Рішення № 9579295, 13.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-3/059 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю „Роберт Бош ЛТД”

(вул. Крайня, буд. 1, місто Київ, 02660)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Протон”

(вул. Костомарівська/Бутакова, 1/46, м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості в розмірі 63826,76 грн.

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Роберт Бош ЛТД”) –Куценко Ю.А., представник, довіреність б/н від 14.01.2009;

відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Протон”) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Роберт Бош ЛТД” (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Протон” (далі –відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 63826,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу №764-JU від 16.01.2010 щодо своєчасної та в повному обсязі оплати товару.

Ухвалою від 16.04.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 13.05.2010.

У судове засідання 13.05.2010 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином у встановленому порядку (рекомендованою кореспонденцією відповідно до адреси, вказаної у довідці Управління статистики у місті Севастополі /арк. с. 41/, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк. с. 65-68/) та своєчасно.

Відповідач отримав копію позовної заяви з додатком, що підтверджується фіскальним чеком від 06.04.2010 №4704 та поштовим описом /арк. с. 6/.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Також відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

З огляду на вищевикладене, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

18.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Роберт Бош ЛТД” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Протон” (покупець) був укладений договір №764-JU /арк. с. 11-17/ (далі –Договір).

У пункті 1.1 Договору сторони домовились, що протягом дії Договору продавець продає, а покупець купує товар діючого асортименту продавця.

Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної покупцем. Ця дата вказується покупцем у товарній накладній при отриманні товару (п. 2.5 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору приймання-передача товару здійснюється покупцем шляхом підписання товарної накладної з зазначенням дати підписання та видачею належних документів згідно із законодавством України. У товарній накладній обов’язково зазначається номер та дата Договору, на підставі якого здійснюється поставка.

Прізвище особи, яка уповноважена на отримання товару, вказується у товарній накладній печатним літерами. З моменту підписання товарної накладної покупець несе повну відповідальність за ризик випадкового знищення чи пошкодження товару, який вказано у товарній накладній (п. 3.4 Договору).

Загальна сума Договору оплачується покупцем в національній валюті України на підставі виставлених рахунків та/чи товарних накладних продавця відповідно до діючих для покупця умов поставок, платежів, прайслистів. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця (п. 4.1 Договору).

Усі рахунки та/чи товарні накладні продавця мають бути оплачені покупцем в строк, який зазначено у цих документах (п. 4.2 Договору).

Оплата здійснюється на умовах: 50,00% –суми, зазначеної у рахунку-проформі, у вигляді передоплати; 50,00% –впродовж 30 днів з моменту виписки (підписання уповноваженою особою покупця) товарної накладної (п. 4.3 Договору).

Договір набирає сили з моменту його підписання представниками обох сторін, а також скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2008 (п. 10.1 Договору).

Дію Договору може бути продовжено сторонами на підставі додаткової угоди (п. 10.2 Договору).

На виконання умов Договору 30.04.2008 відповідач перерахував позивачеві передоплату в розмірі 46122,38 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача /арк. с. 22/.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 94244,76 грн., що підтверджується товарною накладною №9 від 06.05.2008 /арк. с. 18/, товарно-транспортною накладною №074289 від 07.05.2008 /арк. с. 19/.

Відповідач отримав товар в повному обсязі, що підтверджується підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Протон” на накладних /арк. с. 18, 19/ та відбитком печатки відповідача; повноваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Протон” підтверджуються довіреністю ЯОЧ №890404 від 08.05.2008 /арк. с. 20-21/.

Втім, в порушення умов Договору, відповідач за отриманий товар остаточно не розрахувався: несплаченим залишився товар на суму 48122,38 грн. (94244,76-46122,38).

Невиконання відповідачем умов Договору в частині розрахунків за отриманий товар і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом з вимогою стягнути з боржника суму заборгованості, з урахуванням інфляційних збитків та 3% річних за порушення зобов’язання.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого позивачем товару.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 94244,76 грн.

Відповідач сплатив лише передоплату в розмірі 46122,38 грн. Решта товару залишилася не сплаченою до теперішнього часу.

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В свою чергу, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Сторони домовились, що усі рахунки та/чи товарні накладні продавця мають бути оплачені покупцем в строк, який зазначений у цих документах (п. 4.2 Договору).

Порядок оплати визначений пунктом 4.3 Договору.

Так, оплата здійснюється на умовах 50,00% передоплати; решта 50,00% сплачуються протягом 30 днів з моменту виписки (підписання уповноваженою особою покупця) товарної накладної (п. 4.3 Договору).

Як вбачається з товарної накладної №499 /арк. с. 18/, вона виписана 06.05.2008, а підписана повноважною особою покупця при отриманні товару 08.05.2008.

Отже, відповідач повинен був оплатити решту 50% в строк до 07.06.2008 включно.

Доказів оплати відповідачем товару у встановлений строк матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Роберт Бош ЛТД” в частині стягнення основного боргу в сумі 48122,38 грн. –обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнових прав та інтересів, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, інфляційне збільшення суми боргу та нарахування позивачем 3% річних за користування грошовими коштами є правомірними.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних збитків та 3% річних /арк. с. 4, 24-32/, суд зазначає, що вони є правильними, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача сума боргу з урахуванням інфляційних збитків в розмірі 61259,79 грн. та 3% річних в розмірі 2566,97 грн. підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Роберт Бош ЛТД” підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 63826,76 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 638,27 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Протон” (вул. Костомарівська/Бутакова, 1/46, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 32992701; відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Роберт Бош ЛТД” (вул. Крайня, буд. 1, м. Київ, 02660; ідентифікаційний код 14347262; п/р26003200013018, п/р26006200013123; п/р26003200013115 в ПАТ „Сітібанк”, м. Київ) заборгованість в розмірі 63826,76 грн. (шістдесят три тисячі вісімсот двадцять шість грн. 76 коп.), а також державне мито в розмірі 638,27 грн. (шістсот тридцять вісім грн. 27 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено

і підписано в порядку

статті 84 ГПК України

14.05.2010.