Рішення № 9579115, 22.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22.04.2010 справа № 5020-12/046 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Харченка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99001)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99045)

про стягнення 11 828,94 грн., розірвання договору оренди та звільнення приміщення,

за участю представників:

позивача Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 11.01.2010;

відповідача - не зявився.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11828,94 грн., з яких: 6 181,01 грн. - заборгованість з орендної плати, 336,10 грн. пеня, 49,18 грн. - 3% річних, 5262,65 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем зобовязань щодо своєчасного та повного внесення орендної плати відповідно до умов договору оренди №82-06 від 04.06.2009.

В судовому засіданні 22.04.2010 представник Позивача заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач без поважних причин в судові засідання 15.03.2010, 12.04.2010, 22.04.2010 не зявився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а незявлення представника Відповідача у дане судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника Позивача суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2009 між територіальною громадою міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діяв Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди №82-06 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування нежитлове приміщення прибудований прохідний портик літ. «а», площею 6,40 кв. м., розташоване по вул. Велика Морська, 6, у місті Севастополі /а.с. 11-13/.

На виконання умов договору 04.06.2009 Позивач передав Відповідачу обєкт оренди, про що складений акт приймання-передачі орендованого майна /а.с. 14/.

Строк дії договору визначений сторонами з моменту підписання до 18.03.2005 (пункт 9.1 Договору).

За умовою пункту 3.1 Договору розмір орендної плати визначається відповідно до Рішення Севастопольської міської ради №1617 від 13.03.2007 і складає 6 576,50 грн. на рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 35 % від вартості орендованого обєкта відповідної незалежної оцінки майна, яке передається в оренду, станом на 31.03.2005. Розмір орендної плати на місяць складає 1001,44 грн. (із застосуванням індексів інфляції станом на травень 2009 року) й перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому місяцю (пункт 3.3 Договору).

Як зазначив Позивач, зобовязання щодо внесення орендної плати Відповідач виконував неналежним чином, у звязку з чим за період з 01.08.2009 по 31.01.2010 заборгованість останнього склала 6 181,01 грн.

Дана обставина обумовила звернення Позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 Господарського кодексу України).

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обовязків Відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної плати у розмірі 6 181,01 грн.

Поряд з основною сумою заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 336,10 грн.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтями 230 Господарського кодексу України та 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного або неповного внесення орендної плати Орендар сплачує пеню від суми заборгованості розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені /а.с. 10/ за період серпень 2009 року січень 2010 року суд визнає його вірним, а вимогу про стягнення пені у розмірі 336,10 грн. такою, що підлягає задоволенню повністю.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 3 % річних у розмірі 49,18 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних /а.с. 10/ за період серпень 2009 року січень 2010 року, суд визнає його вірним, а вимогу про стягнення 3 % річних у розмірі 49,18 грн. такою, що підлягає задоволенню повністю.

Окрім того, з посиланням на пункт 6.1 Договору, відповідно до якого за невиконання або не належне виконання зобовязань за договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України, у вигляді штрафу в пятикратному розмір місячної орендної плати, Позивач просить стягнути з Відповідача штраф у розмірі 5262,65 грн.

З огляду на вказані вище положення Господарського кодексу України щодо способів захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання, серед яких, зокрема, передбачений штраф, вимога Позивача про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 5262,65 грн. підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням протягом тривалого часу умов договору оренди 82-06 від 04.06.2009 Позивачем заявлені вимоги про розірвання вказаного договору та зобовязання Відповідача повернути (звільнити) приміщення, що є обєктом оренди.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з наведеними нормами чинного законодавства, що регулюють орендні правовідносини та положеннями Договору, Відповідачем зобовязання за останнім протягом тривалого часу не виконуються, що є істотним порушенням умов Договору.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Проте, як згадувалось раніше, строк дії договору визначений до 18.03.2005, тобто на день вирішення спору Договір втратив чинність, у звязку з чим вимога про розірвання Договору задоволенню не підлягає.

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України, надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Відповідно до пункту 6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 №02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з судовим захистом права державної власності", державні та комунальні підприємства мають право звертатися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів передбачене примусове виконання обовязку в натурі.

З наведеною нормою кореспондує стаття 20 Господарського кодексу України, частина друга якої також відносить до способів захисту прав і законних інтересів господарюючих субєктів присудження до виконання обовязку в натурі.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 4.12 Договору на Орендаря покладений обовязок повернути орендоване майно при припинені дії цього Договору в належному стані з урахуванням його зносу.

З огляду на наведені положення чинного законодавства України та Договору оренди №82-06 від 04.06.2009 вимога про зобовязання Відповідача повернути (звільнити) орендоване майно прибудований прохідний портик літ. «а», площею 6,40 кв. м., розташоване по вул. Велика Морська, 6, у місті Севастополі, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

За правилами частин першої та пятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що станом день подання до суду позову (24.02.2010) договір був чинним, й у вимозі про його розірвання Позивачу відмовлено не з його вини, державне мито у розмірі 85,00 грн. за позовні вимоги немайнового характеру, покладається на Відповідача у повному обсязі.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з Відповідача у розмірі 157,33 грн. (за дві задоволені вимоги з трьох заявлених).

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99045, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про відкриті у банківських установах розрахункові рахунки відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) заборгованість у розмірі 11828,94 грн. (шістдесят тисяч вісімсот десять грн. 62 коп.):

- заборгованість по орендній платі у розмірі 6 181,01 грн., з яких: 5 995,55 грн.; - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 22080400; 185,46 грн. - 3% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 50110007;

- пеня у розмірі 336,10 грн., з яких: 326,02 грн. - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 22080400; 10,08 грн. - 3% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ УДК у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 50110007;

- 3% річних у розмірі 49,18 грн., з яких: 47,41 грн. - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 22080400; 1,47 грн. - 3% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 50110007.

- штраф у розмірі 5 262,65 грн., з яких: 5 104,77 грн. - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 22080400; 157,88 грн. - 3% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 50110007;

а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 203,29 грн. (двісті три грн. 29 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157,33 грн. (сто пятдесят сім грн. 33 коп.), на реквізити р/р №37188003000416 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 25750044.

3. Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99045, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повернути (звільнити) Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) орендоване за договором оренди №82-06 від 04.06.2009 майно - прибудований прохідний портик літ. «а», площею 6,40 кв. м., розташоване по вул. Велика Морська, 6, у місті Севастополі, шляхом складання та підписання акта приймання-передачі.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 23.04.2010