Рішення № 9579554, 18.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.10 Справа № 16/33-10. За позовом: ОСОБА_1, м.Київ

до відповідачів :1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-1», с.Обложки , Глухівського району

2. ОСОБА_2, м.Глухів

3. ОСОБА_3, м.Глухів

про визнання права власності на частку в розмірі 80% Статутного фонду

Головуючий суддя Моїсеєнко В.М.

Судді Левченко П.І.

Заєць С.В

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_5

від відповідачів: 1. не зявився

2.ОСОБА_6

3.не зявився

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: позивач просить визнати за ним право власності на частку в розмірі 80% Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут-1”( (41453, АДРЕСА_2, код 34171673), що становить 32 000 грн.

По клопотанню другого відповідача, ухвалою голови господарського суду Сумської області від 24.03.2010р. призначено колегіальний розгляд справи.

13.04.2010р. до господарського суду Сумської області від представника другого відповідача надійшло письмове клопотання , в якому він просить припинити провадження у справі, в звязку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечує.

Суд вважає клопотання другого відповідача про припинення провадження у справі безпідставним та залишає його без задоволення.

18.05.2010р. представник другого відповідача подав відзив на позов , в якому проти позовних вимог заперечує, зазначає, що вимоги позивача безпідставні , оскільки позивач на даний час не вніс свій внесок до Статутного фонду Товариства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

18.05.2010р. представник позивача подав письмові пояснення з додатковим обґрунтуванням своєї позиції по справі , наполягає на задоволенні позовних вимог.

Вказані документи були оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, зясувавши позиції сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в звязку з наступним.

14.02.2007р. Глухівською районною державною адміністрацією було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут-1» ( номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16121020000000284).

Відповідно до п. 6.З., 6.4., 6.4.1. Статуту ТОВ «Добробут -1» , затвердженого рішенням засновників (протокол № 1 від 01 лютого 2007 року) передбачено формування Статутного фонду у розмірі 40 000,00 (сорок тисяч) грн.. за рахунок внесків учасників Товариства, а саме: частка в Статутному фонді позивача ОСОБА_1 становить 32 000,00 ( тридцять дві тисячі) грн.., що складає 80 % Статутного фонду, передбачено внесення автомобілю КАМАЗ-5511, технічний паспорт НОМЕР_6. державний № НОМЕР_2, 1988 р. в., оціночна вартість якого складає 40000.00 (сорок тисяч) гривень.

Частка в Статутному фонді третього відповідача - ОСОБА_3 становить 4000,00 ( чотири тисячі) грн.., 10 % Статутного фонду, передбачено внесення до 06.02.2007р. автомобілю КАМАЗ-5511, технічний паспорт НОМЕР_6, державний № НОМЕР_2 1988р.в., оціночна вартість якого складає 40000,00 (сорок тисяч) грн.. Частка ОСОБА_2 становить 4000,00 ( чотири тисячі) гривень, 10 % Статутного фонду, передбачено внесення до 06.02.2007р. автомобілю КАМАЗ-5511, технічний паспорт НОМЕР_6, державний № НОМЕР_2, 1988 р. в., оціночна вартість якого складає 40000,00 (сорок тисяч) гривень.

09.02.2007р. зазначені засновники підписали та своїми підписами затвердили Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-1» , підпис засновників засвідчена нотаріально.

Згідно до п . 6.4.1. Статуту Товариства передбачається , що з 01 вересня 2008 року Статутний фонд перераховується та розподіляється наступним чином:

Частка ОСОБА_1 становить 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, що становить 50% Статутного фонду; частка ОСОБА_3 - 10000.00 (десять тисяч) грн. , що становить 25 % Статутного фонду; частка ОСОБА_2 - 10000.00 (десять тисяч) грн.., що становить 25 % Статутного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи , з 19 вересня 2008р. по 14 жовтня 2008р. учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-1» було сформовано Статутний фонд товариства в грошовій формі, шляхом внесення грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-1», відкритий у Глухівському відділенні СД АТ «Індекс-Банку», а саме: 19.09.2008р. позивачем було внесено 24000 грн., 14.10.2008р. другим та третім відповідачами було внесено по 4000 грн. кожним ( а.с. 27, 48,49).

Таким чином , станом на 14.10.2008р. Статутний фонд товариства сформований в сумі 40000грн. відповідно до внеску кожного, частки розподілені наступним чином: позивач має частку в Статутному фонді ТОВ «Добробут-1» в сумі 32 000 грн., що становить 80% Статутного фонду, а другий та третій відповідачі по 4000 грн. кожний, що становить по 10% Статутного фонду кожного, що відповідає п.6.4 Статуту ТОВ «Добробут-1».

Таким чином, рішенням засновників про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-1» ( протокол № 1 від 01.02.2007р.) передбачено, що Статутний фонд формується з рахунок майнових та грошових внесків засновників. П.6.2. Статуту Товариства передбачені джерела формування коштів і майна Товариства. П.6.3. Статуту передбачено створення статутного фонду в сумі 40000 грн. Отже, Статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-1» був сформований на момент реєстрації товариства в розмірі 100% за рахунок майна учасників , а станом на 14.10.2008р. статутний фонд сформований в розмірі 100% за рахунок грошових внесків учасників, що не суперечить чинному законодавству. Статутний розмір позивача становить 80% Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-1», що складає 32000 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно до ч. 1. ст. 143 Цивільного кодексу України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 83 Господарського кодексу України, державна реєстрація господарського товариства здійснюється відповідно до закону.

Господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Згідно до ч. 1. ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до зазначених законодавчих актів Статут товариства з обмеженою відповідальністю має містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, а відповідно абзацу 11 ч. 2. ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» розмір частки кожного учасника підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру. Законодавством України не передбачено визначення в статуті товариства з обмеженою відповідальністю два різних розподіли часток учасників.

Згідно до ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України в Статуті 2007р. ТОВ «Добробут -1»( першого відповідача) передбачено порядок передання (переходу) часток у статутному фонді, який (порядок) викладено в п.п.. 6.6., 6.7, 6.8. Статуту товариства , а саме зазначається : за згодою Зборів учасників Товариства частка в статутному фонді одного з учасників може бути збільшена або зменшена на підставі його письмової заяви. При відмові будь-якого учасника від своєї частки, вона підлягає передачі іншим учасникам пропорційно до їх часток у Статутному фонді. Рішення про зміни розміру Статутного фонду Товариства набирає чинність з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Згідно до ч. 1,3 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 1, 3. ст. 147 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

Таким чином, право на відчуження своєї частки в статутному капіталі має учасник товариства з обмеженою відповідальністю, а не засновник, засновник набуває прав учасника товариства з обмеженою відповідальністю після державної реєстрації такого товариства. ТОВ « Добробут -1»( перший відповідач) було зареєстровано 14.02.2007 року, але в Статуті, який був затверджений засновниками 01.02.2007 року п. 6.4.1. передбачено перерозподіл часток учасників з 01 вересня 2008 року.

Однак, як пояснює позивач станом на 01 лютого 2007 року статутний капітал ще не був сплачений ( сформований), за таких обставин в силу ч. З ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та ч. З ст. 147 Цивільного кодексу України взагалі заборонено будь-який перерозподіл часток статутного капіталу.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 Цивільного кодексу України, учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів, а відповідно ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 147 Цивільного кодексу України, учаснику товариства з обмеженою відповідальністю надано право продажу своєї частки в статутному капіталі, або відступлення її іншим шляхом, тобто учасник товариства з обмеженою відповідальністю є власником своєї частки в статутному капіталі і має право на продаж, відступлення свої частки, відповідно до чинного законодавства, угода про відчуження частки в статутному капіталі повинна відповідати вимогам законодавства України.

Отже, правочин має відповідати вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України і вчинятися у формі, встановленій ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України якою передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Оскільки частка в статутному фонді Товариства у розмірі 15% дорівнює 6000 грн., то в розумінні ст.ст. 206, 208 Цивільного кодексу України таке відчуження мало бути оформлене у вигляді правочину у письмовій формі.

Таким чином , внесення п. 6.4.1. до Статуту «ТОВ «Добробут -1» 01.02.2007 року на підставі усної угоди не відповідає вимогам законодавства України. ст.ст. 147, 321 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства.

Згідно до приписів ст. 89 Цивільного кодексу України, ст. 83 Г'осподарського кодексу України, ст. 24. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачена державна реєстрація юридичної особи та змін до установчих документів юридичної особи.

До компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить внесення змін до статуту товариства відповідно до ч. 1 ст. 59, п. "б" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 145 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання. або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи. Частиною 1 ст. 29 цього Закону передбачено подання для здійснення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні, загальними зборами учасників ТОВ «Добробут -1» рішення про зменшення частики ОСОБА_1 та про збільшення відповідно часток ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не приймалося , державна реєстрація таких змін не проводилася, документи для проведення державної реєстрації таких змін, передбачені ч. З ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» не складалися, а тому частка позивача - ОСОБА_1 в розмірі 80% статутного капіталу, викладена в п. 6.4. Статуту та зареєстрована в державному реєстрі не змінилася. Отже, п. 6.4.1. Статуту не відповідає вимогам законодавства України, а тому не підлягає застосуванню.

У відповідності з ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ч.3 ст.18 того ж Закону, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

В даному випадку , як свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 03.02.2010р. Серія АВ № 910769 ( а.с .31,32), розмір внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-1 ( ідентифікаційний код 34171673) 4000,00 грн., розмір внеску до статутного фонду ОСОБА_3 4000,00 грн., розмір внеску до статутного фонду ОСОБА_1 32000, 00 грн. і ці відомості згідно ч.1 ст.18 вищезгаданого Закону є достовірними.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст..4, 13 Закону України « Про господарські товариства»,ст. 16, ч.2, ст. 115 , ч. 1 ст. 147, ч.4 ст. 203, ч. 1 ст. ст. 206, 208, 392 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати право власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, АДРЕСА_1) на частку в розмірі 80% ( вісімдесят відсотків) Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-1» ( 41453, Сумська область, Глухівський район, с. Обложки, вул. Коцюби,63, код 34171673) , що становить 32000 грн.

3.Стягнути з ОСОБА_2 ( 41400, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (, ідентифікаційний код НОМЕР_3, АДРЕСА_1) 160 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з ОСОБА_3 ( 41400, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (, ідентифікаційний код НОМЕР_3, АДРЕСА_1) 160 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після вступу рішення в законну силу.

Головуючий суддя В. М. Моїсеєнко

Судді П.І.Левченко

С.В.Заєць

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 21.05.2010р.

Суддя