Рішення № 95800900, 18.03.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15616/20

Провадження № 2/161/511/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 березня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді – Пушкарчук В.П.

при секретарі – Фурман Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивує тим, що відповідно до укладеного договору про надання споживчого кредиту між банком та ОСОБА_1 № 11309845000 від 04.03.2008 року із змінами відповідно до додаткових угод № 1 від 04.03.2008 року, №2 від 27.09.2011 року, №5 від 27.09.2011 року, № 8 від 27.09.2011 року (в системі обліку банку договір № 11440507000 від 27.09.2011 року), позивач надав останньому споживчий кредит в сумі 4045, 50 дол. США, а відповідач зобов`язувався щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти в порядку, встановленому п. 1.1-1.6 кредитного договору, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 02.03.2029 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

Оскільки, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, станом на 23.09.2020 року заборгованість за кредитним договором становить 25134, 63 грн., що складається з: 16970, 91 грн. – заборгованість за кредитом; 6477, 49 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 854, 86 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін; 260, 81 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 24.09.2019 року по 29.02.2020 року; 570, 56 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 24.09.2019 року по 29.02.2020 року.

Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11309845000 від 04.03.2008 року (в системі обліку банку договір № 11440507000 від 27.09.2011 року) в розмірі 25134, 63 грн. та судові витрати по справі.

До початку судового засідання представником позивача було подано до суду заяву з проханням слухати справу у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору між банком та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту № 11309845000 від 04.03.2008 року із змінами відповідно до додаткових угод № 1 від 04.03.2008 року, №2 від 27.09.2011 року, №5 від 27.09.2011 року, № 8 від 27.09.2011 року(в системі обліку банку договір № 11440507000 від 27.09.2011 року), позивач надав останньому споживчий кредит в сумі 4045, 50 дол. США, а відповідач зобов`язувався щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти в порядку, встановленому п. 1.1-1.6 кредитного договору, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 02.03.2029 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

У подальшому до кредитного договору вносилися зміни. Додатковою угодою №4 від 30.11.2009 року було подовжено строк повернення кредиту у повному обсязі до 04.03.2044 року.

Відповідно до умов додаткової угоди №2 від 27.09.2011 року з метою зміни валюти договору погашення кредитної заборгованості у доларах США відповідачу був виданий транш в національній валюті у розмірі 27674.03 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок відповідача. Відповідач здійснив погашення кредитної заборгованості за траншем в іноземній валюті та зобов`язався здійснювати погашення траншу виданого в гривні шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до додаткової угоди), але не пізніше 02.03.2029 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

Сторони також домовилися, що за користування кредитними коштами за договором з 27.09.2011 року встановлюється процентна ставка у розмірі, передбаченому п.6 кредитного договору, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату такого виникнення (п. 7 додаткової угоди №2, п. 1.3.1 кредитного договору). Подвійний розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу починаючи з наступної дати несплати або не повної сплати платежу і до моменту погашення такої заборгованості.

Відповідно до п.5.6 постанови Національного банку України від 18.06.2003 №254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» та п. 62 постанови Національного банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.

Згідно з розділом 4 кредитного договору за порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної заборгованості розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з 32 календарного дня з дати виникнення прострочки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, що на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитними договорами не повернув.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за Кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частки позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору, передбачено, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату такого виникнення. Тому з урахуванням вказаних умов кредитного договору та положень ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач повинен сплатити проценти у подвійному розмірі.

Відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання і станом на 23.09.2020 року його заборгованість за кредитним договором становить 25134, 63 грн., що складається з: 16970, 91 грн. – заборгованість за кредитом; 6477, 49 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 854, 86 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін; 260, 81 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 24.09.2019 року по 29.02.2020 року; 570, 56 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 24.09.2019 року по 29.02.2020 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11309845000 від 04.03.2008 року (в системі обліку банку договір № 11440507000) в розмірі 25134, 63 грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «УкрСибабнк» обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13,76, 77, 81, 141, 263-265, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) в користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11309845000 від 04.03.2008 року (в системі обліку банку договір № 11440507000) в розмірі 25134 (двадцять п`ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 63 коп, що складається з: 16970, 91 грн. – заборгованість за кредитом; 6477, 49 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 854, 86 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін; 260, 81 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 24.09.2019 року по 29.02.2020 року; 570, 56 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 24.09.2019 року по 29.02.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) в користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складено 23 березня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук