергію, 4000грн. (чотири тисячі гривень) пені, 3183грн. 19коп. (три тисячі сто вісімдесят три гривні 19коп.) інфляційних та 888грн. 11коп. (вісімсот вісімдесят вісім гривень 11коп.) 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства „Ізяславводоканал” м. Ізяслав, вул. Шевченка, 19 (р/р 26003747943006 в ХФ „Приватбанк”, МФО 315405, код 14151760) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м.Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) –2096грн. 88коп. (дві тисячі дев’яносто шість гривень 88коп.) державного мита, а на рахунок 31215259700002, код банку 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу: 22050000 – 234грн. 58коп. (двісті тридцять чотири гривні 58коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 34747грн. 91коп. заборгованості за активну електроенергію провадження по справі припинити.

В частині стягнення 2025грн. 14коп. пені, 1293грн. 32коп. заборгованості за реактивну електроенергію у позові відмовити.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано в 6 примірниках:

1.          До справи;

2.          Позивачу;

3.          Відповідачу.

4,5. Прокурорам.

6. ДПІ.