Рішення № 9579289, 13.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-12/077 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “С.О.В. Гавань”

до Приватного підприємства “Віва-Трейд”

про стягнення заборгованості у розмірі 6971,56 грн.,

за участю представників:

позивача – Пироговського Е.М., довіреність б/н від 01.01.2010;

відповідача –не з’явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю “С.О.В. Гавань” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства “Віва-Трейд” (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 6971,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за договором поставки №1/2/2 від 30.12.2006 /а.с.11/ щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 02.04.2010, 19.04.2010 не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

          Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення Позивача, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:          

          30.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю “С.О.В. Гавань” (постачальник) та Приватним підприємством “Віва-Трейд” (покупець) укладений договір поставки №1/2/2 (далі –Договір), відповідно до розділу 1 якого сторони домовились про те, що постачальник зобов’язується поставити, а покупець зобов’язується прийняти й оплатити на умовах даного договору товар згідно заявок і отриманих накладних, які є невід’ємними частинами даного договору /а.с. 11/.

          Ціна товару та загальна вартість договору визначена сторонами у розділі 2 Договору: ціна товару погоджується сторонами у замовлені на окрему партію товару та зазначається у накладних. В ціну товару входить вартість тари та упаковки. Загальна вартість договору складається з вартості товару, поставленого покупцю протягом дії договору (пункти 2.1, 2.2 Договору).

          Розділом 3 Договору передбачені наступні умови поставки товару: поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення покупця. Поставка партії товару є виконаною постачальником в момент передачі окремої партії товару покупцю згідно накладних.

          За умовою пункту 4.1.2 Договору покупець проводить оплату за кожну окрему партію товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника за його платіжними реквізитами, зазначеними в цьому договорі, у термін не пізніше 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати отримання товару за накладними.

          Розділом 5 Договору передбачена відповідальність сторін: сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов’язків за даним договором відповідно до чинного законодавства України. За невиконання або за несвоєчасне виконання своїх обов’язків винна сторона сплачує стороні що постраждала, пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми невиконаних обов’язків за кожний день прострочення (пункти 5.1, 5.2 Договору).

          Договір вступає в силу з дати укладення його сторонами та діє до 31.12.2007, остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань (пункт 8.2 Договору).

          На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 5202,72 грн., що підтверджується накладною №СГ-0002056 від 14.03.2007, підписаною представниками сторін та скріпленою печатками /а.с.13/.

Відповідно до умови пункту 4.1.2. Договору останнім днем виконання зобов’язання є 01.04.2009.

Відповідач, зі свого боку, умови Договору щодо оплати одержаного товару не виконав - сума заборгованості станом на 08.02.2010 становить 4000,00 грн., що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків між ТОВ “С.О.В. Гавань” та ПП “Віва-Трейд” /а.с.25/.

          26.01.2009 Позивачем на адресу Відповідача направлена вимога від 26.01.2009 б/н про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 4000,00 грн. /а.с.16/.

          Несплата Відповідачем вказаної заборгованості з’явилась підставою для звернення Позивача до суду із позовом про її стягнення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання Відповідачем зобов’язань за договором поставки щодо оплати поставленого позивачем товару.

          Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

                    Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

                    За приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

                    Виходячи з положень частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.                    

                    Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 4000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, й підлягають задоволенню.

Поряд з основною сумою заборгованості Позивач, з посиланням на пункт 5.2 Договору (за невиконання або за несвоєчасне виконання своїх обов’язків винна сторона сплачує стороні що постраждала, пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми невиконаних обов’язків за кожний день прострочення) просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 327,78 грн.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений Позивачем /а.с. 4/, відповідно до якого сума пені складає 316,64 грн., суд визнає його вірним, й зауважує, що у просительній частині позову позивачем допущена помилка стосовно суми пені, яка належить стяганню –фактично замість вірно розрахованої суми пені у розмірі 316,64 грн., зазначена сума –327,78 грн., яка відповідає розміру розрахованих 3 % річних, а не пені. За таких обставин вимога про стягнення пені у розмірі 327,78 грн. підлягає задоволенню частково –у розмірі 316,64 грн.          Звертаючись до суду з позовом, Позивач також зазначив, що поряд з основною заборгованістю, стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 2 316,00 грн. та 3 % річних у розмірі 327,78 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зроблений Позивачем /а.с. 4/, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 2 316,00 грн. та 3 % річних у розмірі 327,78 грн., такими, що підлягають задоволенню.

За правилами частин першої та п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Приватного підприємства “Віва-Трейд” (вул. Т.Шевченка, 56, кв. 22, м. Севастополь, 99021, ідентифікаційний код 34717947, р/р 260010289501 у Севастопольській філії Банку «Фінанси і Кредит», МФО 384812, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “С.О.В. Гавань” (вул. Молодогвардійська, 32, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 25636176, р/р 260020163700 у АБ «Брокбізнесбанк», м. Київ, МФО 300249) суму заборгованості у розмірі 6 960,42 грн. (шість тисяч дев’ятсот шістдесят грн. 42 коп.), з яких: 4 000,00 грн. - основна заборгованість, 316,64 - пеня, 327,78 - 3% річних, 2 316,00 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 101,84 грн. (сто одна грн. 84 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,62 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 62 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 14.05.2010