Рішення № 9579362, 13.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-5/556-6/012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»

(99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5),

Севастопольської міської державної адміністрації

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2),

Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3),

третя особа: Управління культури та туризму Севастопольської міської державної

адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 9)

про визнання права на приватизацію.

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис») –Басов Ю.М., довіреність №5 від 10.03.2009;

відповідача (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) –Сарахман С.О., довіреність б/н від 01.04.2010;

відповідача (Севастопольська міська державна адміністрація) –Маслова О.М., довіреність №1962/24/2-10 від 13.04.2010;

відповідача (Севастопольська міська Рада) –Сарахман С.О., довіреність №03-15/1588 від 14.04.2010;

третьої особи (Управління культури та туризму Севастопольської міської державної адміністрації) –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третьої особи Управління культури та туризму Севастопольської міської державної адміністрації про визнання права на проведення приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м шляхом викупу.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 17.07.1990 №11/915 «Про включення до Переліку пам’ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу місткового кільця м. Севастополя»в частині включення будинку №3 по вул. Маяковського міста Севастополя; визнати недійсним підпункт 3 пункту 2 рішення Севастопольської міської Ради №6309 від 17.02.2009 в частині відмови у приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м шляхом викупу та зобов’язати Севастопольську міську Раду розглянути та прийняти рішення про включення об’єкту комунальної власності - вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м, до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Ухвалою суду від 06.04.2009 до участі у справі в якості інших відповідачів залучені Севастопольська міська Рада та Севастопольська міська державна адміністрація.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.06.2009 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис» задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 09.06.2009 скасовано, справу передано до господарського суду міста Севастополя на новий розгляд.

У своїй постанові Вищий господарський суд України зазначив, що зобов’язуючи Раду прийняти рішення про включення об’єкту комунальної власності до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, місцевий господарський суд не врахував норм статей 14, 19, 142, 143 Конституції України, статей 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», внаслідок чого прийняв рішення, яке призвело до порушення прав територіальної громади міста Севастополя, від імені та в інтересах якої діє Севастопольська міська Рада, як власника комунального майна, а також до порушення прав Севастопольської міської Ради щодо визначення порядку та умов відчуження об’єктів права комунальної власності. Крім того, при вирішенні спору місцевим господарським судом не було дано оцінки позовній вимозі про визнання недійним рішення виконкому Севастопольської міської Ради від 17.07.1990 №11/915 «Про включення до Переліку пам’ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу місткового кільця міста Севастополя»в частині включення будинку №3 по вул. Маяковського міста Севастополя з урахуванням положень Глави 5 «Позовна давність»Цивільного кодексу Української РСР та пункту 6 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення»Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 01.02.2010 справа прийнята до провадження суддею Лазаревим С.Г. з присвоєнням їй номеру 5020-5/556-6/012.

22.04.2010 позивач уточнив позовні вимоги, просить суд визнати недійсним підпункт 3 пункту 2 рішення Севастопольської міської Ради №6309 від 17.02.2009 в частині відмови у приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м шляхом викупу; зобов’язати Севастопольську міську Раду на черговому засіданні сесії включити об’єкт комунальної власності - вбудовані приміщення першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м, до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»право на проведення приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м шляхом викупу.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач (Севастопольська міська державна адміністрація) у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач (Севастопольська міська Рада) у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа (Управління культури та туризму Севастопольської міської державної адміністрації) явку уповноваженого представника не забезпечила, до початку судового засідання надала пояснення по справі та просить справу розглянути у відсутності її представника (вх. №1736-д).

Строк вирішення спору по справі неодноразово продовжувався головою суду.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2000 між Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Управління з питань комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, а в подальшому –Фонд комунального майна міста Севастополя (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»(Орендар), був укладений договір оренди нерухомого майна №115-00 (далі –Договір), згідно умов якого Орендодавець передав Орендарю в оренду нерухоме майно –вбудоване приміщення загальною площею 63,72 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, 3.

На момент укладення Договору вартість об'єкту оренду складала 38000 грн., що викладене у пункті 1.1 Договору і акті прийому-передачі майна.

Пунктом 9.1 Договору термін дії Договору встановлений до 31.12.2003.

Відповідно до протоколу узгодження змін до Договору від 25.08.2003, який є невід'ємною частиною Договору оренди, вартість об'єкту оренди визначена відповідно до акту оцінки в сумі 66075 грн.

Протоколом узгодження змін до Договору від 23.12.2003, який є невід'ємною частиною Договору оренди, термін дії Договору був продовжений до 08.12.2008.

Згідно з протоколом узгодження змін до Договору від 29.02.2008, який є невід'ємною частиною Договору оренди, загальна площа об'єкту встановлена 64,70 кв.м, вартість відповідно до незалежної оцінки визначена в 401658 грн.

19.08.2008 сторонами договір оренди №115-00 був переукладений в новій редакції. В Договорі встановлена загальна площа орендованого приміщення - 64,7 кв.м, залишкова балансова вартість об'єкту - 6613 грн., вартість об'єкту відповідно до незалежної оцінки - 401658 грн., термін дії договору до 08.12.2008.

Наказом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 20.12.2006 №1009 позивачу був наданий дозвіл на проведення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна.

Позивачем був здійснений ремонт об’єкту оренди, здійснені його поліпшення, які неможливо відокремити від орендованого майна, всього було здійснено робіт на суму 7957,00 грн.

30.09.2008 позивач направив на адресу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради заяву про включення об’єкту оренди до переліку об’єктів, які підлягають приватизації.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради листом за вих. №3479 від 03.10.2008 відмовив позивачу у задоволенні його заяви, мотивуючи відмову тим, що будівля за адресою вул. Маяковського 3 включена у Реєстр нерухомих пам'ятників об'єктів культурної спадщини національного і місцевого значення по місту Севастополю, занесених в Державний реєстр нерухомих пам'ятників України.

Листом за вих. №3683 від 23.10.2008 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»про те, що для розгляду питання про включення об'єкту оренди в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, Товариству з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»необхідно укласти попередній договір про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятник на орендовані вбудовані нежилі приміщення з Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації.

Підпунктом 3 пункту 2 рішення Севастопольської міської Ради №6309 від 17.02.2009 Товариству з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»відмовлено у приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресолей будинку № 3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м.

Суд у відповідності до статті 43 ГПК України, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна»державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Частиною 4 статті 3 вказаного Закону встановлено, що відчуження майна, яке є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного майна», покупцями об'єктів приватизації можуть бути: юридичні особи, зареєстровані на території України.

Рішенням Севастопольської міської Ради №2070 від 12.06.2007 внесено зміни до рішення Севастопольської міської Ради №339 від 12.11.2002, яким затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, пунктами 10.26, 10.27 якого передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об’єктам права комунальної власності від імені та за дорученням Ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про приватизацію державного майна», державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України «Про Державну програму приватизації»у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Вартість невід’ємних поліпшень, які були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»перевищує 25% від остаточної вартості об’єкту оренди.

17.07.1990 виконавчий комітет Севастопольської міської Ради народних депутатів, розглянув перелік пам’ятників архітектури та градобудівництва місцевого значення міста Севастополя, складений Управлінням архітектури та градобудівництва станом на 01.06.1990 та керуючись положеннями Закону України «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», що діяв на той момент, прийняв рішення №11/915 «Про внесення до Переліку пам’ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя».

Вказаним рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів №11/915 від 17.07.1990 затверджений Перелік пам’ятників архітектури і градобудівництва місцевого значення, згідно до якого житловий будинок №3 по вул. Маяковського віднесений до вищезазначеного переліку пам’ятників архітектури.

Статтею 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини»передбачено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини»занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини надає органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органам охорони культурної спадщини місцевого самоврядування витяги з Реєстру щодо пам'яток, які розташовані на їхніх територіях.

Крім того, статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини»об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Порядок надання погоджень встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані.

Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.

У своїх поясненнях за вих. №7/140 від 26.02.2010 Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації повідомило про те, що житловий будинок №3 по вул. Маяковського, 3 не входить до Переліку пам’ятників культурної спадщини, які не підлягають приватизації, а тому, при умові укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятник культурної спадщини (його частини) з Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації, проти здійснення приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі, загальною площею 64,70 кв.м, Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації заперечувати не буде.

Підпунктом 3 пункту 2 рішення Севастопольської міської Ради №6309 від 17.02.2009 позивачу відмовлено у приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».

Частиною п’ятою статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»передбачено, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:

- особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;

- є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;

- не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації:

- не проданих на аукціоні, за конкурсом;

- включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу;

- зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна».

Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

Згідно з рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні №163 «Черемшина» (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(справа про визначення способу малої приватизації) №14-рп/2000 від 13.12.2000 положення частини п'ятої статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.

Враховуючи вищезазначені норми, відмова Севастопольської міської Ради в приватизації Товариством з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресолей будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі, загальною площею 64,70 кв.м., є безпідставною та необґрунтованою.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним підпункту 3 пункту 2 рішення Севастопольської міської Ради №6309 від 17.02.2009 в частині відмови у приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м шляхом викупу та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»права на проведення приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м шляхом викупу підлягають задоволенню.

В уточненнях до позовних вимог позивач також просить суд зобов’язати Севастопольську міську Раду на черговому засіданні сесії включити об’єкт комунальної власності - вбудовані приміщення першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м, до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Суд вважає, що дана позовна вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з частиною першою статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтями 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Таким чином, суд не може зобов’язати Севастопольську міську Раду включити об’єкт комунальної власності - вбудовані приміщення першого поверху з №1-1 по №1-5 з антресоллю будинку №3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м, до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, оскільки це буде порушенням прав територіальної громади міста Севастополя, від імені та в інтересах якої діє Севастопольська міська Рада, як власника комунального майна, а також порушенням прав Севастопольської міської Ради щодо визначення порядку та умов відчуження об’єктів права комунальної власності, але вважає за необхідне зобов’язати Севастопольську міську Раду після вступу рішення в законну силу розглянути дане питання на черговому пленарному засіданні.

Керуючись статтями 43, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»(99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, код ЄДРПОУ 24873052) право на проведення приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м.

3.          Визнати недійсним підпункт 3 пункту 2 рішення Севастопольської міської Ради №6309 від 17.02.2009 в частині відмови у приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м. шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис»(99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, код ЄДРПОУ 24873052).

4.          Зобов’язати Севастопольську міську Раду (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) після вступу рішення в законну силу на черговому пленарному засіданні розглянути питання про включення об’єкту комунальної власності: нерухомого майна - вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по вул. Маяковського в місті Севастополі загальною площею 64,70 кв.м. до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Севторгсервис» (99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, код ЄДРПОУ 24873052).

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 17.05.2010