Ухвала суду № 95792969, 25.03.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.03.2021

Справа № 937/8986/20

Провадження № 1-кп/937/533/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.,

прокурора – Фурманенко М.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Медвідь Є.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Гречка О.В.,

перекладача залученого обвинуваченому ОСОБА_2 – Огульчанської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12020080140002241 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Фурманенко М.В. заявила клопотання про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обраних під час досудового розслідування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обставини, що стали підставою для застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на цей час не змінилися, ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, при цьому існують.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Гречко О.В. проти заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 КПК України. Просили застосувати запобіжний більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 тайого захисник адвокат Медвідь Є.М. проти заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 КПК України та стан здоров`я обвинуваченого. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, вислухавши учасників судового провадження вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню.

В ході досудового розслідування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 вересня 2020 року застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком до 07.11.2020, які ухвалою суду від 28 січня 2021 року було продовжено до 28 березня 2021 року.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку і за наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою до двох місяців.

У даному випадку строки запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спливають, судове провадження не завершене.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 враховувалась наявність достатніх доказів підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, данні про його особу.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України мають місце і на теперішній час, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому враховується особа обвинуваченого, який є таким, що має судимості, тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, обґрунтованість обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, один з яких передбачений ч. 3 ст. 187 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, міцних соціальних зв`язків також не має, тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду.

Отже, вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочинів, за якими він обвинувачується, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому суд вважає, що є підстав для продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 враховувалась наявність достатніх доказів підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, данні про його особу.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України мають місце і на теперішній час, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому враховується особа обвинуваченого, який є таким, що має судимості, тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, обґрунтованість обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, один з яких передбачений ч. 3 ст. 187 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, міцних соціальних зв`язків також не має, після повідомлення 09.04.2020 про підозру Суворовським ВП ГУНП в Одеській області оголошений у розшук у зв`язку із переховуванням від органів досудового розслідування, тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду.

Отже, вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_2 усвідомлюючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, за якими він обвинувачується, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому суд вважає, що є підстави для продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

Доказів того, що стан здоров`я обвинувачених виключає можливість тримання під вартою, суду не надано.

Суд враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Оскільки встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжних заходів відносно обвинувачених на даний час продовжують існувати, на переконання суду даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, один з яких передбачений ч. 3 ст. 187 КК України у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого злочину.

Наявність підстав для утримання під вартою оцінено судом з урахуванням всіх обставин справи.

Продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.

Оскільки заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинувачених не зменшилися, що виправдовує подальше тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованих запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених до 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер кримінальних правопорушень із погрозою застосування насильства передбачених ч.ч. 2,3 ст. 187 КК України,за якими обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 керуючись правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави.

Вмотивованих клопотань про зміну обвинуваченим запобіжного заходу суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 177, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурораФурманенко М.В. щодо продовження терміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів задовольнити.

Термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України продовжити до 23 травня 2021 року включно.

Термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України продовжити до 23 травня 2021 року включно.

Копію ухвали для виконання направити Запорізькому слідчому ізолятору та ДУ «Софіївська виправна колонія ( № 55)».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: