Рішення № 9579831, 19.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2010 р.Справа № 15/45-740

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006

до Відділу освіти Козівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 16, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, 47600

про стягнення 277.494,19 грн. заборгованості за поставлений природний газ та послуги з його транспортування, 5.453,13 грн. пені, 3.992,50 грн. інфляційних нарахувань та 798,33 грн. 3 % річних.

за участю представників сторін:

позивача:           юрисконсульт Луків Р.М. –доручення № 01/10-2010 від 02.01.10р.;

відповідача: юрисконсульт Максимів М.І. –довіреність № 02/346 від 18.03.10р..

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, звернулося з позовом до Відділу освіти Козівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 16, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, про стягнення 277.494,19 грн. заборгованості за поставлений природний газ та послуги з його транспортування, 5.453,13 грн. пені, 3.992,50 грн. інфляційних нарахувань та 798,33 грн. 3 % річних.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що відповідачем повністю оплачено основну суму заборгованості за поставлений природний газ та послуги з його постачання на підтвердження чого подав суду акт звірки розрахунків станом на 01.05.2010р. та копію банківської виписки. Просить суд стягнути з відповідача 5.453,13 грн. пені, 3.992,50 грн. інфляційних нарахувань та 798,33 грн. 3 % річних.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалою суду від 27.04.2010р. матеріалів не подав, однак його представник в судовому засіданні повідомила про повну сплату заборгованості за поставлений природний газ та послуги з його транспортування, а також заявила клопотання про зменшення суми штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.

01 січня 2009 року між Козівським управлінням з експлуатації газового господарства(структурний підрозділ ВАТ "Тернопільгаз") (Постачальник) та Відділом освіти Козівської районної державної адміністрації, вул. Б. хмельницького, 16, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область (Покупець) укладено договір № 08/М-001 на постачання і транспортування природного газу, у відповідності до умов якого постачальник зобов’язався в 2009 році постачати та транспортувати природний газ, а покупець зобов’язався прийняти і оплатити вартість газу та його транспортування (п. 1.1. договору).

Пунктом 11.1 договору сторони визначили, що даний договір вступає в силу з часу підписання і діє до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків –до повного їх виконання. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за 15 днів до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору № 08/М-001 від 01.01.2009р. за період січень –березень 2010 року Козівським управлінням з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" надано Відділу освіти Козівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 16, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, послуги з постачання та транспортування 550.699 м3 природного газу, вартістю 1.469.679,06 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу за січень, лютий, березень 2010р., які містять підписи повноважних представників сторін та відтиски печаток підприємств.

Розділом 6 укладеного договору сторони передбачили, що розрахунки за газ здійснюються покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов’язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з постачання та транспортування природного газу, оплативши лише 1.192.184,87 грн. і, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, мав заборгованість станом на час подання позову (з врахуванням попередньої оплати заборгованості станом на 01.01.2010р. в розмірі 2.397,86 грн.) в сумі 277.494,19,65 грн..

В ході судового розгляду з’ясовано, що після порушення провадження у справі відповідачем повністю сплачено суму основного боргу, на підтвердження чого позивачем надано акт звірки розрахунків складений сторонами станом на 01.05.2010 р. та підписаний представниками сторін без заперечень, копією банківської виписки за 18.05.2010р., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За порушення терміну оплати згідно п. 6.1 вищезазначеного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.2 договорів).

У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період 10.03.2010р. –15.04.2010р. відповідачу нарахована пеня в сумі 5.453,13 грн. із врахуванням вимог Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).

Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, враховуючи повне погашення боргу та беручи до уваги, що відповідач перебуває на бюджетному фінансуванні, вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши 1.363,28 грн. пені, що становить 25 % від заявленої до стягнення пені.

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині оплати вартості поставленого газу та його транспортування, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 3.992,50 грн. інфляційних нарахувань за березень 2010р. та 798,33 грн. 3 % річних за період з 10.03.2010р. по 15.04.2010р. правомірними.

Враховуючи, що відповідач не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Тернопільгаз" щодо стягнення з Відділу освіти Козівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 16, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область –1.363,28 грн. пені, 3.992,50 інфляційних нарахувань та 798,33 грн. три відсотки річних обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділу освіти Козівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 16, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, код 02145984 на користь:

- Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, код 03353503 –1.363,28 грн. пені, 3.992,50 інфляційних нарахувань та 798,33 грн. три відсотки річних, 2.887,38 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 277.494,19 грн. заборгованості за надані послуги з постачання та транспортування природного газу провадження у справі припинити.

4.В частині стягнення 4.089,85 грн. пені відмовити.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "21" травня 2010р.через місцевий господарський суд.

                    Суддя