Рішення № 9580096, 25.05.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2010 Справа № 3/66-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіне, ЛТД", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування", м. Каховка Херсонської області

про стягнення 20299 грн. 22 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - Дулепов А. В., нач. юр. відділу дов № б/н від 09.02.2006р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіне, ЛТД" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" (відповідач) заборгованості в сумі 20299 грн. 22 коп., з яких: 13231,32 грн. основного боргу, 3253,00 грн. інфляційних втрат, 760,27 грн. три відсотка річних, 3072,63 грн. пені та судові витрати.

11 травня 2010 року у відповідності до ст.22 ГПК України позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача: 13231,32 грн. основного боргу, 3253,00 грн. інфляційних втрат, 760,27 грн. три відсотка річних та судові витрати.

          Позивач в судове засідання не прибув, але в заяві про зменшення розміру позовних вимог просить розглянути позовну заяву без його участі.

          Представник відповідача позовні вимоги визнає частково з підстав, викладених у відзиві на позов від 23.04.2010 р. та вважає вимоги позивача щодо пені необґрунтованими.

          В судовому засіданні 11 травня 2010 року оголошено перерву до 25 травня 2010 року до 10-00 для виготовлення повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіне, Лтд»(позивач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Каховський завод електрозварювального устаткування»(відповідач, покупець) укладено договір поставки №12/12 від 12.12.2007 р. (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов»язується поставити покупцю продукцію в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в Специфікаціях, які є невід»ємною частиною цього Договору, а покупець –прийняти та оплатити поставлену продукцію згідно умов Договору.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки виконав в повному обсязі. Відповідач умови Договору щодо своєчасної оплати за отриману продукцію виконав частково, заборгувавши 13213,32 грн.

Відповідач не заперечує проти суми основного боргу, несплату боргу пояснює тяжким фінансовим становищем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача по сплаті вартості товару складає суму 13213,32 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

          Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 3253,00 грн. та 3 % річних в сумі 760,27 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, ч.2 ст.625, ст.712 ЦК України, ст.265 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «каховський завод електрозварювального устаткування»(74800, Херсонська область, м.Каховка, вул..Пушкіна, 109, р/р 26003031823100 в АКБ «УкрСіббанк»м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00213993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіне, Лтд»(01103, м.Київ, вул..Кіквідзе, 18-а, р/р 26007169265 в «Райффайзен Банк Аваль»у м.Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 20024876) 13213,32 грн. основного боргу, 3253,00 грн. збитків від інфляції, 760,27 грн. 3% річних, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 202,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська