Ухвала суду № 95792923, 25.03.2021, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 511/523/21

Номер провадження: 2/511/290/21

"25" березня 2021 р. Суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Іванової О. В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів. В позові просив суд визнати Договір позики укладений між ним та відповідачем недійсним, витребувати у відповідача спірний Договір позики та розглянути справу за його відсутністю.

Посилаючись на захист прав споживача, вищевказаний позов не оплачений позивачем судовим збором.

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, суд вважає, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду Роздільнянським районним судом Одеської області та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позову, звертаючись за підсудністю до Роздільнянського районного суду Одеської області, позивач керувався ст.28 ч.5 ЦПК України, подаючи позов за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ст.28 ч.5 ЦПК України, якою встановлені правила альтернативної підсудності, за зареєстрованим місцем проживання позивача можуть пред`являтись позови про захист прав споживача.

З долучених до позову документів вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Кредитний договір ( номер, дата не вказана, договір не надано), за умовами якого позикодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти.

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. п. 1, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про споживче кредитування" цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця. Згідно з нормою ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Таким чином, оскільки Кредитний договір був укладений на строк до одного місяця (14 календарних днів), на нього не поширюється сфера дії Закону України "Про споживче кредитування" та до указаних відносин не застосовується Закон України "Про захист прав споживачів".

А від так, на правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги ЦПК України про право позивача на альтернативну підсудність - за його зареєстрованим місцем проживання. Отже, вищевказаний позов є не підсудним Роздільнянському районному суду Одеської області.

За правилом загальної територіальної підсудності, встановленої ст.27 ч.2 ЦПК України, позови до юридичної особи пред`являються за її місцем знаходження згідно з ЄДРПОУ.

Як вбачається з Реєстру, місцезнаходженням відповідача ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як юридичної особи є адреса: 01015, м. Київ, вул.Лейпцизька, будинок 15Б, поверх перший.

З довідки відділу адресно – довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 25.03.2021 року місце реєстрації позивача з 29.09.2015 року: АДРЕСА_1 .

Підстав, які б згідно ст. 28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність в м. Роздільна та Роздільнянському районі Одеської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним направити за підсудністю цивільний позов ОСОБА_1 про захист прав споживачів до Солом`янського районного суду міста Києва.

Керуючись ст.ст.27,28,32,32,187 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Передати матеріали цивільної справи № 511/523/21 (провадження 2/511/290/21) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва (адреса: м. Київ, вул. М. Кривоноса, буд. 25).

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду в 15 денний строк з моменту отримання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

С Суддя: О. В. Іванова