Рішення № 9579765, 28.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2010 р.Справа № 15/29-403

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Західна молочна група" вул. Єршова, 11, оф.311, м. Луцьк, Волинська область, 43026

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 107786,99 грн. основної заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача:           представник Фінкевич Володимир Григорович, довіреність № б/н від 04.01.10р.;

відповідача:          не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Західна молочна група", вул. Єршова, 11, оф.311, м. Луцьк, Волинська область звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ", вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль про cтягнення 107786,99 грн. основної заборгованості.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву якою зменшив позовні вимоги у зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, та просить суд стягнути з останнього 96.078,34 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідач участь представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, однак у поданому суду відзиві на позов № 01-044 від 27.04.2010р. позовні вимоги визнав частково в сумі 96.078,34 грн. заборгованості, а також повідомив про часткову сплату заборгованості в сумі 11.708,65 грн., на підтвердження чого подав платіжне доручення № 5992 від 08.02.2010р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Західна молочна група" вул. Єршова, 11, оф.311, м. Луцьк, Волинська область, є юридичною особою, що підтверджується довідкою АА № 033548/742 від 09.06.2009р. Головного управління статистики у Волинській області, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Західна молочна група" вул. Єршова, 11, оф.311, м. Луцьк, Волинська область (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль (Покупець), 01.01.2009 року укладено договір № 538, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов’язання:

- позивач, як Постачальник бере на себе зобов’язання постачати Покупцю, а Покупець приймати та оплачувати товар згідно умов даного договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 9.1 договору сторони визначили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2009р.. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах.

Позивач на виконання взятих зобов’язань по вищезазначеному договору відпустив, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності згідно видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без заперечень.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Розділом 4 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 4.3. (з врахуванням протоколу розбіжностей до договору постачання № 538 від 01.01.2009р.) Покупець оплачує вартість товару на умовах відтермінування платежу строком на 21 (двадцять один) день з дати його одержання.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов’язання по оплаті товару згідно договору № 538 від 01.01.2009р. в повному обсязі не виконав і станом на час звернення позивача з позовом за ним рахувалась несплаченою сума 107.786,99 грн..

В ході судового розгляду з’ясовано, що відповідач до порушення провадження у справі 16.03.2010р., платіжним дорученням № 5992 від 08.02.2010р. частково погасив суму боргу в розмірі 11.708,65 грн., а відтак заборгованість на час розгляду справи становить 96.078,34 грн., що підтверджено позивачем.

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (96.078,34 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

В частині стягнення 11.708,65 грн. в позові відмовляється як надмірно заявленій.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Західна молочна група" вул. Єршова, 11, оф.311, м. Луцьк, Волинська область, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль, 96.078,34 грн. заборгованості за поставлений товар обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль, код 30249693 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Західна молочна група" вул. Єршова, 11, оф.311, м. Луцьк, Волинська область, код 32035343 –96.078,34 грн. заборгованості за поставлений товар, 960,78 грн. державного мита та 210,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 11.708,65 грн. в позові відмовити.

4.Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Західна молочна група", вул. Єршова, 11, оф.311, м. Луцьк, Волинська область, код 32035343 –1.308,60 грн. надмірно сплаченого державного мита.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

          Суддя