Рішення № 9579937, 06.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2010 р. Справа № 58/59-10

вх. № 2640/3-58

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Хроніна Е.Л., довіреність № 86 від 01.01.2010 року , Міщенко В.В., довіреність № 32 від 01.01.2010 року.

відповідача - Завада Ю.М., довіреність б\н від 12.04.2010 року

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Новоселівський гірнично-збагачувальний комбінат", Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка

про стягнення 8700,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 8700,00 грн. за неправильно зазначену в накладній № 44855053 масу вантажу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у вересні 2009 року зі станції Кварцовий Донецької залізниці Закрите акціонерне товариство "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" здійснило відправлення вагону № 66939901 згідно накладної № 44855053, на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем, у відповідності до вимог діючого законодавства, нараховано суму штрафу у розмірі 8700,00 грн., яка відповідачем до цього часу не погашена.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.04.2010 року по 06.05.2010 року.

13.04.2010 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності Відповідача за статтею 122 Статуту залізниць, можуть засвідчуватись лише комерційними актами, складеними відповідно до Правил. Відповідач вважає наданий Позивачем комерційний акт таким, що не має юридичної сили, оскільки складений з порушенням вимог, встановлених Правилами, а саме: Згідно пункту 10 Правил комерційний акт повинні підписати мінімум три особи: начальник станції (або інша особа, визначена Правилами), начальник вантажного району (або інша особа, визначена Правилами), прийомоздавальник станції. Натомість, наданий Позивачем комерційний акт не підписаний прийомоздавальником станції. Також, відовідач наголошує, що згідно пункту 8 Правил, на коленому акті проставляється штемпель станції. Згідно пункту 9 Правил, усі графи бланка акта мають бути заповнені. Однак, в комерційному акті, наданому до матеріалів справи, не проставлений штемпель станції та немає відміток про реєстрацію комерційного акту.

27.04.2010 року до суду надійшло заперечення на відзив та нормативне обґрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд відмовити у задоволенні позову, з мотивів, викладених у відзиві. Так, позивач спростовує твердження відповідача щодо того, що наданий Позивачем комерційний акт не підписаний прийомоздавальником станції та вважає, що в даному випадку спірний комерційний акт підписаний саме тими особами, що встановлені п. 10 Правил складання актів. Також, позивач вважає доводи відповідача, щодо відсутності у комерційному акті відомостей про наявність штемпеля є необгрунтованими та безпідставними.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

У вересні 2009 року зі станції Кварцовий Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вагону № 66939901 згідно накладної № 44855053, на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

У відповідності до статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

З матеріалів справи вбачається, у накладній № 44855053, у вагоні вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 70000 кг, спосіб визначення маси - на 150т. вагонних вагах. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Судом встановлено, що правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника Северинова.

Згідно з п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон с напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, під час перевезення на станції Синельникове-1, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. Про даний факт було складено акт загальної форми № 765 від 27.09.2009 року та комерційний акт № АА 017044/31 від 11.11.2009 року у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Так, згідно складеного вищезазначеного комерційного акту контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Перевіркою було виявлено, що в накладній № 44855053 у вагоні вказана маса вантажу складає 70000 кг, фактично ж встановлено що маса вантажу складає 72300 кг, що на 2300 кг більше ніж вказано у накладній та 2300 кг більше ніж вантажопідемність вагону.

Статтею 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. за № 04-5/601 зі змінами та доповненнями від 18.11.2003 р. за № 04-5/1429) та Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917. щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Таким чином, комерційний акт № АА 017044/31 від 11.11.2009 року є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Відповідно до п. 11 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 861/5082: "У разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) -додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач має можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 8700,00 грн. правомірна та обґрунтована та така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача, оскільки вони ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні приписів чинного законодавства, недоведені суду жодним конкретним доказом, тобто позбавлені правового та фактичного обґрунтування.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Новоселівський Гірничо-збагачувальний комбінат" (63209, Харківська область, Нововодолазький район с. Новоселівка. вул. Піщана, № 2 р/р 26001961052388 у від. ПУМБ м. Харкова МФО 350385 ЄДРПОУ 30773938) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 26006000012 ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 8700 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний __ квітня 2010 року.