Рішення № 9579843, 13.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2010 р.Справа № 4/21-312 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ" вул. Г. Сковороди, 2, м. Київ           

до Кременецької обласної комунальної центральної районної аптеки №37 вул. Б. Хмельницького, 17 А, м. Кременець, Тернопільської області           

про стягнення 13 144 грн. 57 коп.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ" вул. Г. Сковороди, 2, м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Кременецької обласної комунальної центральної районної аптеки №37 вул. Б. Хмельницького, 17 А, м. Кременець, Тернопільської області про стягнення 13 144 грн. 57 коп., з них: 8776 грн. 62 коп. основного боргу, 914 грн. 45 коп. пені, 298 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 155 грн. 09 коп. три проценти річних та 3000 грн. збитків, які полягають у витратах на сплату послуг спеціаліста з права.

В ухвалі про порушення провадження у справі від 03.03.2010р. та ухвалі про відкладення розгляду справи від 25.03.2010р. господарським судом допущено помилку щодо суми заявлених позовних вимог та щодо назви позивача: замість “про стягнення 13 144 грн. 57 коп. ” вказано “про стягнення 10 144 грн. 57 коп.”, а також замість: “за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЮЛГ" вказано “за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ", тому господарський суд, не зачіпаючи суті ухвал, на підставі ст. 89 ГПК України, ухвалами № 4/21-312 від 15.04.2010р. та від 19.04.2010р. вніс виправлення.

23.03.2010р. позивач у канцелярію суду надіслав заяву № б/н від 19.03.2010р., згідно якої просив розглядати справу, призначену на 25.03.2010р. без участі представника позивача та долучити до матеріалів справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження позивача та відповідача у ньому станом на 15.03.2010р., копію диплому кандидата наук серії ДК №053658 Балдинюка В.В., крім того зазначив, що чинним законодавством України не передбачено обов'язкової наявності у особи, яка надає юридичні послуги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, тому фізична особа - підприємець Балдинюк В.В. не зобов'язаний його мати і не може подати в судове засідання.

Відповідач відзив на позов суду не подав.

Представники і позивача, і відповідача участі у розгляді справи не приймали, хоча про час і місце слухання справи повідомлені ухвалами про порушення провадження у справі від 03.03.2010р. та про відкладення розгляду справи від 25.03.2010р. і від 15.04.2010р.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 15.04.2010р. та до 13.05.2010р. для надання можливості сторонам прийняти участь у її розгляді та подати витребувані судом документи.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 09.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ" (надалі - Постачальник) та Кременецькою обласною комунальною центральною районною аптекою № 37 (надалі - Покупець) укладено договір поставки лікарських засобів (медикаментів) № 133-Х, згідно з умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язався прийняти і оплатити на умовах цього договору готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення, іменовані надалі “товар” (п. 1.1.);

- відповідно до п. 1.2. договору –найменування, виробник, кількість, ціни та сума кожної партії товару визначаються в замовленні, що укладається у визначеному цим договором порядку і з моменту укладання становить його невід’ємну частину;

- п. 1.3. договору передбачено, що при відсутності письмового замовлення, документами, що визначають товар згідно п. 1.2. договору, є підписані накладні і/або довіреність і/або інші документи, що свідчать про виконання постачальником п. 4.3. договору;

- згідно п. 6.1. договору –покупець здійснює оплату отриманого товару протягом 15-ти календарних днів від дати його поставки;

- форма розрахунків – безготівкова, платіжним дорученням. Валюта розрахунків –гривня (п. 6.2. договору).

- відповідно до п. 9.1. договору –договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами, скріплення їх печатками і діє до 31.12.2009р., а в частині розрахунків –до повного розрахунку між сторонами.

На виконання умов зазначеного договору, Постачальник згідно товарно - транспортних накладних: № Х-4228 від 09.06.2009р. на суму 8596 грн. 62 коп. та № Х-0751/н від 09.06.2009р. на суму 180 грн. 00 коп. поставив, а Покупець отримав товар (медикаменти) на загальну суму 8776 грн. 62 коп. (факт одержання засвідчується підписом повноважного представника на товарно - транспортних накладних).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інше.

Адресована 25.01.2010р. відповідачу вимога № б/н від б/д в добровільному порядку сплатити в 7-денний термін заборгованість за поставлений товар у розмірі 8776 грн. 62 коп., залишена ним без відповіді та задоволення.

Як випливає з матеріалів справи, зокрема із акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р., підписаного сторонами та скріпленого відтисками їх круглих печаток, відповідач свого обов’язку щодо оплати товару не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 02.03.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 8776 грн. 62 коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 7.1. договору № 133-Х від 09.06.2009р., у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення, що відповідно до розрахунку позивача за період з 24.06.2009р. по 24.12.2009р., становить 914 грн. 45 коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що відповідно до поданого позивачем розрахунку, складеного за період з 24.06.2009р. по 02.01.2010р., становить 298 грн. 41 коп., а також три відсотки річних від простроченої суми, що згідно розрахунку позивача за період з 24.06.2009р. по 25.01.2010р., становить 155 грн. 09 коп.

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача 3 000 грн. збитків у вигляді додаткових витрат, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 225 ГК України, які полягають у витратах на сплату послуг спеціаліста з права, господарський суд відмовляє, виходячи при цьому із такого:

- згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об’єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов’язання; причинний зв’язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом об’єктивної сторони правопорушення є причинний зв’язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов’язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 3000 грн., яка полягає у витратах на сплату послуг спеціаліста з права, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за іншим договором (правову позицію з цього питання викладено і в постанові Верховного Суду України від 04.03.2002р. у справі №2/217).

Таким чином, віднесення позивачем 3000 грн. до збитків у вигляді додаткових витрат, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 225 ГК України, які полягають у витратах на сплату послуг спеціаліста з права суперечить закону, зокрема положенням ст. ст. 224, 225 ГК України та ст. ст. 22, 203 ЦК України.

За таких обставин справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем, підлягають до задоволення частково –в розмірі 10144 грн. 57 коп., в тому числі: 8776 грн. 62 коп. основного боргу, 914 грн. 45 коп. пені, 298 грн. 41 коп. інфляційних втрат та 155 грн. 09 коп. три проценти річних.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременецької обласної комунальної центральної районної аптеки № 37 вул. Б. Хмельницького, 17 А, м. Кременець, Тернопільської області, ідент. код 01979670:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ" вул. Г. Сковороди, 2, м. Київ, ідент. код 21480062 –8776 (вісім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 62 коп. основного боргу, 914 (дев’ятсот чотирнадцять) грн. 45 коп. пені, 298 (двісті дев’яносто вісім) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 09 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 3 000 грн. збитків - відмовити.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення " 26 " 05 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя